Проведення перевірки

Для первірки відбирать зразки продукції, що прийнята службою технічого контролю або особами, на яких покладено приймання продукції за якістю. Відбір зразків (проб) продукції проводиться в присутності відповідальних осіб суб’єкта підприємницької діяльності й оформлюється актом встановленного зразка.

Якщо одна частина зразків (проб) продукції перевіряється на місті, а друга надсилається до іншого підприємства, складаються окремі акти відбору зразків (проб), де фіксується коли і на яке підприємство вони направлені для випробувань. При цьому Держстандарт щорічне затверджує перелік підприємств, які мають право проводити перевірку відповідності. Відпуск відібраних зразків (проб) продукції для перевірки оформлюється в установленому на підприємтсві порядку на підставі акта відбору зразків (проб). Відібрані зразки (проби) в технічно можливих випадках ізолюються від решти продукції, упаковуються, пломбуються або опечатуються на місці відбору і/або передаються на відповідальне зберігання посадовим особам підприємства.

До закінчення перевірки забороняється відвантаження партії продукції, від якої відібрані зразки (проби). Для продукції, що швидко псується, відвантаження партії може бути дозволено до закінчення перевірки, якщо термін проведення випробувань з показників безпеки перевищує термін реалізації продукції (за умови її відповідності вимогам нормативних документів, наявності на сировину сертифікатів відповідності або свідоцтво про визнання і посвідчень якості, протоколів попередніх позитивних випробувань цієї продукції, а також позитивного висновку державної санітарноепідеміологічної служби про санітарний стан виробницва). При цьому вдається виваженим крок законодавця щодо встановлення названого правила, однак у даному разі не враховано інтересів суб’єкта підприємниької діяльності. У разі здійснення перевірки на відповідність товару, що має нетривалий строк зберігання (наприклад, продукти харчування) навіть у випадку позитивного висновку вказаної перевірки, матимуть місце збитки, оскільки знайдеться небагато покупців товару, строк споживання якого на межі. Якщо ж строк споживання певної продукції вже збіг, її просто заборонено продавати. В даному разі перед нами постає дієвий механізм придушення дрібних підприємств. Саме дрібних, оскільки обіг коштів у них не настільки значний, щоб покрити вказані збитки. Проти не можна не зазначити, що в разі , коли зразки (проби) продукції внаслідок випробувань стали непридатними для подільшого використання за прямим призначенням, відповідальний представник підприємтсва спільно з державним інспектором та особами, які здійснювали випробування продукції, складає акт про їх списання. Вартість цих зразків (проб) відноситься до витрат суб’єкта, що перевіряється.

Важливим також є те, що при віборі зразків (проб) одночасно перевіряють наявність наявність товаросупровідної документації, а також відповідність вимогам нормативних документів, що висуваються до упаковки, маркування, консервації, зберігання та комплектності продукції.

Проведенню контролю зразків (проб) продукції передує встановлення стану нормативних документів на продукцію, що перевіряється (правильність її оформлення та реєстрації, свочасність внесення змін, термін дії нормативних документів, її відповідність чинним стандартам); стану конструкторської, технічної, експлутаційної та іншої технічної документації; забезпеченості контролю засобами вимірювань і випробувань та готовновності їх разом з випробувальними підрозділами до проведення контролю з нормованою точністю; правильності оформлення сертифікатів відповідності на продукцію, якщо вона підлягає обов’язковій сертифікації (декларацій про відповідність або сертифікатів відповідності, якщо вона підлягає обов’язковому підтввердженню відповідності).

Відібрані для перевірки зразки (проби) продукції піддають зовнішньому огляду (органолептичному контролю), випробуванням, аналізам та вимірюванням (далі – випробування) на відповідність вимогам (показникам, характеристикам) стандартів, норм і правил за зазначеним ними методами.

Випробування зразків (проб) проводять спеціалісти підприємства в присутності державного інспектора або їх проведення доручається спеціалізованим підприємтсвам (випробувальним центрам), ДЦСМС або іншим підприємствам, які мають випробувальну базу, атестовану в установленому порядку. Витрати на ранспортування зразків (проб) у разі проведення випробувань а межами підприємства, а також вартість випробувань належать до витрат суб’єкта, що перевіряться. Для більш яскравої ілюстрації реалізації цього припису наведемо такий приклад. Підприємець-ізична особа виготовляє ексклюзивні столярні вироби. Вказана особа при перевірці має підтвердити відповідність вказаного виробу, організувавши й оплативши проведення експертизи, яка орієнтовно коштує 1000 грн. При цьому приблина вартість самого вибору становить 1500грн., і вказаний захід здійснюється протягом одного місяця. Якщо поставити сбе на місце замовника виробу, то зрозуміло, що йому легше придбати серійний виріб, який пройшов відповідну сертифікацію, оскільки це дешевше і швидше. Отже, сертифікація виступає важелем, який гальмує розвиток малого бізнесу в Україні.