3. Характеристика туристичних кластерів України

На сьогодні в України уже функціонує значна кількість туристичних кластерів, а саме: “Кам’янець” та “Оберіг” (Хмельницька область), “На Полтавщину до витоків Миколи Васильовича Гоголя” (Полтавська область), “Перлина Донбасу”/“Зелена Кремінна” (Луганська область), “Країна дитячих мрій” (Херсонська область), “Вознесенськ” (Миколаївська область), “Байдари-тур” (м. Севастополь), кластер водного туризму в Чернігівській області та інші.

Агломеруються у кластери і цілі регіони. Наприклад кластер “Південне туристичне кільце” охопив такі міста як Вознесенськ, Первомайськ, Нова Одеса Миколаївської області, Гола Пристань, Цюрупинськ Херсонської області, Южне, Білгород – Дністровський, Ізмаїл, Іллічівськ Одеської області та місто Алупка Автономної республіки Крим.

У 2007 р. головами представництв Держкомпідприємництва України Львівської, Волинської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей було започатковане створення туристичного кластеру, мета якого полягає в створенні туристичної інфраструктури навіть в найменших селах західної України. Однак це далеко не перші кластерні ініціативи з боку області. До їх числа можна зарахувати реалізацію наступних проектів, а саме: “Майбутнє творимо разом”, “Активна громадськість – ефективне управління”, “Створення життєздатного інституційного середовища та механізмів для сталого розвитку сільських громад Яремче через розвиток туристичної індустрії”, “Розробка Стратегії економічного та соціального розвитку Коломийського району”, “Формування інформаційного простору туристичної індустрії Івано-Франківщини шляхом створення регіонального туристично-інформаційного центру”, “Розвиток сталого сільського туризму. Зміцнення спроможності лідерів сільського розвитку”, “Harmonisation of Economic and infrastructure Development in the Pan European transport Corridor III”.

Як окрему кластерну одиницю можна розглядати і Раду з туризму Карпатського регіону, основна мета діяльності якої – підтримка розвитку та маркетинг туристичної галузі. Прикладом роботи кластерного механізму в туристичній галузі області є туристичний комплекс “Буковель”. У свою орбіту він притягує власників готелів, приватних зелених садиб, турагентів та туроператорів, що підсилює їх конкурентоспроможність. Концептуальні переваги цього кластера полягають у створенні нових можливостей за рахунок нелінійних синергетичних ефектів у процесі об’єднання підприємств, які інтегруючись й акумулюючись в єдине ціле, стають більш стійкішими до жорстких правил гри ринкової економіки.

В 2004 році створено Вознесенську міську громадську організацію туристичний кластер «Вознесенськ», яка згодом разом із 12 містами Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та АР Крим утворили спільний туристичний кластер «Південне туристичне кільце». До складу кластеру увійшли туристичні підприємства, заклади туристичної інфраструктури, місцеві адміністрації, а також промислові підприємства з виробництва продуктів харчування.

У 2008 році Полтавською обласною радою, відділом з питань туризму та курортів облдержадміністрації, депутатським корпусом та виконавчою владою Миргородської, Диканської, Шишацької райдержадміністрацій, виконавчим комітетом Миргородської міської ради реалізовано проект-переможець конкурсу місцевого самоврядування «Створення туристично-рекреаційного кластеру «Гоголівські місця Полтавщини» на загальну суму 800 тис. грн.

Найбільш успішними і відомими прикладами кластер них утворень у сфері туризму є кластер сільського туризму «Оберіг», туристичний кластер «Камянець», кластер «Екотур».

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ЩО РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ