- •Змістовий модуль 1. Становлення та розвиток краєзнавства в україні
- •Тема 1. Теоретико-методологічні засади краєзнавства
- •Сутність туристичного краєзнавства, взаємозв’язок з іншими дисциплінами
- •Об’єкт і предмет туристичного краєзнавства
- •Джерела туристичного краєзнавства
- •1. Сутність туристичного краєзнавства, взаємозв’язок з іншими дисциплінами
- •Завдання курсу:
- •Взаємозв’язок дисципліни “Туристичне краєзнавство” з іншими дисциплінами курсу:
- •2. Об’єкт і предмет туристичного краєзнавства
- •3. Джерела туристичного краєзнавства
- •Інтернет-ресурси:
- •Тема 2. Історія становлення й розвитку краєзнавства в україні
- •Етапи розвитку українського краєзнавства
- •Форми та види краєзнавства.
- •Діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців
- •1. Етапи розвитку українського краєзнавства Основні риси етапів формування краєзнавства в Україні
- •Етап - початку (зародження) наукового краєзнавства - з XVIII ст. До середини XIX ст.
- •2. Форми та види краєзнавства
- •3. Діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців
- •Тема 3. Кластеризація в туристичній діяльності
- •Роль кластеризації в розвитку туристичного бізнесу
- •Особливості створення та функціонування туристичного кластера
- •Характеристика туристичних кластерів України
- •1. Роль кластеризації в розвитку туристичного бізнесу
- •Найбільш поширені визначення кластеру
- •Класифікація видів кластерів
- •Порівняльна характеристика туристичного кластеру та об’єднання підприємств
- •2. Особливості створення та функціонування туристичного кластера Алгоритм створення туристичного кластера:
- •До таких показників слід віднести:
- •3. Визначення місії і цілей діяльності туристичного кластера
- •Етапи реалізації проекту щодо функціонування туристичного кластеру на прикладі туристичного кластеру малих міст-партнерів «Південне туристичне кільце» (тк «птк»):
- •3. Характеристика туристичних кластерів України
- •І. Основна література
- •Іі. Додаткова література
2. Особливості створення та функціонування туристичного кластера Алгоритм створення туристичного кластера:
1. Створення ініціативної групи.
Передумовою виникнення туристичного кластера є ініціатива зацікавлених у цьому суб'єктів. Це можуть бути місцеві органи районної влади, органи місцевого самоврядування, представники головних підприємств потенційного кластера, спеціалізовані громадські та міжнародні організації, які потенційно можуть фінансувати такі проекти, наукові та освітні установи, а також фахівці, які мають досвід організації кластерів в інших регіонах чи галузях.
Відповідно до чинного законодавства, державно-приватне партнерство – співробітництво між відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, або фізичними особами – підприємцями (приватними партнерами), що здійснюється на основі договору.
У рамках здійснення державно-приватного партнерства відповідно до законодавства в Україні можуть укладатися договори про: концесію, спільну діяльність, розподіл продукції, інші договори.
Фінансування такої структури може здійснюватися за рахунок:
-
фінансових ресурсів приватних партнерів;
-
фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку;
-
коштів державного та місцевих бюджетів;
-
інших джерел, не заборонених законодавством.
На сучасному етапі розвитку економіки України модель туристичного кластера як окремої структури, утвореної державним чи місцевим органом влади, є найоптимальнішою. Саме держава повинна взяти на себе роль ініціатора у модернізації туристичної сфери.
2. Системний аналіз туристичного середовища.
Моніторинг туристичної сфери полягає в аналізі динаміки показників діяльності туристичної галузі впродовж останніх років, і на цій основі прийняття необхідних рішень.
До таких показників слід віднести:
-
обсяг реалізованої продукції у готельній діяльності, закладах харчування, агрооселях,
-
кількість готельних закладів у районі,
-
одноразова місткість у готельних закладах,
-
кількість туристів, обслужених суб'єктами туристичної діяльності.
Моніторинг дає змогу визначити пріоритети розвитку туристичної сфери на перспективу.
3. Визначення місії і цілей діяльності туристичного кластера
Такими цілями можуть бути:
-
покращення соціально-економічного стану в районі,
-
посилення конкурентних позицій регіону,
-
перетворення території на провідний туристичний центр;
-
залучення додаткового інвестиційного капіталу;
-
ефективне використання, збереження туристично-рекреаційного потенціалу регіону;
-
промоція туристичного продукту регіону;
-
підвищення кваліфікації фахівців туристичної галузі, що здійснюють підприємницьку та трудову (як наймані працівники) діяльність на відповідній території.
4. Державна реєстрація туристичного кластера.
Формування туристичного кластера повинне бути затверджене рішенням райдержадміністрації та райради; це забезпечить визнання такого об'єднання на районному рівні як пріоритетного чинника підвищення конкурентоспроможності району.
Створення кластера може відбуватися за такими трьома сценаріями:
-
"зверху вниз", тобто з першочерговим створенням органів дорадчої координації й моніторингу, визначенням стратегії кластера в цілому і його ресурсів;
-
"знизу нагору" – вибудовування окремих проектів і програм, що інтегрують потенційних учасників кластера;
-
змішаний варіант, коли одночасно застосовуються обидва підходи.
При цьому вкрай важливим є механізми фінансування кластера.
Серед найбільш значимих статей витрат на діяльність кластера слід зазначити:
-
витрати на створення кластера;
-
витрати на розвиток інфраструктури та її підтримка;
-
витрати на окремі проекти й програми кластера.
Фінансування створення кластера, як правило, ведеться на основі бюджетних ресурсів або коштів спонсора.
Інфраструктура й окремі проекти у кластерах фінансуються змішано: внески підприємств-учасників кластерів (або відповідних проектів) і бюджетне фінансування (Німеччина), так і у відсутності або з мінімальною участю бюджетних ресурсів (Великобританія).