Рисунок 13 – Встановлення

Зарядів в ополонках при підриванні льоду:

а – заряд на мотузці; б – заряд на жердині; 1 – заряди; 2 – вантаж;

3 – проводи; 4 – перекладини;

5 – мотузка; 6 – жердина

Інженерні загородження Загальні відомості

Інженерні загородження створюються з метою нанесення втрат противнику, затримки його просування, створення сприятливих умов своїм військам для поразки його всіма сучасними засобами збройної боротьби. Інженерні загородження улаштовують у всіх видах бою.

За характером впливу на противника і засобів, що застосовуються, інженерні загородження поділяються на: мінно-вибухові, невибухові, електризовані, водні, комбіновані, фальшиві.

За призначенням інженерні загородження поділяються на протитанкові, протипіхотні, протитранспортні, протидесантні і річкові. Вони можуть влаштовуватись на суходолі, водних перешкодах і морському узбережжі.

До протитанкових загороджень належать протитанкові мінні поля, групи мін, окремі протитанкові міни і фугаси, протитанкові рови, ескарпи, контрескарпи, надовби, їжаки, міновані й звичайні завали, зруйновані ділянки доріг, мостів і шляхопроводів.

До протипіхотних загороджень належать протипіхотні мінні поля, групи вибухових пристроїв (мін), міни-пастки, електризовані й дротяні загородження, малопомітні перешкоди, міновані й звичайні завали.

Протитранспортні загородження, зазвичай, складаються із груп і окремих протитранспортних і об’єктних мін, пошкоджених і мінованих ділянок доріг, мостів, шляхопроводів, тунелів й інших штучних споруд на автомобільних дорогах і залізницях.

Протидесантні загородження складаються із протидесантних, протитанкових мін, протипіхотних вибухових пристроїв (мін), мінних полів, груп мін, бетонних і металевих їжаків, надовбів, тетраедрів, які встановлені в місцях можливої висадки противником десанту на узбережжі моря на глибині до 5 м і безпосередньо на березі.

Загородження на водних перешкодах складаються з якірних, річкових та протидесантних мін, протитанкових і протипіхотних мінних полів і груп мін, різних невибухових загороджень, встановлених у воді та на березі в місцях можливого форсування водних перешкод противником і переправи танків в брід та під водою.

Основу інженерних загороджень складають мінно-вибухові загородження (МВЗ). Мінно-вибухові загородження можуть бути керованими та некерованими.

Керовані загородження після їх встановлення можуть утримуватися в бойовому або безпечному стані й переводитися з одного стану в інший по проводах або інших каналах керування, наприклад, по радіо.

До некерованих відносяться загородження, які після їх встановлення в бойове положення не можуть бути переведені в безпечний стан.

Невибухові загородження влаштовуються з різних місцевих матеріалів і конструкцій промислового виготовлення, а також шляхом відривання ровів, ескарпів й інших перешкод.

Комбіновані загородження являють собою різноманітне поєднання мінно-вибухових, невибухових, електризованих загороджень.

Мінним полем (МП) називається ділянка місцевості (акваторії), на якій у певному порядку або безсистемно встановлено міни (вибухові пристрої).

МП влаштовуються з різноманітних мін (вибухових пристроїв) за допомогою загороджувачів, дистанційних систем мінування або вручну.

Мінні поля за своїм призначенням можуть бути: протитанкові, протипіхотні, протидесантні та змішані.

Для улаштування мінно-вибухових загороджень використовують протитанкові, протидесантні, протитранспортні, об’єктні міни та протипіхотні вибухові пристрої (міни).

Міна (вибуховий пристрій) – це інженерний боєприпас, який призначений для встановлення на місцевості (акваторії), з метою ураження особового складу, техніки й інших об’єктів противника. Інженерний боєприпас являє собою заряд вибухової речовини, який конструктивно поєднаний із засобами підривання.