1.Написання складних слів разом.

2.Написання складних слів через дефіс.

Разом пишемо:

а) складні іменники, утворені поєднанням за допомогою сполучного звука двох або кількох основ, одна з яких — дієслівного походження: вертолі́т, лісоспла́в, самохід.

б) складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного звука: білокрі́вці, синьоцві́ття, чорногу́з, чорно́зем;

в) складні іменники, утворені за допомогою сполучного звука від двох іменникових основ: верболі́з, лісосте́п, носорі́г, зубробізо́н (але люди́но-день); сюди ж належать іменники, першою частиною яких є незмінний іменник иншомовного походження (тут роль сполучного звука виконує останній голосний першого іменника: автопробіг, велоспо́рт, радіокоміте́т);

г) складні іменники, утворені з дієслова в наказовій формі та іменника: гори́цвіт, шиба́йголова, перекоти́по́ле, пройди́світ; Непийпи́во, Переби́йніс, Убийво́вк (прізвища);

ґ) складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка (для числівника сто — називного) та іменника: дванадцятито́нка, п’ятирі́чка, сторі́ччя, стоп’ятдесятирі́ччя, шестиде́нка.

Примітка. У складних словах із числівником, який називає число двозначне, тризначне та ин., числівник звичайно пишемо цифрами й приєднуємо до другої частини слова за допомогою дефіса: 750-рі́ччя, 16-поверхо́вий;

д) складні іменники з першою частиною напів-, полу-: напівавтома́т, напівбо́кс, напіввагови́к, напівімла́, напівмо́рок, напіво́берт, по́лудень, полу́кіпок, полу́мисок;

е) складні іменники з першою частиною пів, якщо наступний іменник — загальна назва, вжита у формі називного відмінка, на позначення єдиного поняття: піва́ркуш, півба́к, пі́вдень, півза́хист, півко́ло, півку́ля, півмі́сяць, піво́берт, півова́л та ин. Якщо іменник виступає у формі родового відмінка однини, то пів з ним пишемо окремо, бо він виражає значення іменника “половина”: пів а́ркуша, пів ві́ку, пів годи́ни, пів деся́тка, пів дороги, пів ю́рти, пів я́блука, пів я́ми, пів я́щика, пів Євро́пи, пів Ки́єва, пів Украї́ни;

ж) складні іменники, утворені з трьох і більше основ: автомотогурто́к, світловодолікува́ння, термогідродина́міка;

з) складні іменники, що виникли на основі сполук словоформ: Ейбо́женко, Нетудиха́та, Панібудьла́ска та ин.

Через дефіс пишемо:

1. Складні іменники, утворені з двох іменників без допомоги сполучного звука, незалежно від того, чи в даному слові відмінювані обидва іменники, чи тільки другий.

До таких слів з обома відмінюваними частинами належать:

а) іменники, що означають протилежні за змістом поняття: зліт-поса́дка, купі́вля-про́даж, ро́зтяг-сти́снення’,

б) іменники, що означають фах, професію, наукові звання: магніто́лог-астроно́м, лі́кар-еко́лог, член-кореспондент;

в) іменники на позначення персонажів казок: За́йчик-Побіга́йчик, Лиси́чка-Сестри́чка.

До слів із другою відмінюваною частиною належать:

а) іменники, в яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом: блок-систе́ма, буй-ту́р, ди́зель-мото́р, жар-пти́ця.

б) іменники, що означають державні посади, військові, наукові звання: генера́л-лейтена́нт, контр-адміра́л, прем’є́р-міні́стр, у́нтер-офіце́р, штабс-капіта́н;

в) іменники, що означають складні одиниці виміру: кілова́т-годи́на, люди́но-день.

2. Складні іменники з першим компонентом віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: ві́це-президе́нт, екс-чемпіо́н, лейб-ме́дик, ма́ксі-спідни́ця, мі́ні-футбо́л, о́бер-ма́йстер.

3. Иншомовні назви проміжних сторін світу: норд-ве́ст, норд-о́ст.

4. Словосполучення, що є переважно назвами рослин: брат-і-сестра́, люби́-мене́, розри́в-трава́, чар-зі́лля.

5. Скорочені іменники, в яких наводять початок і кінець слова: б-ка — бібліотека, вид-во — видавництво, д-р — доктор, ін-т — інститут, л-ра — література, т-во — товариство.

6. Перша частина складного слова (яке пишемо разом або через дефіс), коли далі йде слово з такою самою другою частиною: кулько- й роликопідши́пники, радіо- й телеапарату́ра, тепло- й гідроелектроста́нції.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні правила написання складних слів разом.

2. Назвіть основні правила написання складних слів через дефіс.

Література:

1.Бєляєв О.М. Навчання укр. мови у 10-11 класах: Посібник для вчителя.-Освіта,1998

2.Граматика укр. мови для учнів, студентів і абітурієнтів/ Укладач О.А.Росінська. - Донецьк:

ТОВ ВКФ « БАО»,2002

3.Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.- К.:Вежа,1994

Тема. Вживання великої літери та лапок. Правила переносу слів.

План