- •1. Спрощення у групах приголосних.
- •2. Подвоєння приголосних
- •3. Подвоєння приголосних перед я, ю, є, ї.
- •1. Ненаголошений о
- •2. Ненаголошені е, и
- •1. Ненаголошений о
- •2. Ненаголошені е, и
- •1. Вживання м’якого знака.
- •2. Вживання апострофа.
- •1. Правопис префіксів.
- •2. Правопис суфіксів.
- •1.Написання складних слів разом.
- •2.Написання складних слів через дефіс.
- •1. Вживання великої літери та лапок.
- •2. Правила переносу слів.
- •Лексика.
- •Однозначні, Багатозначні слова.
- •Синоніми, антоніми, омоніми.
- •1.Розповісти про систему частин мови, спільне і відмінне в них.
- •2. Які мають закінчення іменники II відміни чоловічого роду.
- •3. Які мають закінчення іменники II відміни у родовому відмінку однини, множини.
- •Правопис ступенів порівняння прикметників.
- •2. Правопис присвійних прикметників
- •3. Правопис прикметників жіночого роду в орудному відмінку однини. Правопис прикметників
- •Відмінювання кількісних числівників.
- •Відмінювання порядкових числівників.
- •Прислівник - самостійна невідмінювана частина мови.
- •Особливості написання прислівників
- •Граматичні форми дієслова.
- •2. Частина не з дієсловами,дієприкметниками і дієприслівниками.
- •Не з дієсловами
- •Синтаксис та пунктуація.
- •2. Словосполучення і речення.
- •Прості двоскладні та односкладні речення.
- •2. Тире між підметом і присудком.
- •3.Тире між підметом і присудком
- •Однорідні члени речення.
- •2. Розділові знаки при однорідних членах речення.
- •Відокремлені другорядні члени речення.
- •2. Розділові знаки при відокремлених додатках, означеннях, прикладках, обставинах.
- •1. Звертання, розділові знаки при звертанні.
- •2. Вставні слова, словосполучення і речення; розділові знаки при них.
- •1. Складносурядні речення.
- •Складнопідрядні речення.
- •Розділові знаки в складнопідрядному реченні.
- •1. Безсполучникові складні речення. Розділові знаки при них.
- •1. Пряма і непряма мова.
- •2. Розділові знаки при прямій мові.
- •Діалог.
- •Цитати. Розділові знаки при них.
- •Стилістика.
- •2. Стилі української мови.
-
Граматичні форми дієслова.
2. Частина не з дієсловами,дієприкметниками і дієприслівниками.
Складності у правописі дієслів виникають в закінченнях особових форм. В закінченнях дієслів І- ої дієвідміни (крім 1-ої особи однини та 3-ої особи множини) пишемо е(є), в закінченнях дієслів П-ої дієвідміни - -и (-Ї). Для правильного написання закінчень необхідно визначити дієвідміну.
І дієвідміна |
II дієвідміна |
Якщо в 3-ій особі множини дієслова мають закінчення -уть(-ють): пишемо, бо пишуть |
Якщо в З-ій особі множини дієслова мають закінчення -ать(-ять): сидимо, бо сидять |
Якщо закінчення в 3-ій особі множини чуються невиразно, то дієвідміну можна визначити за інфінітивом.
І дієвідміна |
II дієвідміна |
Дієслова в інфінітиві мають суфікс -і-або -а-, який зберігається у 1-ій особі однини: біліти - білію, качати - качаю. Винятки: хотіти, гудіти, сопіти, ревіти, іржати (належать до І дієвідміни). |
Дієслова в інфінітиві мають суфікси -и-, -і-, (-Ї-) та суфікс -а- після шиплячих (ж, ч, ш, щ), які зникають і у 1 -ій особі однини бачити - бачу, варити - варю. Винятки: бігти, боятися, стояти, спати (належать до II дієвідміни). | |
У всіх інших випадках (наявність інших суфіксів в інфінітиві чи відсутність суфікса) дієслова належать до І дієвідміни: полоти - полеш, в'янути - в'янеш, жати - жнеш.
Дієслова дати ,їсти, відповісти у 2 -ій особі однини мають форми
|
Даси, їси, відповіси
|
Складність у правописі дієприкметників пов'язана з тим, чи правильно вони утворені. Дієприкметники діляться на активні і пасивні. Активні дієприкметники називають ознаку предмета, зумовлену дією самого предмета (листок зеленіє -зеленіючий листок, листок позеленів - позеленілий листок). Пасивні дієприкметники називають ознаку предмета зумовлену дією іншого предмета (хтось погасив вогнище - погашене вогнище, хтось полив город - политий город) та зумовлену зворотню дію того самого предмета (хлопець умився - умитий хлопець, дівчина збентежилася -збентежена дівчина).
І Активні дієприкметники: а) недоконаного виду творяться від дієслів теперішнього часу за допомогою суфіксів -уч (ий), -юч (ий) для І дієвідміни, -ач (ий), яч (ий) -для II дієвідміни: несуть - несучий, темніють -темніючий; б) доконаного виду творяться від дієслів минулого часу за допомогою суфікса -л(ий): посивів -посивілий |
Пасивні дієприкметники доконаного і недоконаного виду творяться від основи інфінітива: а) якщо основа закінчується на -а,-я, то за допомогою суфікса -н (ий):написа(ти) -написаний; б) в інших випадках за допомогою суфікса -єн (ий), -т(ий), принес(ти) -принесений, зби(ти) -збитий. Примітка: перед суфіксом -ен(ий), як правило,відбувається зміна приголосного, як у дієсловах (див. Зміни приголосних при відмінюванні дієслів): розбудити -розбуджений, скосити -скошений |
Активні дієприкметники творяться від дієслів, які не можуть мати прямого (знахідний відмінок) додатка [неперехідні]: листок зеленіє -зеленіючий листок |
Пасивні дієприкметники творяться від дієслів, що мають прямий (знахідний відмінок) додаток [перехідні]: (хлопець) полив го-род -политий город |
Якщо при дієслові є прямий додаток то ознака (той, хто поливає) предмета(хлопець), зумовлена самим предметом (хлопець)Дснує, але не передається активним дієприкметником: Хлопець поливаючий город. Проте вона може передаватися іншими мовними засобами: Хлопець, який поливає город (тут - підрядне означальне речення) |
Ознака (политий) предмета (город) зумовлена іншим предметом (хлопець) не існує, якщо при дієслові немає прямого додатка (тут -слова «город») і, відповідно, не може передаватись ні пасивним дієприкметником, ні іншими мовними засобами |
*суфікси -ш(ий), -вш(ий), -вш(ийся) в українській мові не використовується.
Складність у правописі дієприслівників пов'язана з тим, чи правильно вони утворені
Дієприслівники творяться від дієслів І дієвідміни за допомогою суфікса - -учи-(-ючи-): пишучи (бо пишуть) |
Дієприслівники творяться від дієслів II дієвідміни за допомогою суфікса ачи- (-ячи-): стоячи (бо стоять)
|