- •Завдання до курсової роботи “Розрахунок циркуляційної насосної установки”
- •Вказівки до виконання курсової роботи для варіантів 1-10
- •Розрахунок необхідної подачі насоса q
- •Визначення перепаду напору у витратомірі Вентурі (в мм рт.Ст.)
- •Визначення висоти всмоктування відцентрового насоса
- •Визначення діаметра зливного трубопроводу
- •Визначення втрат напору в місцевих опорах напірної лінії і їх еквівалентної довжини
- •Визначення різниці показів манометрів pM2 і pM3
- •Розподіл швидкості в нормальному перерізі напірного трубопроводу (переріз 5–5)
- •Визначення величини необхідного тиску на виході насоса і необхідної потужності приводу насоса
- •Розрахунок мінімальної товщини стінки напірного водопроводу
- •Вибір насоса циркуляційної установки
- •Побудова характеристики насоса
- •Побудова характеристики напірного трубопроводу
- •Визначення робочої точки насосної установки
- •Вказівки до виконання курсової роботи для варіантів 11-20
- •Визначення необхідної подачі насоса
- •Визначення рівня рідини h1 в проміжній ємності c
- •Вказівки до виконання курсової роботи для варіантів 21-30
- •Визначення рівня рідини в проміжній ємності c
- •Визначення перепаду напору у витратомірі Вентурі в мм.Рт.Ст
- •Література
-
Визначення різниці показів манометрів pM2 і pM3
Рисунок 1.7 Схема ділянки між манометрами pM2 і pM3
Між манометрами pM2 і pM3 знаходиться горизонтальна ділянку напірного трубопроводу, на якій наявні втрати тиску тільки на тертя по довжині. З рівняння Бернулі записаного для перерізів 2-2 і 3‑3 цієї ділянки (Рисунок 1 .7) отримаємо вираз для розрахунку перепаду тиску між цими перерізами:
.
Всі дані для розрахунків або задані, або відомі з попередніх задач (див. п.1.5).
Приклад розрахунку:
Перепад тиску на ділянці 2-3 визначається за формулою:
Відповідно, враховуючи величини і нап, які були розраховані в прикладі до п.1.5, маємо:
,
.
Відповідь:
-
Розподіл швидкості в нормальному перерізі напірного трубопроводу (переріз 5–5)
Рисунок 1.8 Використання швидкісної трубки для вимірювання швидкості
В перерізі 5-5 (Рисунок 1 .8), в центрі потоку рідини, ртутний диференціальний манометр, приєднаний до швидкісної трубки, показує перепад рівнів ртуті hрт, що, з врахуванням різниці густин ртуті і рідини, відповідає швидкісному напорові рідини:
,
де – середня швидкість течії рідини в перерізі 5-5.
Якщо режим течії ламінарний (Re < 2320), то осьова швидкість umax пов’язана з середньою швидкістю співвідношенням:
,
а розподіл швидкості в перерізі потоку описується формулою:
,
де r – координата, яка відраховується від осі потоку; r0 – радіус труби.
Якщо течія турбулентна, то, з достатньою для практики точністю, можна вважати, що осьова (максимальна) швидкість umax пов’язана із середньою швидкістю співвідношенням:
,
а розподіл швидкості в перерізі потоку описується формулою:
,
де – динамічна швидкість або так звана “швидкість зрізу”, яка залежить від напруження тертя 0 і густини .
Для визначення напруження тертя в трубі використаємо горизонтальну ділянку трубопроводу між манометрами pM2 і pM3. Оскільки перепад тиску p2-3 на цій ділянці повністю витрачається на подолання сил тертя, то можна записати, що
.
Звідки .
Тоді, динамічну швидкість можна знайти, як:
.
Таким чином, для побудови графіка розподілу місцевої швидкості потрібно визначити, який режим течії рідини в даному перерізі, і, вибравши відповідні формули для u(r), розрахувати значення швидкості в залежності від радіуса труби. Дані розрахунків заносять в таблицю 1.1. і використовують для побудови графіка (Рисунок 1 .9).
Таблиця 1.1 – Розрахунок місцевої швидкості в нормальному перерізі потоку
r |
r1 |
r2 |
r3 |
r4 |
r5 |
r6 |
r7 |
r8 |
r9 |
r10 |
u(r) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 1.9 Побудова графіка розподілу швидкості в перерізі трубопроводу
Приклад розрахунку:
З попередніх розрахунків для напірної лінії (див. п.1.5) нам відомо, що рідина рухається при турбулентному режимі. Тому визначаємо максимальну швидкість за формулою:
.
Тоді розподіл швидкостей в перерізі 5-5 описується рівнянням:
.
Визначимо величину динамічної швидкості, використовуючи результати розрахунку перепаду тиску на ділянці між манометрами pM2 і pM3 (див. п.1.6):
.
Міняючи координату r в межах 0 ≤ r ≤ 0,034, розраховуємо величину місцевої швидкості. Наприклад для r = 5 мм:
.
Значення r i розрахованих u(r) заносимо в таблицю 1.2
Таблиця 1.2 – Розподіл швидкостей в перерізі 5-5
r, мм |
0 |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
31 |
32 |
33 |
34 |
u(r), м/с |
2,60 |
2,56 |
2,51 |
2,45 |
2,37 |
2,26 |
2,07 |
2,01 |
1,93 |
1,82 |
1,63 |
Будуємо графік залежності (додаток Ж).