- •Тема 1. Соціальна думка, соціальні науки та соціологія
- •1. Соціальна думка та соціальні науки
- •2. Соціальні науки та соціологія
- •3. Мікросоціологія та макросоціологія
- •Тема 2.Теоретичні засади соціології
- •1. Практичний досвід та теорія, або чому науковий підхід потребує теорії?
- •2.Основні теоретичні напрямки у сучасній соціології Функціоналізм
- •Функції та дисфункції
- •Явні та латентні функції
- •Оцінка функціонального підходу
- •Конфлікціонізм
- •Дві течі ї у конфлікціонізму: „критична” та „аналітична”
- •Оцінка конфлікціоністського підходу
- •Інтеракціонізм
- •Основні поняття інтеракціонізму
- •Оцінка інтеракціоністського підходу Найбільш поширеною позитивною оцінкою інтеракціонізму є визнання його заслуги, як кажуть, у поверненні до соціології людини.
- •Тема 3. Дослідницькі методи соціології
- •1. Три основні припущення науки
- •2. Етапи застосування наукового методу
- •3. Основні методи збору даних в соціології Експеримент
- •Обстеження
- •Спостереження
- •Тема 4. Культура
- •1. Поняття культури і значення культури
- •2. Виникнення культури
- •3.Елементи культури
- •Цінності
- •Тема 5. Соціальна структура
- •1. Природа соціальної структури, її компоненти
- •2. Соціальні статуси
- •3. Соціальні ролі
- •4. Соціальні групи
- •5. Соціальні інституції
- •Тема 6. Суспільство та його типи
- •1. Поняття суспільства
- •2. Типи суспільств
- •1. Суспільства мисливців та збирачів
- •2. Городницькі суспільства
- •3. Аграрні суспільства
- •4. Індустріальні суспільства
- •Тема 7. Соціальні групи
- •1. Первинні та вторинні групи
- •2. Групи належності та сторонні групи
- •3. Референтна група
- •4. Вплив первинних груп
- •5. Розмір групи
- •6.Лідерство
- •7. Соціальне ледарство (socіal loafіng) та соціальні дилеми
- •8. Групове мислення
- •9. Груповий конформізм
- •Тема 8. Соціальні організації
- •1. Поняття цільової організації
- •2.Типи цільових організацій
- •3. Поняття бюрократії
- •4. Особливості бюрократії (за м.Вебером)
- •5. Недоліки бюрократії
- •Тема 9. Соціалізація.
- •1. Поняття та значення соціалізації
- •2. Природа та виховання ("Nature" and "Nurture")
- •3. Теорії навчання
- •4. Теорії розвитку особистості
- •6. Концепція дзеркальної самості Чарльза Хортона Кулі
- •7. Концепція самості Джорджа Герберта Міда
- •8. Типи соціалізації
- •9. Фактори соціалізації
- •Тема 10. Соціальна взаємодія.
- •1. Поняття соціальної взаємодії
- •2. Соціальна взаємодія як знакова взаємодія
- •3. Драматургічний підхід
- •4. Етнометодологія
- •5. Взаємодія як соціальний обмін
- •6. Складання уявлень про інших людей
- •Тема 11. Соціальний контроль, відхили та злочини.
- •1. Поняття відхилення (девіації, devіance)
- •2. Соціальні властивості відхилення
- •3. Соціальний контроль та відхилення (девіація)
- •4. Соціальні наслідки відхилення
- •5. Теорія аномії та концепція структурної напруженості
- •6. Концепція культурального передавання
- •7. Кофлікціоністські концепції відхилення
- •8. Оцінка конфлікціоністського підходу до відхилення
- •9. Концепція “ярликування” (labelіng)
- •Тема 12. Соціальна стратифікація та соціальні класи.
- •1. Поняття соціальної диференціації та стратифікації
- •2. Виміри стратифікації
- •Процентний розподіл загального сімейного доходу
- •3. Відкриті та закриті системи стратифікації
- •4. Теоретичні концепції соціальної стратифікації
- •Спроба синтезу: еволюційна концепція Герхарда Ленського
- •5. Соціальні класи
- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
4. Групи меншин
У наш час досить часто можна почути про групи меншин, або просто меншини (mіnorіtіes). Ця назва дуже часто характеризується як невдала, тому що вона викликає негативні асоціації, або пов’язується з чисельністю групи.
Але меншина не є статистичною категорією. Наприклад, у Південній Африці, де чорні складають чисельну більшість, вони знаходились до нещодавня (та й ще знаходяться) у підпорядкуванні білим, що чисельно складають меншість населення.
І ще відносно нещодавно невеликі кількості європейців складали домінуючу меншість населення в колоніальних країнах Азії, Африки та Латинської Америки.
Коротко кажучи, поняття “меншина” стосується соціального статусу. Соціологи визначають групу меншини як таку групу людей, чий фізичний вигляд або культуральна практика відрізняє їх від домінуючої групи та робить їх такими, що зазнають нерівного поводження.
Vander Zanden, за Вільямсом, визначає меншину як расово або культурально самоусвідомлену частину населення із успадкованим членством та високим рівнем внутрішньо-групових одружень, що зазнає шкоди з боку домінуючої частини нації-держави (natіon-state).
Соціологи виділяють сьогодні п’ять основних властивостей, що характеризують меншини:
-
Меншина - це соціальна група, члени якої зазнають дискримінації, сегрегації, утиску або переслідувань з боку іншої соціальної групи, яку називають домінантною групою. Через владні можливості цих груп, члени меншини знаходяться у несприятливому становищі. Ці відмінності є також джерелом тих переваг, які має домінантна група, тому що утиск груп меншин дає привілеї та підвищений статус домінуючій групі.
-
Меншина має фізичні або культурні риси, що відрізняють її від домінантної групи. На підставі цих рис членів меншини розглядають огулом та ставлять у менш сприятливу позицію в соціальній структурі.
-
Меншина - це соціальна група, що усвідомлює себе як така і усвідомлює свою єдність. її члени відрізняються соціальною та психологічною близькістю до подібних до себе, та поняттям єдності свого народу.
-
Членство у групі меншин загалом не є добровільним. Членство у меншині - це приписана позиція (як приписаний статус), тому що індивід, як правило, народжується у певному статусі, особливо коли мова йде про расову меншину (особа взагалі не вибирає - бути чорною чи білою).
-
Члени меншин - за вибором або за необхідністю - як правило одружуються між собою. Домінантна група застерігає своїх членів від одруження з членами меншин та звичайно ставиться з презирством до тих, хто порушує цю заборону. Меншина може заохочувати своїх членів до одруження серед своїх, щоб зберегти свою унікальну культурну спадщину.
Зауважимо, що багато соціологів розглядають міжгрупові шлюби як чутливий барометр міжетнічного або міжрасового клімату. Чим вище відносний рівень міжгрупових шлюбів, тим, очевидно, нижче інтенсивність упереджень та дискримінації. Та навпаки, чим нижче відносний рівень міжгрупових шлюбів, тим, очевидно, інтенсивнішими та поширенішими упередження та дискримінація.
В Україні за останнім переписом міжнаціональні шлюби брали 22 відсотки українців та 57 відсотків росіян. Сьогодні серед дорослих українців (від 18 років) 16%, а серед росіян в Україні - 38% - діти міжетнічних шлюбів. Але це - не відносний рівень міжнаціональних шлюбів. Щоб визначити їх відносний рівень треба підрахувати, яка частка рівноймовірних можливостей міжнаціональних шлюбів фактично реалізується. При однаковому ставленні до національної належності подружжя міжнаціональними були б 27 відсотків шлюбів українців та 78 відсотків шлюбів росіян. Таким чином відносний рівень міжнаціональних шлюбів, який саме і характеризує рівень відкритості міжетнічних меншин, для українців визначається відношенням 22 до 27, тобто складає 0,81, а для росіян в Україні визначається відношенням 57 до 78, тобто складає 0,73. Тобто рівень відкритості росіян до міжетнічних шлюбів складає 90 % від рівня відкритості українців.
