3. Соціальні ролі

Статус завжди пов’язаний з деякою очікуваною поведінкою, яка визначається культурою суспільства. Саме цю очікувану поведінку, пов’язану із статусом, називають соціальною роллю. Але частіше соціальною роллю називають не саму очікувану поведінку, а форми (або сукупність зразків) очікуваної поведінки. Іноді соціальною роллю називають сукупність прав чи обов’язків, які очікуються щодо певного статусу у певній культурі.

Головна різниця між статусом і роллю полягає в тому, що людина статус займає (або має), а роль - виконує. У відповідності з цим, іноді кажуть, що соціальна роль - це сукупність очікувань щодо поведінки людей стосовно певного соціального статусу, або сукупність норм такої поведінки. Тобто, у найбільш поширеному розумінні роль - це не сама поведінка, а лише соціально очікувана “схема” поведінки.

Очікування щодо рольової поведінки називають рольовими експектаціями. Рольові експектації як раз і визначають ту чи іншу поведінку, як відповідну або невідповідну певному статусу.

Соціальні ролі - це один з поширених об’єктів соціологічних досліджень. Завдяки тому, що ролі мають нормативну природу, вони дають можливість людині спочатку, так би мовити, “проектувати” свою поведінку, а потім її здійснювати у відповідний спосіб.

Люди запам’ятовують щонайменше шість сторін поведінки: (1) ХТО робить (2) ЩО, (3) КОЛИ, (4) ДЕ, (5) ЯК і (6) ЯК на це реагують навколишні. В такий спосіб люди отримують знання рольових норм та експектацій.

За допомогою ролей ми упорядковуємо наш соціальний світ за типами або категоріями людей. І по-різному реагуємо на ті самі дії людей, які вони виконують в різних ролях. Коли дехто виконує роль лікаря і пропонує вам роздягнутися, ви роздягаєтесь. Але коли та сама людина пропонує вам роздягнутися, коли виконує роль хазяїна дому, який дає званий обід, ви, мабуть, будете роздягатися дещо інакше.

Виконання ролі (role perfomance) - це реальна (актуальна) поведінка особи, що займає той чи інший статус. У житті завжди є розбіжність між тим, що люди мають робити у певній ролі і що вони дійсно роблять. Завжди є індивідуальні відмінності, які роблять будь-яке виконання ролі унікальним.

З кожною роллю пов’язана щонайменше одна взаємна роль (лікар - пацієнт). Поняття взаємної ролі є важливим, тому що один з чинників, який поєднує людей у групи, - це мережі взаємних ролей.

Рольові взаємовідносини зв’язують нас один з одним, тому що права з одного боку відносин є обов'язками на іншому їх боці та навпаки. У той же час виконання ролей може вести до рольової напруги (role strain). Вона виникає тоді, коли в одній ролі є суперечливі експектації.

Наприклад, від бригадира очікується, що він буде мати добрі стосунки з робітниками бригади, але від нього очікується також, що він буде вимагати виконання роботи, що іноді може викликати незадоволення робітників. Чим краще бригадир відповідає одним експектаціям, тим гірше може відповідати іншим.

Від рольової напруги треба відрізняти рольовий конфлікт. Соціологи кажуть про рольовий конфлікт, тоді коли дві чи більше ролей однієї особи мають суперечливі вимоги. Класичний приклад - поліцейський, що повинен заарештувати власного сина. Це експектації різних ролей - професійної та родинної.

Але головним чином ролі виконуються без перешкод, що врешті решт дозволяє передбачати поведінку людей. Функціоналісти вважають, що основні ролі у суспільстві не суперечать одні одним, а поєднуються гармонійно. Конфлікціоністи, навпаки, вважають, що основні ролі у існуючих суспільствах принципово конфліктні.