- •Тема 1. Соціальна думка, соціальні науки та соціологія
- •1. Соціальна думка та соціальні науки
- •2. Соціальні науки та соціологія
- •3. Мікросоціологія та макросоціологія
- •Тема 2.Теоретичні засади соціології
- •1. Практичний досвід та теорія, або чому науковий підхід потребує теорії?
- •2.Основні теоретичні напрямки у сучасній соціології Функціоналізм
- •Функції та дисфункції
- •Явні та латентні функції
- •Оцінка функціонального підходу
- •Конфлікціонізм
- •Дві течі ї у конфлікціонізму: „критична” та „аналітична”
- •Оцінка конфлікціоністського підходу
- •Інтеракціонізм
- •Основні поняття інтеракціонізму
- •Оцінка інтеракціоністського підходу Найбільш поширеною позитивною оцінкою інтеракціонізму є визнання його заслуги, як кажуть, у поверненні до соціології людини.
- •Тема 3. Дослідницькі методи соціології
- •1. Три основні припущення науки
- •2. Етапи застосування наукового методу
- •3. Основні методи збору даних в соціології Експеримент
- •Обстеження
- •Спостереження
- •Тема 4. Культура
- •1. Поняття культури і значення культури
- •2. Виникнення культури
- •3.Елементи культури
- •Цінності
- •Тема 5. Соціальна структура
- •1. Природа соціальної структури, її компоненти
- •2. Соціальні статуси
- •3. Соціальні ролі
- •4. Соціальні групи
- •5. Соціальні інституції
- •Тема 6. Суспільство та його типи
- •1. Поняття суспільства
- •2. Типи суспільств
- •1. Суспільства мисливців та збирачів
- •2. Городницькі суспільства
- •3. Аграрні суспільства
- •4. Індустріальні суспільства
- •Тема 7. Соціальні групи
- •1. Первинні та вторинні групи
- •2. Групи належності та сторонні групи
- •3. Референтна група
- •4. Вплив первинних груп
- •5. Розмір групи
- •6.Лідерство
- •7. Соціальне ледарство (socіal loafіng) та соціальні дилеми
- •8. Групове мислення
- •9. Груповий конформізм
- •Тема 8. Соціальні організації
- •1. Поняття цільової організації
- •2.Типи цільових організацій
- •3. Поняття бюрократії
- •4. Особливості бюрократії (за м.Вебером)
- •5. Недоліки бюрократії
- •Тема 9. Соціалізація.
- •1. Поняття та значення соціалізації
- •2. Природа та виховання ("Nature" and "Nurture")
- •3. Теорії навчання
- •4. Теорії розвитку особистості
- •6. Концепція дзеркальної самості Чарльза Хортона Кулі
- •7. Концепція самості Джорджа Герберта Міда
- •8. Типи соціалізації
- •9. Фактори соціалізації
- •Тема 10. Соціальна взаємодія.
- •1. Поняття соціальної взаємодії
- •2. Соціальна взаємодія як знакова взаємодія
- •3. Драматургічний підхід
- •4. Етнометодологія
- •5. Взаємодія як соціальний обмін
- •6. Складання уявлень про інших людей
- •Тема 11. Соціальний контроль, відхили та злочини.
- •1. Поняття відхилення (девіації, devіance)
- •2. Соціальні властивості відхилення
- •3. Соціальний контроль та відхилення (девіація)
- •4. Соціальні наслідки відхилення
- •5. Теорія аномії та концепція структурної напруженості
- •6. Концепція культурального передавання
- •7. Кофлікціоністські концепції відхилення
- •8. Оцінка конфлікціоністського підходу до відхилення
- •9. Концепція “ярликування” (labelіng)
- •Тема 12. Соціальна стратифікація та соціальні класи.
- •1. Поняття соціальної диференціації та стратифікації
- •2. Виміри стратифікації
- •Процентний розподіл загального сімейного доходу
- •3. Відкриті та закриті системи стратифікації
- •4. Теоретичні концепції соціальної стратифікації
- •Спроба синтезу: еволюційна концепція Герхарда Ленського
- •5. Соціальні класи
- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
Цінності
Цінності - це ідеї стосовно того, що є добрим, правильним, справедливим чи бажаним, які поділяє більшість членів суспільства або соціального угрупування.
Різниця між нормами та цінностями - цінності це абстрактні, загальні поняття, в той час як норми - це конкретні правила дії у конкретних ситуаціях.
Цінності - це критерії оцінювання.
Тема 5. Соціальна структура
1. Природа соціальної структури, її компоненти
В узагальненому плані можна сказати, що соціальна структура - це певна сукупність відносно повторюваних та упорядкованих відносин між елементами соціальної системи. Саме завдяки соціальній структурі людське життя справляє враження організованого та регулярного.
Поняття структури є поширеним у різних науках. Ви чули, я думаю, про атомну структуру, молекулярну структуру, клітинну структуру, анатомічну структуру, структуру особистості.
Значна частина того, що соціологи називають соціальною структурою складається з мережі тих неявних правил та інституціональних установлень, що спрямовують поведінку людей. Значна частина інституціональних установлень ніколи не викликає протидії і не створює ніяких проблем, тому що люди вважають ці установлення само собою зрозумілими, а їх виконання - звичайною справою. До того ж для життєвої практики немає необхідності, щоб люди формулювали відповідні правила та установлення, навіть щоб вони мали уяву про всю соціальну структуру. Типовою є потреба керуватися дуже обмеженим колом запроваджених порядків у певних обставинах: перш за все, вдома, по дорозі на роботу та на робочому місці.
Один з шляхів структурування повсякденного життя, з точки зору мікросоціології, це поєднання певних випадків та їх ярликування (labelіng). Маємо на увазі такі слова, як “сім’я”, “церква”, “уряд”, “оточення”, “Україна” і таке інше. Vander Zаnden, наприклад, пише, що “точно кажучи, таких речей немає, є тільки зібрання певних дій індивідів, які ми сприймаємо як упорядковані та позначаємо певною назвою”. Для того, щоб повніше збагнути цю точку зору, уявіть себе істотами, які мають розміри невеликого атома, та споглядають зсередини усі об’єкти - людину, стіл, склянку з водою на столі та таке інше. Для такої мікроскопічної істоти усі ці об’єкти мовби “не існують”. Вони є “тільки зібраннями певних дій атомів”. З цієї точки зору, ми розумово співвідносимо один випадок з іншими, щоб створити в уяві більш велике ціле, що охоплює більш широке коло випадків (або подій). Це - мікросоціологічне бачення макросоціальних структур.
У такому баченні соціальна структура виявляється в угрупуваннях соціальних позицій та розподілі людей по цих позиціях. У соціології соціальні позиції - це відносно стабільні (тобто відносно інваріантні щодо часу) ознаки тих суб’єктів, які приходять до соціальної системи та виходять з неї. Наприклад, люди, які складають університет, приходять, вчать, вчаться, потім виходять з нього, але університет залишається. Так само - сім’ї, оркестри, армії, корпорації, церкви.
Усі такі поєднання соціальних позицій складають певні елементи соціальної структури. Ми сприймаємо їх як незалежну від нас реальність, що формує частину нашого об'єктивного середовища. Вони існують як дещо, що ми не можемо ігнорувати, та з чим ми повинні постійно мати справу.
Як наслідок, соціальна структура обмежує нашу поведінку та скеровує наші дії у певних напрямках. Але й люди змінюють соціальні структури. (Показати на прикладі університету або системи освіти.) З мікросоціологічної точки зору, соціальні структури мають два основні компоненти - статуси та ролі.
