- •За редакцією і.О. Концевич та б.В. Михайличенка Допущено Міністерством охорони здоров'я України як підручник для студентів медичних вузів
- •Передмова
- •Судова медицина, її визначення, зміст, завдання, значення. Історія розвитку судової медицини та відповідних кафедр медичних вузів України
- •1. Визначення, зміст, завдання і значення судової медицини
- •2. Стисла історія розвитку судової медицини
- •3. Розвиток кафедр судової медицини медичних вузів України
- •Процесуальні та організаційні основи судово-медичної експертизи
- •1. Роль і місце судово-медичної експертизи в діяльності органів правосуддя та охорони здоров’я
- •2. Судові експерти та їх участь в експертизі
- •3. Роль судово-медичного експерта у попередньому слідстві та дізнанні
- •4. Роль судово-медичного експерта у судовому засіданні
- •5. Судово-медична документація
- •6. Структура судово-медичної експертизи
- •Судово-медичне вчення про смерть (судово-медична танатологія)
- •1. Умирання і смерть
- •2. Судово-медичні аспекти пересадження органів і тканин
- •3. Ранні абсолютні ознаки смерті
- •4. Пізні абсолютні ознаки смерті
- •5. Визначення давності настання смерті
- •Судово-медична експертиза трупа
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок проведення судово-медичної експертизи трупа
- •3. Зовнішнє дослідження трупа
- •4. Внутрішнє дослідження трупа
- •5. Особливості дослідження трупів невідомих осіб
- •6. Вилучення матеріалу для лабораторного дослідження
- •7. Оформлення результатів судово-медичної експертизи трупа
- •8. Судово-медична класифікація смерті
- •Огляд трупа на місці його виявлення
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання лікаря під час огляду трупа на місці події
- •3. Особливості огляду місця виявлення розчленованих і скелетованих трупів
- •4. Виявлення, фіксація, вилучення речових доказів із місця події
- •5. Вилучення інших біологічних об’єктів
- •Судово-медична експертиза при раптовій смерті
- •1. Загальні положення
- •2. Значення раптової смерті
- •3. Вплив чинників ризику на настання раптової смерті
- •4. Причини і генез раптової смерті від хвороб органів кровообігу
- •5. Раптова смерть від хвороб органів дихання
- •6. Раптова смерть від хвороб органів травлення
- •7. Раптова смерть від хвороб центральної нервової системи, сечостатевих органів, інфекційних хвороб та під час вагітності
- •8. Раптова смерть у дитячому віці
- •9. Раптова смерть за особливих обставин
- •Судово-медична експертиза трупів новонароджених
- •1. Особливості дослідження трупів новонароджених
- •2. Встановлення новонародженості
- •3. Встановлення доношеності і зрілості плода
- •4. Встановлення життєздатності новонародженого
- •5. Встановлення живонародженості
- •6. Причини смерті новонароджених
- •Судово-медична травматологія
- •1. Класифікація пошкоджень
- •2. Травматизм та його види
- •3. Пошкодження тупими предметами
- •4. Транспортний травматизм
- •5. Автомобільна травма
- •6. Мотоциклетна травма
- •7. Залізнична травма
- •8. Травма на водному транспорті
- •9. Авіаційна травма
- •10. Сільськогосподарська травма
- •11. Шахтна травма
- •12. Пошкодження гострими предметами
- •13. Пошкодження одягу при травмі тупими і гострими предметами
- •14. Причини смерті при механічній травмі
- •15. Встановлення зажиттєвості і давності пошкоджень
- •Судово-медична експертиза вогнепальних пошкоджень
- •1. Вогнепальна зброя та її класифікація
- •2. Пошкодження при пострілі впритул
- •3. Пошкодження при пострілі з близької відстані
- •4. Пошкодження при пострілі з неблизької відстані
- •5. Пошкодження при пострілах із мисливської та іншої зброї
- •6. Особливості вогнепального ранового каналу
- •7. Вогнепальні пошкодження одягу
- •8. Встановлення послідовності вогнепальних пошкоджень
- •9. Визначення можливості смертельно поранених до самостійних доцільних дій
- •10. Методи дослідження вогнепальних пошкоджень
- •11. Вибухова травма
- •12. Рід насильної смерті
- •Судово-медична експертиза при смерті від механічної асфіксії
- •1. Функціональні розлади та морфологічні зміни при асфіксії
- •2. Повішення
- •3. Задушення петлею
- •4. Задушення руками
- •5. Закриття отворів рота і носа
- •6. Закриття дихальних шляхів сторонніми тілами
- •7. Стискання грудної клітки і живота
- •8. Утоплення
- •Пошкодження від дії високої та низької температури
- •1. Пошкодження від дії високої температури
- •2. Місцева дія високої температури
- •3. Загальна дія високої температури (перегрівання)
- •4. Пошкодження від дії низької температури
- •5. Місцева дія низької температури (відмороження)
- •6. Загальна дія низької температури (переохолодження)
- •Пошкодження і смерть від змін атмосферного тиску
- •1. Загальна дія на організм підвищеного атмосферного тиску
- •2. Загальна дія на організм зниженого атмосферного тиску
- •Судово-медична експертиза при електротравмі
- •1. Загальні положення
- •2. Особливості дії електричного струму
- •3. Діагностика смерті від дії технічної електрики
- •4. Пошкодження від дії атмосферної електрики
- •Судово-медична експертиза при ураженні іонізуючим випромінюванням
- •1. Загальна дія іонізуючого випромінювання
- •2. Особливості проведення судово-медичної експертизи
- •3. Гостре місцеве променеве ураження
- •4. Гостра променева хвороба
- •5. Хронічне променеве ураження
- •6. Дія малих доз іонізуючого випромінювання
- •Судово-медична токсикологія
- •1. Загальні положення
- •2. Умови дії отрут
- •3. Діагностика отруєння
- •4. Класифікація отрут
- •5. Отрути з переважно місцевою дією (корозійні)
- •6. Деструктивні отрути
- •7. Кров’яні отрути
- •8. Нервово-функціональні отрути
- •9. Пестициди (отрутохімікати)
- •10. Харчові токсини (харчові отрути)
- •Судово-медична експертиза потерпілих, звинувачуваних та інших осіб
- •1. Приводи і порядок проведення експертизи
- •2. Судово-медична експертиза з встановлення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень
- •3. Судово-медична експертиза працездатності
- •4. Судово-медична експертиза стану здоров’я, симуляції, агравації, штучних хвороб і самопошкодження
- •5. Визначення віку
- •Судово-медична експертиза при спірних статевих станах і статевих злочинах
- •1. Особливості проведення експертизи з приводу статевих станів
- •2. Визначення статі
- •3. Встановлення статевої зрілості
- •4. Встановлення порушення цілості дівочої пліви
- •5. Встановлення статевої репродуктивної здатності
- •6. Встановлення минулих пологів
- •7. Встановлення минулого викидня (аборту)
- •8. Судово-медична експертиза статевих злочинів
- •Судово-медична експертиза речових доказів
- •1. Загальні положення
- •2. Дослідження крові
- •3. Дослідження волосся
- •4. Дослідження сперми
- •5. Дослідження органів, тканин та виділень людини
- •Судово-медико-криміналістичні методи досліджень
- •1. Загальні положення
- •2. Вимірювальні методи
- •3. Фотографічні методи
- •4. Оптичні методи
- •5. Рентгенологічні методи
- •6. Дослідження об’єктів в крайніх променях спектра. Люмінесцентне дослідження
- •7. Визначення металізації і мінерального складу об’єкта дослідження
- •8. Хіміко-аналітичні методи визначення неорганічних компонентів
- •9. Ідентифікаційні дослідження знарядь травми
- •10. Ідентифікаційні дослідження за кістковими залишками і кістками черепа
- •Морально-етична регламентація лікарської діяльності та кримінальна відповідальність медичних працівників за професійно-посадові правопорушення
- •1. Морально-етична регламентація лікарської діяльності
- •2. Регламентація деяких видів лікарської діяльності згідно з “Основами законодавства України про охорону здоров’я”*
- •3. Кримінальна відповідальність медичних працівників за професійно-посадові правопорушення
- •4. Особливості проведення судово-медичної експертизи “лікарських справ” і причини їх виникнення
- •Література
4. Пошкодження від дії атмосферної електрики
Блискавка — це великий електричний розряд в атмосфері, який має напругу у мільйони вольт, а силу струму — у сотні тисяч ампер. Розряд блискавки є миттєвим. Ураження людини блискавкою спостерігається відносно рідко. У більшості випадків блискавка вражає людей, які працюють під час грозового дощу просто неба, стоять під окремими високими деревами або спорудами. Причиною пошкоджень є висока температура і електромеханічні сили. Зовнішній вигляд і розмір пошкоджень залежать від сили струму, тривалості контакту, опору тіла і зв’язку людини з електричним полем розряду.
Специфічними для дії атмосферної електрики є так звані знаки блискавки на шкірі та опіки.
Знаки блискавки мають химерну форму і значне поширення, частіше вони деревоподібні і гілчасті. Така їх форма зумовлена різним ступенем опору ділянок тіла на шляху проходження струму і є наслідком місцевого паралічу судин і невеликих крововиливів. Знаки блискавки через деякий час можуть зникати.
Блискавка спричиняє пошкодження серцево-судинної і центральної нервової системи, шкіри, очей, вух, нирок. Смерть може настати і за відсутності зовнішніх пошкоджень.
При дослідженні випадків смерті від удару блискавкою важливим є встановлення різного типу опіків шкіри, виявлення місця входу електричного розряду. Ці дані потрібно зіставити з положенням людини під час ураження.
При судово-медичному досліджені трупа людини, яка загинула від ураження блискавкою, поряд з ознаками швидкої смерті виявляють знаки блискавки та опіки шкіри. На одязі можна виявити ділянки пошкоджень та спалень. Металеві предмети, які були на одязі або в кишенях, розплавлені.
Якщо будь-яких наслідків дії блискавки при дослідженні трупа не спостерігається, потрібно оглянути місце події. На відкритих місцевостях можна побачити пошкоджене дерево — обвуглене і розщеплене. На будівлях та окремих спорудах можуть бути оплавлені металеві конструкції. Поруч з ними — шматки одягу. Все це вказує на можливий розряд блискавки та ураження нею людини, яка була поруч.
За родом смерті ураження блискавкою — це нещасний випадок.
Розділ XIV
Судово-медична експертиза при ураженні іонізуючим випромінюванням
1. Загальна дія іонізуючого випромінювання
Останнім часом значно збільшився контингент осіб, які контактують із різними видами іонізуючого випромінювання, дія якого може спричинити ураження організму людини.
Людина не відчуває дії променевої енергії, що відрізняє цей чинник навколишнього середовища від інших. З іонізуючим випромінюванням люди контактують кожний день. Це, насамперед, радіаційний фон Землі та штучні джерела випромінювання, які застосовуються у господарстві.
За своєю фізичною природою термін “іонізуюче випромінювання” об’єднує різні види енергії, які реалізують свою біологічну дію шляхом іонізації з наступним розвитком хімічних реакцій в біологічних структурах клітин.
Іонізуюче випромінювання поділяють на електромагнітне (рентгенівське, гамма-випромінювання) і корпускулярне, або випромінювання ядерних частинок.
Рентгенівське випромінювання є різновидом квантового (фотонного) іонізуючого випромінювання, тобто має вигляд згустків енергії квантів. Гамма-випромінювання також є різновидом фотонного, супроводжує ядерні реакції і розпад багатьох радіоактивних речовин. Бета-випромінювання є потоком електронів або позитронів. Альфа-випромінювання виникає при радіоактивному розпаді елементів з атомним номером понад 92 і становить потік важких, позитивно заряджених альфа-частинок. Нейтрони не мають електричного заряду. Вони вилітають із ядер атомів, наприклад, урану та плутонію і характеризуються як великою проникністю, так і здатністю перетворювати атоми стабільних елементів у їх радіонукліди.
У разі дії іонізуючого випромінювання на організм людини можуть виникати променеві ураження. Так, при зовнішньому опроміненні на відкритих поверхнях тіла виникають радіаційні опіки. Якщо радіоактивні частинки потрапляють в організм, виникає внутрішнє його опромінення. Ступінь променевого ураження залежить від кількості поглиненої енергії, яка характеризується поглиненою дозою (грей, Гр). Для визначення поглиненої дози використовується позасистемна одиниця Рад (1 Гр = 100 Рад).
У дії іонізуючого випромінювання на біологічну речовину розрізняють три стадії. Під час першої, фізичної стадії, енергія частинок передається атомам речовини, внаслідок чого відбувається її іонізація і збудження, що призводить до підвищення її хімічної реактивності.
Другу фізико-хімічну стадію, становить пряма і непряма дія іонізуючого випромінювання. У разі прямої його дії уражуються ті молекули, які безпосередньо з ними взаємодіють. Під час прямої іонізації виникають вільні радикали, утворюються нові молекули, які відрізняються від неопромінених.
Променеве ураження підсилюється у третю — біохімічну стадію, під час якої відбуваються вільнорадикальні реакції і накопичуються перекиси, гідроперекиси ліпідів, епоксидів, окиснені феноли тощо, які є другорядними підсилювачами променевого ураження.
Насамперед, іонізуюче випромінювання вражає ДНК, внаслідок чого порушується її структура, затримується і зупиняється клітинний розподіл і виникають мутації. Крім цього, вражаються і клітинні мембрани.
Таким чином, первинні пошкодження, які виникли у клітинах під впливом іонізуючого випромінювання, посилюються і поглиблюються. Навіть при частковому опроміненні організму ці біологічно активні речовини потрапляють у кров і можуть впливати на внутрішні органи.
Променеві пошкодження можуть виникати при загальному зовнішньому опроміненні джерелом іонізуючого випромінювання або при інкорпоруванні радіонуклідів. Радіонукліди можуть потрапляти до організму інгаляційним шляхом при вдиханні забрудненого радіоактивними аерозолями повітря, або аліментарним — з продуктами і водою та через шкіру.
Радіонукліди, які потрапили до організму, утворюють первинне депо на місці потрапляння і всмоктуються у кров і лімфу, інкорпоруються у критичному органі і виводяться різними шляхами.
В організмі вони розподіляються по системах, органах і тканинах. При цьому їх розподіл може бути рівномірним, з переважним накопиченням радіонуклідів у кістках скелету, нирках, системі мононуклеарних фагоцитів чи щитовидній залозі.
Поглинені дози при інкорпорації радіонуклідів, які спричиняють патологічні зміни в органах і тканинах, у 3-5 разів більші від дози зовнішнього гамма — випромінювання, що призводить до такого самого променевого ефекту.
Іонізуюче випромінювання діє на всі органи і тканини, проте причиною смерті є ураження критичного органа — життєво важливого органа (системи), який першим патологічно змінюється у певному діапазоні доз опромінення. Так, у діапазоні поглинання 3-9 Гр (300-900 рад) критичною є кровотворна система, при 10-100 Гр (1000-10 000 рад) — кишки, а при 200-1000 Гр (20 000-100 000 рад) — центральна нервова система, внаслідок значного руйнування клітин якої під час опромінення настає смерть.
Джерела іонізуючого випромінювання застосовують досить широко в промисловості, сільському господарстві, при проведенні наукових досліджень та в медицині. При порушенні вимог що до забезпечення умов радіаційної безпеки можливі променеві ураження. У зв’язку з цим при виникненні таких справ під час судово-медичної експертизи потрібно розв’язати спеціальні питання.