- •За редакцією і.О. Концевич та б.В. Михайличенка Допущено Міністерством охорони здоров'я України як підручник для студентів медичних вузів
- •Передмова
- •Судова медицина, її визначення, зміст, завдання, значення. Історія розвитку судової медицини та відповідних кафедр медичних вузів України
- •1. Визначення, зміст, завдання і значення судової медицини
- •2. Стисла історія розвитку судової медицини
- •3. Розвиток кафедр судової медицини медичних вузів України
- •Процесуальні та організаційні основи судово-медичної експертизи
- •1. Роль і місце судово-медичної експертизи в діяльності органів правосуддя та охорони здоров’я
- •2. Судові експерти та їх участь в експертизі
- •3. Роль судово-медичного експерта у попередньому слідстві та дізнанні
- •4. Роль судово-медичного експерта у судовому засіданні
- •5. Судово-медична документація
- •6. Структура судово-медичної експертизи
- •Судово-медичне вчення про смерть (судово-медична танатологія)
- •1. Умирання і смерть
- •2. Судово-медичні аспекти пересадження органів і тканин
- •3. Ранні абсолютні ознаки смерті
- •4. Пізні абсолютні ознаки смерті
- •5. Визначення давності настання смерті
- •Судово-медична експертиза трупа
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок проведення судово-медичної експертизи трупа
- •3. Зовнішнє дослідження трупа
- •4. Внутрішнє дослідження трупа
- •5. Особливості дослідження трупів невідомих осіб
- •6. Вилучення матеріалу для лабораторного дослідження
- •7. Оформлення результатів судово-медичної експертизи трупа
- •8. Судово-медична класифікація смерті
- •Огляд трупа на місці його виявлення
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання лікаря під час огляду трупа на місці події
- •3. Особливості огляду місця виявлення розчленованих і скелетованих трупів
- •4. Виявлення, фіксація, вилучення речових доказів із місця події
- •5. Вилучення інших біологічних об’єктів
- •Судово-медична експертиза при раптовій смерті
- •1. Загальні положення
- •2. Значення раптової смерті
- •3. Вплив чинників ризику на настання раптової смерті
- •4. Причини і генез раптової смерті від хвороб органів кровообігу
- •5. Раптова смерть від хвороб органів дихання
- •6. Раптова смерть від хвороб органів травлення
- •7. Раптова смерть від хвороб центральної нервової системи, сечостатевих органів, інфекційних хвороб та під час вагітності
- •8. Раптова смерть у дитячому віці
- •9. Раптова смерть за особливих обставин
- •Судово-медична експертиза трупів новонароджених
- •1. Особливості дослідження трупів новонароджених
- •2. Встановлення новонародженості
- •3. Встановлення доношеності і зрілості плода
- •4. Встановлення життєздатності новонародженого
- •5. Встановлення живонародженості
- •6. Причини смерті новонароджених
- •Судово-медична травматологія
- •1. Класифікація пошкоджень
- •2. Травматизм та його види
- •3. Пошкодження тупими предметами
- •4. Транспортний травматизм
- •5. Автомобільна травма
- •6. Мотоциклетна травма
- •7. Залізнична травма
- •8. Травма на водному транспорті
- •9. Авіаційна травма
- •10. Сільськогосподарська травма
- •11. Шахтна травма
- •12. Пошкодження гострими предметами
- •13. Пошкодження одягу при травмі тупими і гострими предметами
- •14. Причини смерті при механічній травмі
- •15. Встановлення зажиттєвості і давності пошкоджень
- •Судово-медична експертиза вогнепальних пошкоджень
- •1. Вогнепальна зброя та її класифікація
- •2. Пошкодження при пострілі впритул
- •3. Пошкодження при пострілі з близької відстані
- •4. Пошкодження при пострілі з неблизької відстані
- •5. Пошкодження при пострілах із мисливської та іншої зброї
- •6. Особливості вогнепального ранового каналу
- •7. Вогнепальні пошкодження одягу
- •8. Встановлення послідовності вогнепальних пошкоджень
- •9. Визначення можливості смертельно поранених до самостійних доцільних дій
- •10. Методи дослідження вогнепальних пошкоджень
- •11. Вибухова травма
- •12. Рід насильної смерті
- •Судово-медична експертиза при смерті від механічної асфіксії
- •1. Функціональні розлади та морфологічні зміни при асфіксії
- •2. Повішення
- •3. Задушення петлею
- •4. Задушення руками
- •5. Закриття отворів рота і носа
- •6. Закриття дихальних шляхів сторонніми тілами
- •7. Стискання грудної клітки і живота
- •8. Утоплення
- •Пошкодження від дії високої та низької температури
- •1. Пошкодження від дії високої температури
- •2. Місцева дія високої температури
- •3. Загальна дія високої температури (перегрівання)
- •4. Пошкодження від дії низької температури
- •5. Місцева дія низької температури (відмороження)
- •6. Загальна дія низької температури (переохолодження)
- •Пошкодження і смерть від змін атмосферного тиску
- •1. Загальна дія на організм підвищеного атмосферного тиску
- •2. Загальна дія на організм зниженого атмосферного тиску
- •Судово-медична експертиза при електротравмі
- •1. Загальні положення
- •2. Особливості дії електричного струму
- •3. Діагностика смерті від дії технічної електрики
- •4. Пошкодження від дії атмосферної електрики
- •Судово-медична експертиза при ураженні іонізуючим випромінюванням
- •1. Загальна дія іонізуючого випромінювання
- •2. Особливості проведення судово-медичної експертизи
- •3. Гостре місцеве променеве ураження
- •4. Гостра променева хвороба
- •5. Хронічне променеве ураження
- •6. Дія малих доз іонізуючого випромінювання
- •Судово-медична токсикологія
- •1. Загальні положення
- •2. Умови дії отрут
- •3. Діагностика отруєння
- •4. Класифікація отрут
- •5. Отрути з переважно місцевою дією (корозійні)
- •6. Деструктивні отрути
- •7. Кров’яні отрути
- •8. Нервово-функціональні отрути
- •9. Пестициди (отрутохімікати)
- •10. Харчові токсини (харчові отрути)
- •Судово-медична експертиза потерпілих, звинувачуваних та інших осіб
- •1. Приводи і порядок проведення експертизи
- •2. Судово-медична експертиза з встановлення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень
- •3. Судово-медична експертиза працездатності
- •4. Судово-медична експертиза стану здоров’я, симуляції, агравації, штучних хвороб і самопошкодження
- •5. Визначення віку
- •Судово-медична експертиза при спірних статевих станах і статевих злочинах
- •1. Особливості проведення експертизи з приводу статевих станів
- •2. Визначення статі
- •3. Встановлення статевої зрілості
- •4. Встановлення порушення цілості дівочої пліви
- •5. Встановлення статевої репродуктивної здатності
- •6. Встановлення минулих пологів
- •7. Встановлення минулого викидня (аборту)
- •8. Судово-медична експертиза статевих злочинів
- •Судово-медична експертиза речових доказів
- •1. Загальні положення
- •2. Дослідження крові
- •3. Дослідження волосся
- •4. Дослідження сперми
- •5. Дослідження органів, тканин та виділень людини
- •Судово-медико-криміналістичні методи досліджень
- •1. Загальні положення
- •2. Вимірювальні методи
- •3. Фотографічні методи
- •4. Оптичні методи
- •5. Рентгенологічні методи
- •6. Дослідження об’єктів в крайніх променях спектра. Люмінесцентне дослідження
- •7. Визначення металізації і мінерального складу об’єкта дослідження
- •8. Хіміко-аналітичні методи визначення неорганічних компонентів
- •9. Ідентифікаційні дослідження знарядь травми
- •10. Ідентифікаційні дослідження за кістковими залишками і кістками черепа
- •Морально-етична регламентація лікарської діяльності та кримінальна відповідальність медичних працівників за професійно-посадові правопорушення
- •1. Морально-етична регламентація лікарської діяльності
- •2. Регламентація деяких видів лікарської діяльності згідно з “Основами законодавства України про охорону здоров’я”*
- •3. Кримінальна відповідальність медичних працівників за професійно-посадові правопорушення
- •4. Особливості проведення судово-медичної експертизи “лікарських справ” і причини їх виникнення
- •Література
10. Ідентифікаційні дослідження за кістковими залишками і кістками черепа
Неопізнані трупи людей, які перебувають на будь-якій стадії трупного гниття, потребують обов’язкових ідентифікаційних досліджень. Таким дослідженням підлягають розчленовані трупи, відчленовані частини тіла, скелетовані трупи, окремі кістки і кісткові уламки, в тому числі обвуглені, а також зольні залишки і попіл.
Під час ідентифікаційної експертизи встановлюють кількість трупів або їх частин, видову, расову, статеву приналежність об’єктів, вік, зріст, час поховання або час смерті, наявність ознак і хвороб, що індивіалізують особу.
Питання про видову приналежність кісткових залишків вирішується в основному, серологічним шляхом у судово-імунологічному відділенні бюро судово-медичної експертизи. Проте різні анатомо-морфологічні особливості кісток людини і тварин дозволяють порівняльно-анатомічним і мікроскопічним шляхом встановити їх видову приналежність. Крім цього, кістки людини і тварин різняться також неорганічним складом. Наприклад, вміст барію, стронцію, цинку, міді, свинцю, магнію, алюмінію, фосфору та інших хімічних елементів, а також їх співвідношення надають можливість розрізнити стегнові кістки, грудину людини і тварин.
Основою визначення статевої приналежності, віку за кістковими залишками є анатомо-морфологічні та антропометричні показники окремих кісток, зубів, ребер, швів черепа.
Зріст (довжину тіла) визначають за довгими трубчастими кістками верхніх і нижніх кінцівок, використовуючи спеціальні таблиці і розрахункові формули.
При встановленні віку за кістковими залишками враховують загальний вигляд кісток, їх масу і колір, характер синостозування, структуру компактної і губчастої речовини, кількість зубів і ступень стирання. Про вік померлого можуть також свідчити вікові зміни кінцевих фаланг пальців кисті, розміри п’ясткових кісток і фаланг пальців, під’язикової кістки, а також послідовність заростання швів черепа.
Встановлення давності поховання трупа за кістковими залишками пов’язане зі строками скелетування. Причому на інтенсивність перебігу цього процесу впливає значна кількість чинників — стан організму померлого перед смертю, умови навколишнього середовища, де перебував труп, тип грунту і фізико-хімічні його властивості, глибина поховання тощо.
Встановлення приналежності кісткових залишків певній людині можливе при виявленні на об’єктах дослідження особливостей будови скелета, індивідуальних ознак зубів, а також інших показників.
Значні можливості надає також дослідження фрагментів кісток, їх зольних залишків і попелу. Так, за окремими елементами мікроструктури зольних залишків можливо встановити видову приналежність, а за мінеральним складом — ідентифікувати кісткову речовину, статеву приналежність, вік і давність поховання людини.
Особливе значення для ідентифікації особи має дослідження черепа. Методику відновлення обличчя за черепом людини було розроблено М.М. Герасимовим у 1949 р. Пластична або скульптурна реконструкція обличчя можлива за наявності усіх кісток черепа, особливо його лицевого відділу. На скульптурному зображенні риси обличчя відтворюються тільки в спокійному амімічному стані. Відновленому обличчю надають живий вигляд, використовуючи перуки, грим. Зараз техніка пластичного відновлення обличчя застосовується переважно з антропологічною метою, коли встановлюється зовнішній вигляд відомих історичних осіб. Наприклад, значна робота була проведена медичними криміналістами щодо відновлення обличчя Ярослава Мудрого, а також Нестора-літописця, лікаря Агапіта, Іллі Муромця, муміфіковані і кісткові залишки яких зберігаються у печерних лабіринтах Київо-Печерської лаври.
У судово-медичній практиці застосовують більш доказові методи встановлення особи за черепом — фотосуміщення, кореляційного аналізу, алгоритмів графічних ідентифікаційних і комп’ютерних технологій. Об'єктами таких досліджень є зажиттєва фотографія людини, яка ототожнюється, та череп невідомого трупа.
Так, фотосуміщення черепа трупа і фотознімка людини полягає в отриманні на одному фотознімку зображення голови людини і черепа з наступною оцінкою ступеня їх відповідності. При цьому негативні зображення черепу і голови суміщають за попередньо визначеними впізнавальними орієнтирами та контурами. В процесі фотосуміщення визначають збіг таких орієнтирів, контурів м’яких тканин, їх товщини, а також зубів.
Для порівняння фотознімків голови людини і черепа трупа використовується запропонований Г.А. Самойловим (1965) апарат проекційної геометрії. При цьому виготовляють різномасштабні фотознімки черепа трупа і голови з зажиттєвої фотографії та проводять їх взаємне орієнтування за відповідними правилами. Якщо ж існує перспективна відповідність цих порівнювальних об’єктів-зображень, то визначають їх тотожність. Цей метод дістав назву алгоритмів графічних ідентифікаційних (АГІ).
Застосування кореляційного аналізу (М.М.П’яткевич, 1974) дозволяє дати кількісну характеристику морфологічній подібності голови людини і черепа трупа людини при зіставленні їхніх фотознімків. Методика такого дослідження передбачає виготовлення одноракурсних і відповідних за розміром фотознімків обличчя і черепа, які зіставляють. На кожному знімку відзначають орієнтири, між якими роблять вимірювання. Числові показники цих вимірювань є вихідними даними для визначення коефіцієнта кореляції. Так, якщо коефіцієнт кореляції становить 0,9946 і більше, то фотосуміщення і всі зіставлення вважають за позитивні. Це дозволяє дійти висновку про приналежність черепа людині, обличчя якої зображене на зажиттєвій фотографії.
Зараз при проведенні медико-криміналістичної експертизи з ідентифікації особи використовують комп’ютерні технології (О.В. Філіпчук, 1996) що дозволяє значно скоротити час дослідження, а також гарантувати його достовірність. Так, спочатку в комп’ютер вводять зажиттєвий фотознімок особи, яку ототожнюють. Надалі комп’ютерним способом фотозображення черепа перетворюють у малюнок обличчя шляхом так званої суперпроекції двох зображень. Одержують суміщення основних константних точок і контурів черепа та обличчя, які порівнюють. Потім малюнок, який був зроблений комп’ютером з черепа, замінюють на зажиттєве відеозображення обличчя, а результати накладення видруковують.
Комп’ютерна технологія з метою ідентифікації особи була використана при ідентифікації кісткових залишків останнього російського імператора Миколи II (рис. 84), його родини та прислуги, яких, як відомо, було знищено більшовиками в Єкатеринбурзі в 1918 р.
У 1991 р. було ексгумовано 9 скелетів, 4 з яких належали чоловікам, а 5 — особам жіночої статі. Був встановлений вік і зріст знищених. Отримані експертні дані збіглися з відповідними історичними відомостями. Проведена ідентифікація дозволила в категоричній формі дійти висновку про приналежність ексгумованих кісткових залишків скелетам Миколи II, імператриці Олександри Федорівни, трьом донькам — Ользі, Тетяні, Анастасії та ін. Ці висновки було підтверджено у Великобританії експертизою кісток шляхом геномної дактилоскопії.
Таким чином, у медико-криміналістичному відділенні бюро судово-медичної експертизи виконують різні види експертизи, які допомагають розв’язувати складні питання слідства.
Розділ XX