3.8. Висновки (обсяг 3—5 сторінок).

Висновки повинні містити конкретні пропозиції і рекомендації з досліджуваних питань.

В них наводяться у стислому вигляді висновки по кожному параграфу та розділу.

У висновках стисло, але достатньо повно дається оцінка результатів аналізу та організації фінансової роботи на підприємстві. При цьому основну увагу потрібно приділити викладу узагальненої оцінки результатів аналізу та змісту запропонованих рекомендацій. Необхідно навести стисло результати розрахунків, обґрунтування рекомендацій та вказати наслідки запропонованих рекомендацій.

Тут не слід подавати нові положення або ідеї. Висновки являють собою результат теоретичного осмислювання і критичної оцінки досліджуваної проблеми. У них утримуються як негативні, так і позитивні моменти практики. Вони є обґрунтуванням необхідності і доцільності проведення заходів, що рекомендуються.

Висновки рекомендується писати у виді тез, зразковий обсяг 4-5 сторінок.

3.9. Список використаних джерел

Список використаних джерел закінчує виклад тексту роботи. У нього включаються тільки ті видання, що дійсно були використані в процесі підготовки роботи: законодавчі документи, постанови Уряду з питань економічної реформи, монографії, статті в періодичній пресі і т.д. Список використаної літератури повинний включати не менш 20-30 найменувань.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні дисертацій), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Використані джерела розташовуються в такій послідовності:

1. Закони й укази Президента України;

2. Постанови і рішення Верховної Ради;

3. Інструкції і довідкова література;

4. Підручники, монографії, статті та ін. джерела в алфавітній послідовності.

До спеціальної літератури пред'являються визначені вимоги. На початку вказуються прізвище й ініціали автора. Якщо на титульному листі підручника не зазначений автор, то вона розташовується за абеткою виходячи з її назви, а потім за редакцією кого вона видана або прізвища перших трьох авторів з додаванням слів та ін.; Потім пишеться точна назва джерела без лапок, місце видання, видавництво, рік видання і кількість сторінок. Якщо це стаття з журналу, то після прізвища автора і назви статті вказують назва журналу, рік, номер.

Наприклад:

1. Білик Л.П. Формування портфеля нерухомості. - К.: Лібра, 2004.- 264с.

2. Оцінка бізнесу: Підручник/ Під ред. А.Г.Грязнової А.Г., М.А.Федотової.- К.: Лібра, 2005.- 512 с.

3. Федотова М.А. Як оцінити вартість підприємства? Фінанси України, 2005, № 13

Джерела, що включаються в бібліографію, нумеруються послідовно. Для правильного складання списку корисно подивитися, як він оформлений у якій-небудь монографії поточного року видання.

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної справи. Зокрема, потрібну інформацію можна отримати з таких міждержавних і державних стандартів: ГОСТ 7.1-84 «СИБИД. Библиографическое описание документа. Общин требования и правила составления», ДСТУ 3582—97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общин требования и правила», ГОСТ 7.11-78 «СИБИД. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании».

Бібліографічні описи виконують мовою джерела інформації, допускається робити переклад бібліографічного опису і записувати його мовою пояснювальної записки.