МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни „Міжнародна економіка” для студентів фінансово-економічного факультету денної та заочної форм навчання Полтава 2004 Полтава ПолтНТУ 2004

Опорний конспект лекцій з дисципліни „Міжнародна економіка” для студентів фінансово-економічного факультету денної та заочної форм навчання / Полтава: Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, 2004 р. - 35 с.

Укладачі: Дубіщев В.П., доктор екон. наук, професор; Кочерга І.О., асистент.

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри економічної теорії Дубіщев В.П., доктор екон. наук, професор.

Рецензент: Бек М.О., к. е. н., доцент.

Затверджено радою університету

Протокол № 12 від 2.04.2004 р.

Редактор Я.В.Новічкова

Коректор Н.О. Янкевич

Тема №1. Предмет, метод і задачі дисципліни “міжнародна економіка”

ПЛАН

1. Предмет дисципліни “Міжнародна економіка”.

2. Сучасна методологія пізнання міжнародної економіки.

3. Цілі, задачі і взаємозв’язок „Міжнародної економіки” з іншими економічними дисциплінами.

1. Предмет дисципліни “Міжнародна економіка”.

Предметом дисципліни „Міжнародна економіка” є система мікро- та макроекономічних взаємовідносин, що виходять за національні межі у процесі інтернаціоналізації та глобалізації.

Дисципліна орієнтована на вивчення системи міжнародної економічної діяльності та об’єктивних законів і принципів її розвитку, отримання знань щодо умов, форм, методів та основного інструментарію міжнародної економіки в процесі інтеграції її сучасних господарських структур. Крім того, передбачається вивчення можливостей інтеграційних союзів, що вже сформувалися в світі.

Розвиток світового ринку товарів на зламі ХІХХХ ст. призвів до інтенсифікації міжнародного економічного співробітництва, яке стало поступово виходити за межі міждержавного обміну товарами. Розвиток виробничих сил і зростання фінансового капіталу призвели до виникнення світового господарства. Міжнародна економіка (МЕ) (world economy, світова економіка, світове господарство) – це сукупність національних економік країн світу, пов'язаних між собою мобільними чинниками виробництва, грошовими потоками а також процесами інтернаціоналізації, інтеграції та глобалізації. Основою виникнення і існування МЕ як системи є її цілісність, яка передбачає економічну взаємодію всіх складових частин системи на достатньо стійкому рівні. МЕ відноситься до числа досить складних систем, які характеризуються множинністю елементів системи, ієрархічністю і структурністю. Найрухомішою частиною МЕ є світовий ринок, що являє собою сферу обмінних відносин між країнами та між іншими суб’єктами МЕ, які пов’язані між собою участю у міжнародному поділі праці.

2. Сучасна методологія пізнання міжнародної економіки.

Теоретичною основою аналізу сучасної світової економіки є застосування як загальнонаукових методів пізнання, серед яких, зокрема, системний; структурно-функціональний, метод аналізу та синтезу, сходження від абстрактного до конкретного і навпаки, метод аналогій, моделювання, діалектичний метод, так і врахування сучасних тенденцій у світовій економічній думці.

Міжнародне регулювання і нагляд

Економічні

Фінансові

Міжнародні організації

Форми МЕВ

Міжнародна торгівля

Міжнародний рух чинників виробництва

Міжнародна торгівля фінансовими інструментами

Товарами

Послугами

Капітал

Робоча сила

Технології

Валютою

Цінними паперами

Кредитами

Розрахунки

Державне регулювання

Регулювання зовнішньої торгівлі

Регулювання руху чинників виробництва

Валютне та банківське Регулювання

Мікроекономічна політика

Макроекономічна політика

Базові поняття

Світова економіка

Світовий ринок

Міжнародний поділ праці

Рисунок 1  Структура світової економіки

Попереднє економічне знання, в тому числі його класичні зразки, мало переважно розсіяний характер, тобто охоплювало окремі економічні ареали, головним чином тогочасні національні економіки, чи то розвинуті – Німеччина, Франція, Іспанія та ін. Крім того, в економічній науці домінувала європоцентристська або західна парадигма. До того ж у рамках цієї парадигми існували й існують різноманітні, часто прямо протилежні школи та напрями. Це беззаперечно свідчить про те, що до теперішнього часу не вдалося сформувати хоча б основи універсальної економічної науки, своєрідної економічної філософії, близької до тих, що є загальновизнаними в системі наукового знання. Обмеженість сучасних економічних поглядів проявляється в тому, що вони досі мають локальний характер, охоплюючи хоч і найбільш розвинуту, але далеко не всю глобальну економічну систему. Ще один суттєвий недолік сучасної економічної науки - надмірна ускладненість, абстрагованість від реальних економічних процесів, яка межує з і схоластикою, що завжди свідчить про поглиблення кризових процесів у науці.

Отже, економічне знання пішло шляхом онтогенезу, акцентуючи увагу передусім на індивідуальних змінах, значно менше зважаючи на загальноекономічні. На межі другого і третього тисячоліть загальні соціологічні зрушення та протиріччя, тотальне, розсіяне знання, що ним дотепер є економічна теорія, переростає у синтез глобального, концентрованого, загально планетарного знання. Домінуючим в економічній теорії стає філогенез, що передбачає вивчення родових, історичних властивостей та якостей, пріоритет дедуктивного мислення над індуктивним.