§ 3. Діяльність адвоката як

процесуального представника в стадіях

касаційного і наглядного провадження та

перегляду судових рішень у зв'язку з

нововиявленими обставинами

Касаційні оскарження і перевірка судових рішень і ухвал, що не набрали чинності, є важливою процесуальною гаранті­єю захисту прав осіб, які беруть участь у справі. Право каса­ційного оскарження процесуальні представники реалізують шляхом подачі касаційної скарги у письмовому вигляді за формою, передбаченою законом (статті 289, 292 ЦПК). Пред­ставники співучасників й третіх осіб мають можливість зроби-

9 9-382

129

ти це приєднанням до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступають.

Не підлягають касаційному оскарженню рішення Верхо­вного Суду України, а також районних, міських, міжрайонних (окружних) судів по скаргах на неправильності у списках виборців та на дії органів і службових осіб у зв'язку з накла­денням адміністративних стягнень (ст. 290 ЦПК). Процесуа­льні представники можуть також оскаржити ухвали суду пер­шої інстанції у випадках/передбачених законом, зокрема, ті з них, які перешкоджають дальшому рухові справи (ст. 323 ЦПК), та окремі ухвали (ст. 324 ЦПК).

Залежно від характеру помилки, допущеної судом першої інстанції, представник може в касаційній скарзі ставити пи­тання про усунення її шляхом зміни рішення чи постановлен­ия нового. Вимога про це ставиться тоді, коли відсутня потре­ба збирати або додатково перевіряти докази, а обставини справи повно і правильно досліджені'судом першої інстанції, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права (п. 4 ст. 311 ЦПК). В цьому разі аргументація підстав для скасування, зміни або постановления нового рішення завершується відповідно до п. 5 ст. 292 ЦПК проханням представника, яке формулюється у межах повноважень суду касаційної інстанції, визначених в ст. 311 ЦПК. До касаційної скарги додається також перелік письмових матеріалів (п. 6 ст. 292 ЦПК). Стаття 300 ЦПК іменує їх новими, додатковими матеріалами, які можуть бути подані як до початку, так і під час розгляду справи у суді касаційної інстанції з метою підт­вердження або спростування скарги або подання прокурора.

Інтереси осіб, що беруть участь в справі, забезпечуються також правилом, визначеним ст. 310 ЦПК, за яким на клопо­тання процесуальних представників додаткові матеріали мо­жуть бути витребувані судом для більш ретельної перевірки законності й обгрунтованості судового рішення. До оригіналу касаційної скарги додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь в справі, та документ про сплату державного мита. Підписується касаційна скарга особою, яка оскаржує рішення, або її процесуальним представником, котрий має додати до неї документ, що підтверджує його повноваження. Подача представником касаційної скарги здійснюється через

130

суд першої інстанції, рішення якого оскаржується (ст. 293 ЦПК).

При виявленні недоліків касаційної скарги вона залиша­ється за ухвалою судді без руху, про що повідомляється пред­ставник, котрому пропонується у визначений строк усунути недоліки.

Цивільним процесуальним засобом реалізації права на ос­карження виступає заява співучасників і третіх осіб про при­єднання до касаційної скарги. Заява про це подається у письмо­вій формі, довільного змісту'і державним митом не оплачується (ст. 296 ЦПК). Але заява представника про приєднання співуча­сника чи третьої особи до касаційної скарги вважається такою, коли по правових підставах і правових наслідках збігається із касаційною скаргою. Приєднання до касаційної скарги реалізу­ється поданням заяви у суд першої чи касаційної інстанції.

Представник особи, який подав касаційну скаргу, може відмовитися від неї за наявності у нього повноваження від довірителя (статті 229, 115 ЦПК).

Передбачений законом порядок касаційної перевірки рі­шень суду першої інстанції забезпечує особам, що беруть участь у справі, та їх представникам можливість брати активну участь в засіданні суду касаційної інстанції. Позивач або його представник вправі відмовитися від позову або укласти мирову угоду. Таким правом може скористатися і третя особа, яка заявляє самостійні вимоги. Повноваження представників на виконання зазначених процесуальних дій має бути спеціально оговорено у дорученні.

Перевірка в порядку нагляду судових рішень, ухвал і постанов, які набрали чинності, є процесуальною гарантією, що забезпечує захист прав сторін *га інших осіб, що брали участь у справі, а також державних інтересів. Вони, а також'їх представники, вправі звернутися із скаргою до уповноважених осіб суду і прокуратури про опротестування судових рішень у порядку нагляду.

У скарзі викладається клопотання про опротестування на предмет перевірки законності і обгрунтованості рішення, ух­вали, постанови, що набрали чинності. Змістом скарги може бути клопотання про зупинення виконання судового рішення (ухвали, постанови) до закінчення провадження в справі (стат-

9*9-382

131

ті 331, 335 ЦПК) та про витребування додаткових матеріалів. До неї можуть бути приєднані нові матеріали, які підтверджу­ють наявність підстав для опротестування.

Подати скаргу може процесуальний представник будь-якої особи, що бере участь у справі, за наявності повноваження. У практиці поширене додавання до скарги проекту протесту в порядку нагляду, що сприяє прискоренню його принесення.

Подача скарги в порядку нагляду будь-якими строками не обмежена.

При опротестуванні судового рішення (ухвали, постано­ви) процесуальний закон надає право особам, що брали участь у справі, в тому числі і адвокатам, одержання від суду копії протесту з тим, щоб вони мали можливість підготуватися до захисту законних інтересів довірителів, а у необхідних випад­ках — викласти у письмовій формі свою думку щодо протесту, заявити клопотання, в тому числі про витребування додатко­вих матеріалів.

В наступному обсяг процесуальних засобів, що забезпе­чують представникам захист прав осіб, залежить від розсуду суду наглядної інстанції. Лише в окремих випадках вони пові­домляються про час і місце розгляду справи (ст. 332 ЦПК) і в разі явки в судове засідання допускаються до участі в розгляді (ст. 333 ЦПК).

В засіданні суду наглядної інстанції процесуальне стано­вище представників є аналогічним становищу в касаційній інстанції (статті 301—307, 335 ЦПК). Вони можуть бути поін­формовані про справу, склад суду, прізвище прокурора, пере­кладача, про право заявляти їм відводи.

Процесуальним представникам надано також право заяв­ляти клопотання з усіх питань, пов'язаних з розглядом справи в суді наглядної інстанції (статті 335, 306 ЦПК), давати усні пояснення та висловлювати міркування у справі (ст. 335 ЦПК) про законність і обгрунтованість судового рішення, ухвали, постанови, про обгрунтованість протесту тощо.

Процесуальним забезпеченням захисту прав та законних 'інтересів осіб, які беруть участь у справі, є також перевірка законності і обгрунтованості рішень, ухвал та постанов суду, що набрали чинності, у зв'язку з нововиявленими обставина­ми. З цією метою особи, що беруть участь у справі, та їх

132

уповноважені представники мають право порушити справу провадженням з переглядом рішення, ухвали, постанови у зв'язку з нововиявленими обставинами, вступити в процес у справі, брати участь в судовому засіданні, здійснювати іншу процесуальну діяльність.

Особи, що брали участь у справі, та їх представники, які, проте, не порушували клопотання щодо провадження про пере­гляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, можуть вступити в процес і здійснювати захист своїх прав і законних інтересів особисто або через уповноваженого предста­вника. Стаття 346 ЦПК передбачає повідомлення їх судом про час і місце судового засідання про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Про вступ у провадження в спра­ві представником подається усна чи письмова заява.