Статичний апарат тазових кінцівок

1. Пояс тазової кінцівки з’єднаний практично нерухомо з осьовим скелетом тугим, малорухливим крижово-клубовим суглобом.

2. Фіксація кульшового суглоба забезпечується м’язами і зв’язками, що діють на цей суглоб, так як спеціального сухожилка для його фіксації немає. Кульшовий суглоб сам по собі не вимагає особливих зусиль для утримування кутового сполучення стегнової кістки з клубовою, так як лінія напряму сили тяжіння проходить безпосередньо через суглоб.

3. Фіксація колінного суглоба здійснюється надколінком з його прямими зв’язками і сухожилковим тяжем, який пронизує медіальну голівку чотириголового м’яза стегна. Надколінок при скороченні чотириголового м’яза стегна, особливо його медіальної та прямої голівок, заходить за медіальний збільшений гребінь блока, на якому утримується додатковим хрящем, і натягуванням медіальної прямої зв’язки надколінка, а також невеликим зусиллям медіальної голівки чотириголового м’яза стегна.

Таким чином, для фіксації колінного суглоба необхідна деяка затрата м’язової енергії. Для того, щоб під час довгого стояння дати відпочинок м’язам, які працюють, кінь періодично змінює одну ногу на іншу. Тому для стояння використовуються три кінцівки: пара грудних, які не змінюються і одна задня.

4. Заплесновий суглоб фіксується пасивним натягуванням третього малогомілкового м’яза і поверхневого згинача пальців.

● Третій малогомілковий м’яз у коня має статичний тип будови, йде від розгинальної ямки латерального надвиростка стегнової кістки до кісток заплесна і плесна. Поверхневий згинач пальців починається в плантарній ямці стегнової кістки, його дистальний сухожилок прикріплюється до п’яткового горба і продовжується до кісток пальців. У результаті такого розміщення статичних м’язів гомілки функції колінного і заплеснового суглобів строго координовані (одночасна флексія і екстензія). Якщо зафіксований колінний суглоб, то обов’язково буде зафіксований і заплесновий.

5. Фіксація пальцевих суглобів на тазовій кінцівці відбувається таким же механізмом, як і на грудній.

VI. Філогенез м’язової системи

М’язова система розвивається паралельно з розвитком нервової системи як її виконавчий орган.

1. Найбільш примітивні м’язові елементи виникають у кишковопорожнинних із ектодерми – епітеліом’язові клітини, які утворюють в ектодермі суцільний шар.

2. У плоских черв’яків м’язова тканина відокремлена від епітеліальних клітин, проте все ще пов’язана з ектодермою, утворюючи шкірно-м’язовий мішок.

3. У кільчастих черв’яків вся мускулатура розвивається за рахунок мезодерми і диференціюється на соматичну та вісцеральну, обидві непосмуговані.

4. В молюсків мускулатура, переважно, також непосмугована, в головоногих молюсків – посмугована.

5. В членистоногих типова посмугована мускулатура прикріплюється до зовнішнього скелету.

6. В хордових тварин соматична мускулатура завжди посмугована. Розвивається із сегментних ділянок мезодерми – сомітів, їх дорсо-латеральних частин – міотомів.

У ланцетника вся соматична мускулатура представлена поздовжнім бічним м’язом, розділеним сполучнотканинними перетинками на ряд (до 60) сегментів. При цьому, кожен із сегментів пов’язаний зі своїм спинномозковим нервом.

7. У риб бічний м’яз тулуба ділиться горизонтальною перетинкою на дорсальний і вентральний тяжі.

8. З виходом тварин на сушу сегментація м’язів тулуба стає менш вираженою, розвиваються м’язи кінцівок із шийно-грудних та попереково-крижових міомерів.

У рептилій виникає підшкірна посмугована мускулатура (похідна скелетної).

Підшкірна мускулатура дуже сильно розвинута в однопрохідних, їжака, броненосця. В їжака, єхидни, дикобраза віддає окремі м’язові волокна до голок. У ссавців підшкірна мускулатура достатньо розвинута (кінь), в приматів і людини – редукована.

9. В ссавців із ІІІ і ІV пар шийних міотомів розвивається діафрагма. В процесі розвитку зачаток діафрагми поступово зміщується назад, а за ним – і діафрагмальний нерв. Розвивається також мімічна мускулатура, особливо в приматів і людини (прояв емоційної діяльності головного мозку).

Звуження функцій кінцівок, редукція ланок автоподію в копитових ссавців приводить до зменшення загальної кількості м’язів кінцівок, особливо в ділянці дистальних ланок кінцівок – зейгоподію та автоподію.