2. Мета і предмет курсу методика викладання теорії і практики соціальної роботи.

Мета курсу методика викладання теорії та практики соціальної роботи — сформувати уявлення студентів про основні теоретико-методологічні засади соціальної роботи; розвивати професійно-творче мислення, категоріальний апарат та професійно необхідні навички і вміння; виховувати почуття відповідальності, компетентності та дієвості майбутніх спеціалістів.

Зміст програми спрямований на вивчення методології соціальної роботи (принципів, форм і методів наукового пізнання) з урахуванням принципів побудови основних моделей взаємозв’язку теорії й практики соціальної роботи; організаційних засад діяльності соціальних працівників як цілісного процесу формування професійного рівня їхніх теоретичних знань і практичних навичок. Методологічна основа навчального предмета як багаторівнева система побудована на засадах: філософської методології; загальнонаукових (системний підхід, моделювання тощо); конкретної наукової методології (сукупність методів, форм, принципів дослідження в соціальній роботі); дисциплінарної методології; методології міждисциплінарних досліджень.

Компонентами методологічних рівнів вивчення навчальної дисципліни є: загальні закони філософії, закони логіки, закономірності психології, закони й закономірності педагогіки, методи дослідження. Водночас у навчальній програмі відображено психолого-педагогічні основи змістових і процесуальних компонентів соціальної роботи; концептуальні моделі соціальних технологій, їх типологію, виокремлення основних внутрішніх і зовнішніх властивостей; психологічні моделі й методи соціальної роботи.

Студенти самостійно опрацьовують навчальний матеріал, здобутий під час аудиторних занять, самостійно займаються науково-дослідною роботою, вивчають навчально-наукову літературу. Підсумки самостійної навчально-пошукової роботи підбиваються під час поточних навчальних занять згідно з навчальнотематичним планом ⁶.

3.

Завдання курсу методика викладання теорії і практики соціальної роботи.

Завдання курсу:

Перед викладачем теорії та практики соціальної роботи постають такі важливі завдання:

- Формувати в студентів (майбутніх педагогів) високі моральні якості особистості;

- Виховувати в студентів професійну спрямованість, інтерес до викладацької діяльності, любов до учнів, прагнення вивчати дітей, пізнавати особливості їх психіки, щоб, грунтуючись на цих знаннях, можна було активно брати участь у формуванні особистості.

- Дати наукове обгрунтування різним теоретичним положенням, які знаходять своє відображення в практичній діяльності;

- Навчити студентів оволодівати науковими знаннями й активно використовувати їх у практичній діяльності;

• сформувати цілісне уявлення про предмет, основні теоретичні

засади соціальної роботи, її місце в суспільстві;

• визначити основні поняття, принципи і методи соціальної роботи;

• ознайомити студентів із суттю, специфікою об’єктів і суб’єктів соціальної роботи;

• встановити взаємозв’язок соціальної роботи і соціальної політики;

• дослідити проблеми соціального захисту сім’ї, охорони здоров’я, зайнятості і соціальної допомоги безробітним, громадян похилого віку та інвалідів, соціальне положення жінки та молоді в суспільстві;

• навчити використовувати здобуті знання на практиці;

• розвивати професійні здібності студентів у підготовці до практичної діяльності шляхом переходу від простіших до більш складних професійних завдань ⁷.

На кінець навчального року студенти повинні знати:

• визначення та суттєві властивості поняття “соціальна робота”;

• теоретично-методичні основи соціальної роботи;

• зміст і спрямованість соціальної політики держави;

• теоретичні аспекти професійної взаємодії “клієнт — соціальний працівник” на індивідуальному, груповому, загальнодержавному рівнях;

• основні функції соціальної роботи та соціальних працівників;

• систему державних і недержавних установ, що здійснюють соціальну роботу, їх організаційну структуру;

• актуальні проблеми соціальної роботи;

• нормативно-правові акти, що регулюють діяльність соціальних установ;

• поняття соціалізації та наслідки порушення процесу соціалізації;

• характеристики клієнтів соціальної роботи як групи;

• особливості застосування методів соціальної роботи уміти:

• використовувати теоретичні знання у вирішенні професійних завдань;

• орієнтуватись у системі інформації про різні соціальні групи населення, які потребують соціального захисту;

• аналізувати ситуацію клієнта та рекомендувати можливі способи втручання на теоретичному рівні;

• застосовувати основні методологічні принципи теорії соціальної роботи на практиці;

• застосовувати діюче законодавство з соціальних питань;

• виконувати функції соціального працівника.

Основою володіння матеріалом є систематична, активна самостійна робота студентів у вивченні навчальної, наукової та спеціальної літератури, розв’язання актуальних завдань і задач із навчальних тем дисципліни, написання рефератів, наукових повідомлень, виконання контрольних робіт ⁸.