- •Харківський державний технічний
- •Методичні вказівки
- •"Водопостачання та водовідведення"
- •1.1 Мета та задачі проведення роботи
- •1.2 Загальні відомості
- •1.3 Зміст роботи
- •1.5 Контрольні питання
- •2.1 Мета та задачі проведення роботи
- •2.2 Загальні відомості
- •2.3 Зміст роботи
- •2.5 Контрольні питання
- •3.1 Мета та задачі проведення роботи
- •3.2 Загальні відомості
- •3.3 Зміст роботи
- •3.5 Контрольні питання
- •4.1 Мета та задачі проведення роботи
- •4.2 Загальні відомості
- •4.3 Зміст роботи
- •4.4 Порядок проведення лабораторної роботи
- •4.6 Контрольні питання
- •5.1 Мета та задачі проведення роботи
- •5.2 Зміст роботи
- •5.3 Визначення дослідних величин Вимірювання напору
- •Вимірювання подачі насоса
- •5.4 Оформлення результатів випробувань
- •5.5 Аналіз роботи насосів
- •5.7 Контрольні питання
- •6,7.1 Мета та задачі проведення роботи
- •6,7.2 Загальні відомості
- •6,7.3 Зміст роботи
- •6,7.5 Контрольні питання
- •8.1 Мета та задачі проведення роботи
- •8.2 Загальні відомості
- •8.3 Зміст роботи
- •8.5 Контрольні питання
- •Хдтуба, 61002, Харків, вул. Сумська, 40
- •Підготовлено та надруковано рвв
6,7.5 Контрольні питання
1 Для чого потрібне улаштування лічильників води в будинках?
2 Для чого потрібна обвідна лінія у водомірному вузлі?
3 За якою формулою перевіряються втрати напору на лічильниках води?
4 Яким чином можливо визначити витіки води в житлових будинках?
5 Що означає поріг чутливості лічильника води?
Лабораторна робота № 8
Очистка природної води
8.1 Мета та задачі проведення роботи
Мета виконання лабораторної роботи – навчитися основним технологічним процесам поліпшення якості води.
Час виконання роботи – 4 години.
Обладнання: лабораторна установка для проведення робіт по очищенню природних вод.
Після виконання лабораторної роботи студент повинен:
-
знати схему очисної станції з реагентним очищенням;
-
вміти дати оцінку та визначити місце в схемі окремих споруд.
8.2 Загальні відомості
Основні технологічні процеси поліпшення якості води полягають у видаленні з неї тих чи інших домішок, що містяться в кількості, яка перевищує норми. Як правило, застосовують освітлення, знебарвлення та знезаражування води.
Освітлення води полягає у видаленні з води завислих речовин, тобто зменшення її каламутності. Його можна проводити шляхом відстоювання і фільтрування. Однак традиційне відстоювання проходить досить довго і при значних витратах води вимагає значних площ та громіздких споруд. Для прискорення освітлення у воду вводять хімічні речовини – коагулянти, що разом із завислими і колоїдними частинками утворюють пластівці, які досить швидко відділяються від води (швидкість випадіння пластівців у осад приблизно в 100 разів більша, ніж частинок тонкодисперсної глини).
Знезаражування води – знищення мікроорганізмів, бактерій, вірусів, головним чином, патогенних, які можуть викликати шлунково-кишкові захворювання: холеру, дизентерію, паратиф та ін. Значна частина бактерій і вірусів затримується при проясненні води відстоюванням і фільтруванням, а ті, що лишились, знищують шляхом обробки води хлором, озоном, сріблом або опромінюючи її бактерицидними ультрафіолетовими променями.
Знебарвлення води – усунення речовин, що обумовлюють кольоровість води. Як правило, знебарвлення води проходить при проясненні і знезаражуванні. Речовини, що обумовлюють кольоровість води, видаляються за рахунок коагуляції та окислення.
Воду очищають як із застосуванням хімічних реагентів (коагулянти, хлору, озону та ін.), так і без них. У останньому випадку вода очищається природним відстоюванням і повільним фільтруванням через дрібнозернисті фільтри. У зв`язку з цим розрізняють методи реагентного і безреагентного очищення.
Схема очисної станції з реагентним очищенням показана на рис. 8.
Рисунок 8 - Схема очисної станції з реагентним очищенням
Лабораторна установка для проведення робіт по очищенню природних вод складається з:
– бак 1 для приготування концентрованої зависі. Бак двосекційний має розміри в плані 1,4 – 0,7м. У якості замутнювача приймають біло-зелену глину. Частинки глини в баці обертом електромішалок приводяться в завислий стан;
– бак 2 для приготування вихідної води з розрахунковою концентрацією зависі;
– посудина Маріотта 3 з розчином коагулянту потрібної міцності;
– насос-змішувач 4 для надавання вихідної води з розчином коагулянту в бачок з постійним рівнем води в ньому 5;
– камера для утворення пластівців 6;
-
відстійник 18, у якому випадають завислі частинки під впливом сили тяжіння.
Приготування вихідної води в баці 2 здійснюється шляхом розбавлення концентрованої суміші, яка надходить по трубі 10. Концентрована завись надається за допомогою поплавка-дозатора 8 по трубі 9. Розчин коагулянту подається по гнучкому шлангу 11, на якому встановлений вентиль для регулювання витрати коагулянту. Насос має всмоктувальну і напірну лінії 12 і 13. Для підтримання постійного рівня води в баці 5 вбудована переливна труба 14. Рух води після баку 5 самопливний. Вихідна вода з баку подається в камеру для утворення пластівців по трубі 15, а далі у відстійник. Чиста вода після відстійників відводиться по трубі 22 в резервуар.