16. Визначити вірні відповіді із запропонованих (декілька).

Проміжні акти складають за результатами:

а) ревізії кас;

б) інвентаризації коштів і товарно-матеріальних цінностей;

в) розрахунків із дебіторами і кредиторами;

г) контрольного запуску сировини у виробництво;

д) інше.

17. Визначити вірні відповіді із запропонованих (одну або декілька).

Завдання ревізії бюджетної установи:

а) правильність ведення бухгалтерського обліку та складання звітності;

б) законність утворення та ефективність використання позабюджетних коштів;

в) додержання своєчасного повернення позичок та інших бюджетних асигнувань;

г) перевірка руху коштів на бюджетних рахунках;

д) додержання бюджетної дисципліни;

е) збереження грошових коштів і матеріальних цінностей;

є) додержання цільової направленості бюджетних коштів.

18. Визначити вірні відповіді із запропонованих (декілька).

Рахункова палата України виконує такі найважливіші функції:

а) контроль за достовірністю податкового обліку і звітності;

б) контроль за своєчасним і повним надходженням страхових внесків до Пенсійного фонду;

в) контроль за використанням коштів держбюджету;

г) контроль за збереженням держмайна у бюджетних установах;

д) здійснення контролю за дотриманням антимонопольного законодавства.

19. Визначити в якому році і яким законодавчим актом в Україні була створена Контрольно-ревізійна служба?

20. Проаналізувати, чи вірний даний вислів? (“так”, “ні”):

При перевірці витрачання грошових коштів на заробітну плату слід перевірити правильність і застосування посадових окладів (ставок) заробітної плати, доплат, надбавок, виплат за заміщення і сумісництво та премій; чи не допускались виплати за невідпрацьований час; інше.

Тема 9. Світовий досвід бюджетного менеджменту

1. Охарактеризувати сутність багаторічних бюджетів у країнах «Великої сімки».

2. Обґрунтувати, чи вірне твердження («так», «ні»):

У США Адміністративно-бюджетне управління (АБУ) при президенті виходячи з базового рівня бюджетних показників готує для щорічного бюджетного послання конгресу прогнози надходжень, видатків і дефіциту (профіциту), а Бюджетне управління конгресу подає альтернативні прогнози. На їх основі конгрес приймає бюджетну резолюцію з горизонтом на п’ять років.

3. Обґрунтувати, чи вірне твердження («так», «ні»):

У Великій Британії починаючи з 60-х років так званий огляд бюджетних видатків охоплює трирічний період: поточний бюджетний рік і два наступні роки. Показники першого року остаточні, а двох наступних переглядаються урядом.

4. Обґрунтувати, чи вірне твердження («так», «ні»):

У Німеччині підготовка річного бюджету регламентується щорічним, затвердженим бундестагом, середньостроковим фінансовим планом на п’ять років. Перший рік — це поточний бюджетний рік, другий — рік, на який формується черговий бюджет, наступні три роки — це і є плановий період оптимального у часі прогнозованого бюджетного поля

5. Обґрунтувати, чи вірне твердження («так», «ні»):

У сучасній Франції комплексний процес складання багаторічних бюджетів на основі прогнозування відсутній, хоч такі види державних видатків, як оборона і фінансування так званих заморських територій регулюються законами довгострокової дії.

6. Обґрунтувати, чи вірне твердження («так», «ні»):

У Канаді бюджетні розрахунки на перспективу регламентуються спеціальною урядовою структурою з управління фінансовою політикою і видатками.

7. Обґрунтувати, чи вірне твердження («так», «ні»):

В Японії немає регулярного бюджетного прогнозування в межах багаторічних бюджетів. Проте головна ланка фінансової системи — державний бюджет — складається з бюджету центрального уряду (так званого загального рахунка), численних спеціальних бюджетів і бюджетів державних корпорацій. Останні дві ланки бюджетної системи за своїм обсягом навіть перевищують загальний рахунок і значною мірою мають інвестиційний характер.

8. Обґрунтувати, чи вірне твердження («так», «ні»):

У досвіді бюджетної роботи в Італії експерти МВФ не знаходять нічого, вартого уваги і популяризації.

9. Інтереси міжнародних фінансово-кредитних організацій та їх вимоги впливають на якість бюджетного процесу на стадії:

а) складання проекту бюджету;

б) розгляду та затвердження Закону про бюджет;

в) виконання бюджету;

г) підготовки звіту про виконання бюджету.

10. Прогнозування і багаторічне бюджетування, а саме на три роки практикується в таких країнах:

а) Австралії, Австрії, Данії;

б) Фінляндії, Греції, Австрії;

в) Австралії, Ірландії, Нідерландах;

г) Іспанії, Туреччини, Швеції.

11. Прогнозування і багаторічне бюджетування, а саме на чотири роки практикується в таких країнах:

а) Фінляндії, Ірландії, Португалії, Іспанії;

б) Туреччини, Швеції, Ірландії, Нідерландах;

в) Фінляндії, Греції, Австрії, Португалії;

г) Австралії, Австрії, Данії, Греції.

12. Назвати три основні методи прогнозування бюджетних надходжень у країнах «Великої сімки»:

а) метод моделювання, метод фактичної податкової ставки, визначення еластичності;

б) метод фактичної податкової ставки, кореляційний метод, визначення еластичності;

в) метод визначення еластичності, аналітичний метод, метод кореляції;

г) метод моделювання, метод кореляції, аналітичний метод.

13. Обґрунтувати, чи вірне твердження західних економістів («так», «ні»):

Управління державним боргом –сукупність заходів, пов’язаних з випуском і погашенням державних цінних паперів, підтриманням їх курсу і визначенням процентних ставок, виплатою доходів, проведенням рефінансування (реструктуризації), установленням ліміту (стелі) боргу.

14. Обґрунтувати, чи вірне твердження західних економістів («так», «ні»):

Реструктуризація боргу — угода кредитора з боржником про нову схему погашення фінансових зобов’язань. Вона може здійснюватися за допомогою пролонгації боргу, тимчасового мораторію на виплату процентів (чи частини основного боргу), підписання нової угоди зі зміною старих умов.

15. Назвати способи здійснення рефінансування:

а) скорочення короткострокового боргу, заміна певної частини короткострокового боргу довгостроковим;

б) заміна певної частини короткострокового боргу довгостроковим, обмін облігацій;

в) скорочення короткострокового боргу, продажа довгострокових облігацій і на отриману суму випуск короткострокових;

г) продажа довгострокових облігацій і на отриману суму випуск короткострокових, обмін облігацій.