- •3. Аналітична геометрія на площині|площині| …………………….. 23
- •1. Лінійна алгебра
- •1.1. Визначники. Обчислення|підрахунок| визначників
- •1.2. Матриці і їх властивості
- •1.3. Розв’язок систем лінійних рівнянь
- •1.4. Розв’язок типового прикладу|зразків| завдання|задавання| 1 ргр
- •2. Векторна алгебра
- •2.1. Векторні і скалярні величини. Розкладання вектора за координатними осями
- •2.2. Скалярний добуток двох векторів
- •. Умова паралельності і перпендикулярності векторів
- •. Механічний зміст скалярного добутку
- •2.2.1. Розв’язок типового прикладу завдання 2 ргр
- •Знайдемо косинус кута між векторами за формулою
- •2.3. Векторний добуток двох векторів
- •2.3.1. Розв’язок типового прикладу завдання 3 ргр
- •2.4. Мішаний добуток трьох векторів
- •2.4.1. Розв’язок типового прикладу завдання 4 ргр
- •Тоді об’єм тетраедра
- •3.1. Довжина і напрям відрізка. Поділ відрізка в заданому відношенні. Площа трикутника
- •3.2. Пряма лінія на площині
- •. Рівняння прямої з заданим кутовим коефіцієнтом
- •. Рівняння прямої в відрізках на осях
- •Умова паралельності прямих
- •2. Точка перетину двох прямих, заданих загальними рівняннями
- •3. Рівняння пучка прямих.
- •3.2.1. Розв’язок типових прикладів завдання 5 ргр
- •15 Од. Довжини.
- •3.3. Криві другого порядку в прямокутній системі координат
- •3.3.1. Розв’язок типових прикладів завдань 6, 7 ргр
- •3.4. Криві другого порядку в полярній системі координат. Параметричні рівняння плоских кривих
- •Деякі типи кривих на площині, заданих
- •4. Аналитическая геометрия в пространстве
- •4.1. Плоскость
- •4. Аналітична геометрія в просторі
- •4.1. Площина . Основні рівняння площини
- •Загальне рівняння площини
- •3. Де відрізки, які відтинає площина на координатних осях
- •3. Умова паралельності площин
- •4.1.1. Розв’язок типового прикладу завдання 8 ргр
- •4.2. Пряма лінія в просторі. Взаємне розташування прямої і площини
- •4.2.1. Розв’язок типових прикладів завдань 9, 10 ргр
- •Завдання до розрахунково-графічної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8
- •Завдання 9
- •Завдання 10
- •ФормулИ з ЕлементарноЇ математикИ
- •7. Формули подвійного кута
- •8. Формули зниження степені
- •9. Відношення в довільному трикутнику
- •Додаток 4 Номери індивідуальних завдань Дві останні цифри номера залікової книжки
- •Дві останні цифри номера залікової книжки
1.2. Матриці і їх властивості
. Матрицею розміру називається прямокутна таблиця, що складається з елементів , та містить рядків і стовпців. Кожну таку таблицю беруть в круглі дужки або подвійні вертикальні риски.
Наприклад
, або .
В скороченому запису матриця позначається
; або ; ; .
Елементи називаються елементами матриці: індекс означає |значить|номер рядка, а номер стовпця, на перетині|пересіченні| яких стоїть елемент.
Матриця, в якій число рядків дорівнює числу стовпців, називається квадратною. Кількість рядків (або стовпців) квадратної матриці називають її порядком.
Матриця, в якій всього один рядок, називається матрицею-рядком, а матриця, у|біля| якої всього один стовпець, – матрицею-стовпцем.
. Множення матриць.
1. Операція множення матриці на матрицю вводиться тільки для узгоджених матриць. Матриця називається узгодженою з матрицею , якщо кількість стовпців матриці дорівнює кількості рядків матриці .
відповідні елементи го| стовпця матриці :
де ; .
Приклад 1.4. Обчислити добуток матриць, якщо
; .
Розв’язок. ,
де ; ; .
Таким чином, остаточно маємо:
.
. Транспонування матриці
Транспонувати квадратну матрицю означає поміняти місцями рядки і стовпці матриці із збереженням їх нумерації. Транспонована матриця позначається .
Наприклад, , .
. Обернена матриця
Оберненою матрицею по відношенню до заданої квадратної матриці називається така квадратна матриця, що позначається , яка задовольняє рівностям
и .
Для того, щоб квадратна матриця мала обернену матрицю , необхідно, щоб|аби| матриця була не виродженою, тобто, щоб|цебто| її визначник . Тоді обернена матриця визначається за формулою:
. (1.4)
Таким чином, для знаходження оберненої матриці , необхідно спочатку обчислити|обчисляти| визначник матриці і переконається, що матриця не вироджена , потім записати транспоновану матрицю .
1.3. Розв’язок систем лінійних рівнянь
Розглянемо|розглядуватимемо| три способи розв’язку систем лінійних рівнянь: за формулами Крамера, матричним способом, методом Гауса.
Нехай|нехай| дана система лінійних рівнянь
(1.5)
. При розв’язку системи (1.5) за формулами Крамера, невідомі знаходяться із співвідношень:
, , …, , (1.6)
де визначник системи, складений із|із| коефіцієнтів при невідомих, , , …, визначники невідомих, які отримують із|із| визначника заміною його першого, другого …, го| стовпця відповідно стовпцем вільних членів.
. Розв’язок системи лінійних рівнянь (1.5) матричним способом.
Якщо ввести|запроваджувати| матричні позначення
, , ,
то систему можна записати матричним рівнянням
. (1.7)
Помножимо обидві частини|частки| цього рівняння на обернену матрицю
. (1.8)
Тобто|цебто|, щоб|аби| розв’язати|рішати| систему (1.5), необхідно знайти матрицю , обернену до матриці системи і помножити її на матрицю вільних членів (див. розділ 1.2).
Формулу (1.8) називають матричним записом розв’язку системи рівнянь (1.5) або розв’язком матричного рівняння (1.7).
. Розв’язок систем лінійних рівнянь методом Гауса.
Одним з найбільш простих методів розв’язку систем лінійних рівнянь є метод безпосереднього виключення|винятку| невідомих, або метод Гауса. Цей метод базується на елементарних перетвореннях системи рівнянь, або простіше, розширеної матриці.
Розширеною матрицею системи лінійних рівнянь (1.5) називають матрицю коефіцієнтів системи (1.5) з|із| доданим|добавляти| ще одним стовпцем вільних членів, який відділяється|відокремлюється| рискою:
. (1.9)
Під елементарними перетвореннями розширеної матриці мають на увазі|слідуючі|:
-
перестановку будь-яких двох рядків матриці;
2) множення якого-небудь рядка матриці на будь-яке, відмінне від нуля|нуль-індикатора| число;
3) додавання до будь-якого рядка матриці відповідних членів іншого рядка, помножених на одне і те ж число.
Ідея методу Гауса полягає в тому, щоб за допомогою елементарних перетворень привести розширену матрицю до рівносильної матриці трикутного (або діагонального) вигляду.
Потім по отриманій|одержувати| трикутній розширеній матриці відновлюється рівносильна система лінійних рівнянь, з|із| якої послідовно знаходяться|перебувають| всі невідомі.