Кафедра соціальної та практичної психології

Житомирського державного університету імені Івана Франка

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Кафедра соціальної та практичної психології

“Затверджую”

проректор ЖДУ

проф. Осадчий М.М.

2 вересня 2008 року

Інструктивно-методичні матеріали до самостійної роботи з курсу Основи психосемантики

для студентів ІІІ курсу

напряму 0101 Педагогічна освіта

спеціальності 6.010100 Практична психологія

Укладач:

кандидат психологічних наук, доцент В.В. Горбунова

Затверджено

на засіданні кафедри

протокол №1

від 2 вересня 2008 року

ЗМІСТ

вступ 4

розподіл навчального часу За темами 7

Рекомендації до організації самостійної роботи 8

Вимоги до письмових звітів та усних доповідей 10

Модуль 1. Вступ у психосемантику 12

лекційний курс 13

Лекція 1.1. Поняття про психосемантику 13

Лекція 1.2. Розвиток психосемантичних ідей у вітчизняній науці 13

Лекція 1.3. Історія психосемантичних поглядів за кордоном 14

Лекція 1.4. методологія психосемантичного дослідження 15

практичний курс 16

Семінарське заняття 1.1. методологія психосемантичного дослідження 16

Лабораторне заняття 1.1. Постановка проблеми та визначення методологічних засад психосемантичного дослідження 17

Лабораторне заняття 1.2. теоретичний аналіз проблеми психосемантичного дослідження 18

Тема для самостійного опрацювання 19

Вимоги та завдання до підсумкової модульної роботи №1 20

Модуль 2. методи психосемантичного дослідження 21

лекційний курс 22

Лекція 2.1. Методи збору семантичного матеріалу 22

практичний курс 23

Семінарське заняття 2.1. Метод асоціативного експерименту 23

Семінарське заняття 2.2. Метод класифікації (сортування) 24

Семінарське заняття 2.3. метод суб’єктивного ШКАЛЮВАННЯ 25

Семінарське заняття 2. 4. метод семантичного диференціалу Ч. осгуда 26

Семінарське заняття 2.5. метод особистісних конструктів Дж. Келлі 27

Тема для самостійного опрацювання 30

Вимоги та завдання до модульної контрольної роботи №2 31

Модуль 3. Планування та проведення психосемантичних досліджень 32

лекційний курс 33

Лекція 3.1. Реконструкція семантичних просторів в ході психосемантичного дослідження 33

практичний курс 34

Лабораторне заняття 3.1. побудова авторської теоретичної моделі 34

Лабораторне заняття 3.2. РОЗРОБКА дослідницької процедури 34

Лабораторне заняття 3.3. аналіз та ІНТЕРПРЕТАЦІЯ результатів дослідження 36

Лабораторне заняття 3.4. Формулювання висновків дослідження 37

Лабораторне заняття 3.5. представлення результатів дослідження 38

Тема для самостійного опрацювання 39

Вимоги та завдання до модульної контрольної роботи №3 40

Вимоги та завдання до екзамену 41

рекомендована Література до курсу 43

Список основної літератури 43

Список додаткової літератури 43

Критерії оцінювання ПМР та екзаменаційної роботи 46

Додатки 47

вступ

Програму дисципліни “Основи психосемантики” складено відповідно до місця та значення дисципліни за структурно-логічною схемою, передбаченою рівнем бакалавра з напряму підготовки 0401 “Психологія” та 6.010100 “Практична психологія”.

Теоретичною та методичною основою курсу “Основи психосемантики” є основні положення психосемантичного (В.Ф. Петренко, О.Г. Шмельов, О.Ю. Артемьєва, В.І. Похилько) та суб’єктного (С.Л. Рубінштейн, К.О. Абульха­нова-Славська, Б.Г. Ананьєв, А.В. Брушлінський) підходів до аналізу психічних явищ; теоретичні побудови та практичні дослідження щодо знакової опосередкованості та ціннісно-смислової будови свідомості (культурно-історична концепція Л.С. Виготського, діяльнісна концепція О.М. Леонтьєва, теорія особистісних конструктів Дж. Келлі, медіативна теорія смислу Ч. Осгуда, дослідження смислової сфери особистості Б.С. Братуся, О.Г. Асмолова, Д.О. Леонтьєва).

Курс “Основи психосемантики” за своїм спрямуванням є дослідницьким. Знання та навички, отримані студентами впродовж навчання, дозволять їм самостійно планувати, розробляти та проводити психосемантичні дослідження у різних галузях.

Мета: ознайомити студентів із теорією та практикою психосемантичних досліджень у психології

Основні завдання курсу:

• Надати студентам інформацію про місце психосемантики у системі психологічного знання.

• Ознайомити студентів з основними теоретичними та методологічними засадами психосемантики.

• Надати необхідні знання та створити умови для формування навичок по плануванню, проведенню та інтерпретації результатів психосемантич­но­го дослідження.

Структура курсу “Основи психосемантики”:

• Вступ у психосемантику.

• Методи психосемантичного дослідження.

• Планування та проведення психосемантичних досліджень.

Зміст і принципи побудови навчального процесу

Курс “основи психосемантики” складається з 3-х модулів: модуль № 1 “Вступ у психосемантику”, модуль № 2 “Методи психосемантичного дослідження” та модуль № 3 “Планування та проведення психосемантичних досліджень”.

Курс складають лекційні, семінарські та лабораторні заняття, передбачено значний обсяг самостійної роботи студентів. Організація навчального процесу здійснюється на базі кредитно-модульної системи.

Професійна спрямованість курсу

Курс “Основи психосемантики” спрямований на озброєння студентів-психологів необхідними знаннями, уміннями та навичками з планування і проведення психосемантичних досліджень. Дослідницька робота є обов’язковою складовою навчання студентів-психологів та професійної діяльності психологів-фахівців. Знання логіки наукового мислення, методологічних засад дослідження розвивають науковий світогляд студентів. Проблеми планування та проведення наукових досліджень мають особливе значення для формування навичок дослідницької діяльності.

Міжпредметні зв’язки

Курс “Основи психосемантики” органічно зв’язаний з усіма психологічними дисциплінами, які студенти вивчали у попередні роки навчання. Адекватне планування та проведення психологічних досліджень не можливе без опори на такі теоретичні дисципліни як “Психофізіологія”, “Загальна психологія”, “Анатомія та еволюція нервової системи людини”, “Основи біології та генетики людини”, “Соціальна психологія”, “Вікова психологія” тощо. Згаданий курс ставить на меті інтеграцію та систематизацію знань та навичок отриманих студентами у ході засвоєння дисциплін практичної спрямованості, таких як “Математичні методи в психології”, “Експериментальна психологія”, “Практикум з загальної психології”, “Психодіагностика”, “Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології” ті інших.

Форми, методи і засоби навчальної та самостійної роботи

У роботі зі студентами використовуються такі основні методи:

• ознайомлення з основними поняттями теми, ведення словників;

• конспектування першоджерел з наступним їх обговоренням у вигляді тематичних повідомлень та дискусій;

• аналіз нових надходжень з проблематики курсу у бібліотеки університету та міста, огляд Інтернет-видань; знайомство з нормативною документацією, що регулює науково-дослідну роботу;

• участь у розробці електронної хрестоматії з курсу;

• планування та проведення наукових досліджень.

Комп’ютерне забезпечення курсу

• Електронні хрестоматії з курсів дослідницької спрямованості: “Експериментальна психологія”, “Математичні методи з психології”; “Основи психосемантики”.

• Інтернет-джерела (адреси веб-сторінок, присвячених проблемам планування та проведення психологічних досліджень).

Контроль знань, умінь та навичок студентів

Контроль знань, умінь і навичок студентів здійснюється з допомогою схеми оцінювання, розробленої в межах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. На семінарських заняттях першого модулю оцінювання відбувається шляхом опитування, аналізу виступів, тематичних повідомлень, участі у дискусіях та обговореннях. До уваги береться систематичність конспектування першоджерел. Другий модуль присвячений знайомству з основними методами психосемантичного дослідження. Основна мета занять третього модулю – озброєння студентів практичними вміннями та навичками з планування та проведення наукових досліджень, обробки та інтерпретації їх результатів, представлення отриманих даних. Практичні навички оцінюються на основі звітної документації за результатами психологічних досліджень. Кожен модуль завершується підсумковою модульною роботою, курс – іспитом.

Вимоги до знань, умінь та навичок студентів

Після засвоєння курсу “Основи психосемантики” студенти мають володіти інформацією про основні теоретичні ідеї та дослідницькі стратегії в межах психосемантичного підходу до аналізу психічних явищ, розумітися на специфіці психосемантичного дослідження, знати основні вимоги до планування та проведення психосемантичних досліджень.

Знання (теоретичний матеріал, яким мають володіти студенти по завершенню курсу):

• Психосемантичний підхід до аналізу свідомості В.Ф. Петренко: предмет вивчення та завдання психосеман­ти­­ки

• Психосемантичний підхід до психології особистісних рис О.Г. Шмельова: експериментальна психосемантика як нова парадигма аналізу даних

• Поняття про знак, значення та смисл у культурно-історичній теорії Л.С. Виготського

• Свідомість, її функції та структура в теорії діяльності О.М. Леонтьєва

• Ґенеза свідомості в філософсько-психологічній концепції С.Л. Рубінштейна

• Смисл “Я” у структурі самосвідомості за В.В. Століним

• Поняття смислової установки в роботах О.Г. Асмолова

• Погляди на смислову сферу особистості Б.С. Братуся

• Аналіз семантичної будови слова в роботах О.Р. Лурія

• Психологія смислу Д.О. Леонтьєва

• Медіативна теорія смислу Ч. Осгуда.

• Теорія особистісних конструктів Дж. Келлі.

• Загальне поняття про ціннісно-смислову сферу особистості

• Реконструкція семантичних просторів як загальний метод психосемантики.

• Структура психосемантичного дослідження

• Методи психосемантичного дослідження

В ході практичної роботи на семінарських заняттях з курсу “Основи психосемантики” студенти мають вміти планувати та проводити психосемантичні дослідження, здійснювати аналіз та представлення їх результатів.

Вміння та навички (практичні вміння та навички, які мають демонструвати студенти по завершенню курсу):

• Розробка дослідницької програми дослідження

• Постановка проблеми дослідження

• Теоретичний аналіз проблеми дослідження

• Адекватний вибір методів дослідницької роботи

• Аналіз ресурсів дослідження

• Деонтологічний аналіз дослідження

• Розробка та укладання згоди на участь у психологічному дослідженні

• Кількісний аналіз отриманих даних

• Якісний аналіз та інтерпретація результатів психологічних досліджень

• Формулювання висновків наукового дослідження

• Оформлення письмових наукових звітів (тези, статті, монографії тощо)

• Підготовка до виступів з представлення результатів наукового дослідження (захист наукової роботи, конференція, семінар тощо)

• Побудова авторської моделі досліджуваного явища

• Володіння схемами та процедурами аналізу даних