- •1. Інформаційні технології схемотехнічного проектування в радіоапаратобудуванні
- •1.1. Мета, завдання, основи автоматизації проектування ез
- •1.1.1. Загальні положення
- •1.1.2. Зміст дисципліни.
- •1.1.3. Основи інформаційних технологій схемотехнічного проектування ез
- •1.2 Загальнi положення I класифікація моделей ез
- •1.2.1 Загальні положення
- •1.2.2. Класифікація моделей
- •1. 3. Параметри моделей і їх iдентифікація
- •2. Інформаційні технології моделювання компонентів ез
- •2. 1. Моделі пасивних компонентів ез
- •2. 1. 1. Загальні положення
- •2. 1. 2. Моделі пасивних елементів
- •2. 2. Моделі активних компонентів
- •2. 2. 1. Моделі активних елементів
- •2. 2. 2. Моделі активних компонентів
- •2. 3. Гiпермоделi активних компонентів
- •2. 3. 3. Гiпермодель біполярного та уніполярного транзисторів
- •3.1.2. Типові каскади оп та їх моделі
- •3. 1. 3. Три типи макромоделей оп
- •4.2. Гiпермоделi оп
- •3. 3. Макромоделi аналогових пристроїв на базі оп і перемножувачів
- •3. 3. 1. Макромоделi лiнійних безінерційних пристроїв на оп
- •3. 3. 2. Нелiнійні безінерційні пристрої на основі оп
- •3. 3. 3. Моделі лiнійних динамічних пристроїв на оп
- •3. 3. 4. Макромоделi аналогових пристроїв на основі перемножувачів
- •3. 4. 2. Моделювання аналогових пристроїв в частотній області
- •I1потр, i0потр, u1, u0.
- •4. 3. Макромоделi цифрових пристроїв ез
- •4. 3. 1. Моделі вхідних каскадів цифрових пристроїв ез
- •4. 4. 2. Моделі порогових функцій і логічніх елементів, що управляються
- •4. 4. 3. Моделювання цап і ацп
- •5.1.2. Топологічні матриці схеми ез
- •5.1.3. Вибір компонентного базиса і топологічних матриць
- •5.2. Методи подання стану схеми ез
- •5.2.1. Табличний метод
- •5.3.2. Метод опису статики лiнійних пристроїв ез
- •5.3.3. Методи опису статики нелiнійних пристроїв ез
- •5.4. Методи опису динамічних функціональних властивостей ез
- •5.4.1. Загальні положення
- •5.4.2. Явні методи
- •5.4.3. Неявні методи
- •6.1.4 Декомпозиція логічних функцій
- •6.1.5. Реалізація функціонально-логічних властивостей цифрових ез
- •6.2. Методи моделювання функціонально-логічних схем
- •6.2.1. Синхронне моделювання
- •6.2.2. Асинхронне моделювання
- •6.2.3. Моделювання функціонально-логічних схем на основі трьохзначної логіки
- •6.2.4. Моделювання функціонально-логичних схем на основі п’ятизначної логіки
I1потр, i0потр, u1, u0.
Коефіціент об'єднання по входу.
Коефіціент розгалуження по виходу.
4. 1. 2. Особливості логічних елементів БЗТЛ, РТЛ, РЄТЛ
Особливості: велике число активних компонентів, простота.
Хиба: мала завадостійкість, мала навантажна спроможність. БЗТЛ - безпосередньозв'язана транзисторна логіка; РТЛ - резистивно-транзисторна логіка; РЄТЛ - резистивно-ємнісно-транзисторна логіка.
4. 1. 3. Особливості ДТЛ, ТТЛ, ДТЛШ, ТТЛШ
ТТЛ - транзисторно-транзисторна логіка. Подальшим розвитком є ТТЛШ і ДТЛШ.
4. 1. 4. Особливості ЄЗЛ, ІІЛ, МДНТЛ (МОНТЛ), КМДНТЛ (КМОНТЛ), ОЕЛ
ЕСЛ - емiтерно-зв'язана логіка. ІІЛ - інтегрально-iнжекторна логіка. МДПТЛ - метал-диелектрик-полупровідник-транзисторна логіка.
4. 2. Параметри і особливості тригерів та інших цифрових пристроїв
Крім логичних елементів побудови цифрових ЕЗ вимагаються елементи пам'яті для зберiгання інформації. У вигляді елементів пам'яті широко використовуються дистабiльні, а також існують пристрої, включаючі в себе елементи пам'яті і управління - трiггер.
Макромодель трiггера має вид.
Qn = Q(tn)
Розглянемо одновходові і двохвходові трiггери.
Qn+1 = T Qn+F Qn Qn+1 = D
T |
0 |
1 |
|
D |
0 |
1 |
Q |
Qn |
|
|
Qn+1 |
0 |
1 |
R(k) |
S(f) |
RS |
R |
S |
E |
JK |
0 |
0 |
Qn |
Qn |
Qn |
Qn |
Qn |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
|
0 |
1 |
Qn |
Qn |
Розглянемо одновходові і двохвходові трiггери.
Розглядають диз'юнктивні та кон'юнктивні комірки на основі логічних елементів, зокрема на базі ДТЛ.
Крім комбінаційних цифрових пристроїв, розглядають послідовнісні пристрої, які як і комбінаційні, базуються на логічних елементах.
4. 3. Макромоделi цифрових пристроїв ез
4. 3. 1. Моделі вхідних каскадів цифрових пристроїв ез
Макромоделі цифрових пристроїв складаються з трьох каскадів: вхідного, проміжного та вихідного ( длок1, блок2, блок3)
Моделі вхідних каскадов цифрових пристроїв ЕЗ моделюют вхідні характеристики пристроя і формують вхідну напругу. Конфiгурация вхідних каскадів макромоделi залежить від схемотехничного рішення моделюемого пристроя.
Вхідні характеристики транзистору. Модель вхідних каскадів.
U*вх или = max [Uвхi(t)];
U*вх и = min [Uвхi(t)];
U*вх не = Uвх0(t)+ Uвх1(t) –Uвх*(t).
4. 3. 2. Проміжні каскади і вихідні каскади
Вони повинні контролiрувати, а також вони формiрують Uвых*(t) з трьома параметрами.
Uвых* (t) = d/dt E() (1–e) d
Вихідні каскади:
4. 3. 3. Макромоделi цифрових елементів і пристроїв
Розглянемо простійший елемент ТТЛ.
4. 3. 4. Макромоделi цифрових пристроїв на базі ОП
Тригер Шмiтта. Макромодель мультiвiбратора.
U01=Uz1+U*
U02= – (Uz2+U*)
4. 4. Макромоделi аналого-цифрових пристроїв ЕЗ
4. 4. 1. Класифікація параметрів
Функція АЦП спромагається бути представлена як заміна аналого-цифрового сигналу (що в загальному случає описується нескінченним числом розрядів) на цифровой, з кінцевим числом розрядів.
h= En t (x+0,5q)/q, h- цифровой сигнал.
.
Знаходять застосування: АЦП з одиничним наближенням, АЦП з двоічним наближенням, послідовне АЦП, паралельне АЦП. Також є одностабiльні і двостабiльні АЦП. Розглянемо ЦАП. Основні параметри АЦП: код вихідного сигналу, розрядність коду, номiнальна східець квантовання, час перетворення і інше. Основні параметри ЦАП: код вхідного сигналу, його розрядність, коефіціент перетворення, час встановлення вихідного сигналу.