ББК 74.268.11.02

Я-92

Яцента Л.Є.

Ігрові форми навчання читання першокласників. - Тернопіль: Астон, 2002,-160 с.

Рецензенти:	Краснюкова Л.Д., вчитель початкових класів ЗОШ №7 М.Тернополя;
	Болещук М.М., вчитель-методист, заступник дирек­тора з навчально-виховної роботи ЗОНІ №23 м.Тернополя.

У посібнику вміщено систему ігрових форм навчання читання, розроблених на основі навчальних матеріалів чинних букварів, а також на основі цікавого додаткового матеріалу, пов'язаного із навчальною тематикою. Даний матеріал сприяє підвищенню якості читання, формуванню швидкості, правильності, свідомості, виразності читання і призначений для використання на уроках навчання грамоти та читання у початкових класах. Зібраний він у групи відповідно до тем уроків і навчальних періодів.

Пропонована система ігрових форм укладена на основі останніх досягнень науковців-методистів, учителів, власного досвіду.

Посібник розрахований на вчителів початкових класів, вихователів дитячих садків і груп продовженого дня, студентів та батьків.

Рекомендовано кафедрою рідної мови та методики її викладання ТДПУ ім. В.Гнатюка (протокол № 2 від 26.10.2001 р.)

ISBN 966-7995-62-3

©JI.Є. Яцента, 2002

©СМП «АСТОН», набір, верстка, 2002

Вступне слово

Проблема навчання читання дітей шестирічного віку на сьогоднішній день є найактуальнішою проблемою шкільного навчання. Її успішне розв'язання залежить від перших кроків дитини навчання читання, здійснення яких залежить від кваліфікованого керівництва навчанням. Основою останнього є знання особливостей механізму читання, вікових і індивідуальних особливостей шестирічних першокласників. Діти, які приходять до школи з шести років, мають недостатній розвиток внутрішньої мови, внутрішнього плану дій, малий досвід активної роботи мовного центру лівої півкулі і центру, пов'язаного із перекодуванням, низький рівень вольової регуляції, сприймання, пам'яті, уваги, несформованість навчальної діяльності. Тому у роботі з навчання грамоти дуже важливий вибір методів навчання. Застосовувати можна різноманітні методи, але головним методом навчання шестирічних учнів с все ж таки гра як провідна діяльність дітей цього віку.

Гра - найприродніша і найпривабливіша діяльність дітей. Отже, ігрові форми на уроці класного читання - це найважливіший шлях залучення дітей до навчання читання. Вникаючи у цікаві ігрові форми зі словесним матеріалом, шестирічні першокласники не помічають, як у них формується цілий ряд дуже важливих операцій, які лежать в основі читання. Оволодівши ними, вони непомітно для себе, невимушено, легко і швидко навчаються читати.

У вчителів виникає питання: яка саме навчальна діяльність вважається ігровою формою навчання? Якщо у навчальній діяльності, зокрема у навчанні читання, присутній елемент очікування несподіванки або елемент змагання, елемент загадки, який інтригує дітей, стимулює їхню творчість, або елемент руху, то вона є ігровою формою навчання читання.

У даному посібнику вміщено ігрові форми, розроблені на основі навчальних матеріалів чинних букварів, за якими навчаються першокласники в Україні. Матеріал посібника відповідає програмі першого класу чотирирічної початкової школи, спрямований на формування програмових знань

та вмінь школярів і створює базу для успішного навчання у початкових кла­сах. Зібраний він у групи відповідно до тем уроків, а також до послідовності періодів навчання грамоти: добукварний, букварний, післябукварний.

У добукварний період уроки навчання грамоти мають загальномовний, навіть суто теоретичний зміст. Але у першому класі цей матеріал подається без будь-яких узагальнень, на практичному рівні. Це обумовлюється тим, що засвоєння грамоти неможливе без хоча б мінімального усвідомлення суті мовних явищ. У цей період у дітей формується уявлення про слово, речення, вміння визначати слова у реченні, виділяти його у мовному потоці. Ці вміння важко формувати тому, що із недостатньою диференціацією слова і речення першокласники можуть сприймати текст як неподільну єдність, не бачачи його складових частин («Слово заблукало», «Плутанина», «Ромашка», «Знайди речення»). Деякі ігрові форми формують у дітей уміння аналізувати предмети та явища, класифікувати їх за видовими і родовими ознаками; уміння ділити слова на склади, розрізняти одно-, дво-, трискладові слова, виділяти у них наголос; уміння самостійно визначати послідовність звуків у слові, відчувати звук як окремий елемент слова, розрізняти голосні і приголосні (тверді і м'які) за звучанням та аргикуляцією, позначати їх умовними значками, записувати складо-звукові моделі слів.

У букварний період навчання грамоти діти вивчають букви голосних і приголосних звуків, прийоми читання з орієнтуванням на голосні, ознайо­млюються із йотованими голосними, двома їх значеннями, апострофом, розділовими знаками. До кожної теми букварного періоду подаються ігрові форми «Спробуй відгадай», «Полювання», «Графіка», «Чистомовка». Правила однотипних ігор однакові, вони відрізняються тільки використаним стимульним матеріалом. Тому правила гри будуть лише у першій темі при ознайомленні з буквою «а». Так, гра «Спробуй відгадай» інтригує дітей, стимулює їхнє мислення, тому що слова-відгадки починаються звуком, а на письмі буквою, що його позначає, з яким вони знайомляться. Для ігрової форми «Графіка» підібрані спеціальні віршовані опори, які допомагають дітям засвоїти графічну форму літер.

Серед ігрових форм, які використовуються для навчання читання, виді­ляються ігри типу кросвордів, анаграм, шарад, метаграм, ребусів.

Кросворд - це гра-завдання, в якій фігуру з квадратів потрібно заповнити буквами. Ці букви становлять слова, які перетинаються. Оперування буквами, складання і читання слів при розв'язанні кросвордів сприяє удосконаленню навичок читання у першокласників. Завдання для кросвордів орієнтовані на вікові особливості сприймання, уваги, мислення, пам'яті дітей шестирічного віку. У зв'язку з тим, кількість завдань на початку букварного періоду мінімальна - розв'язок складається з двох слів. Поступово кількість слів у кросвордах збільшується.

У зв'язку з тим, що шестирічним дітям недоступні поняття «по горизонталі» і «по вертикалі», вони замінюються словосполученнями «зліва направо» та «зверху вниз».

Ребус - це загадка, в якій слово або речення зашифровані з допомогою малюнків, букв або знаків. Протягом букварного періоду діти на практиці ознайомлюються із загальноприйнятими способами розшифровки ребусів. Особливістю розв'язування ребусів з дітьми шестирічного віку є те, що воно проводиться під керівництвом вчителя, який своїми запитаннями спрямовує міркування учня у потрібне русло.

Метаграми - це загадки, в яких задані слова відгадують за ознаками, сформульованими у стислому віршованому тексті, де заміна вказаних букв змінює поняття слова. Шестирічні діти швидше розгадують такі головоломки, якщо учитель перед формулюванням метаграми проведе з ними бесіду про ті предмети чи явища, на яких побудована метаграма.

Анаграми - це слова з одних і тих же букв, але які означають назву різних предметів. Перестановкою букв чи складів отримуємо нове за своїм значенням слово. Це активізує мислення першокласника і процес читання слів.

Шарада - загадка, в якій загадане слово розподіляється на кілька частин. Кожна частина слова (часто це склади) відгадується окремо, а закінчується шарада поясненням (відгадкою) цілого слова.

Перед прочитанням шаради вчитель проводить бесіду для актуалізації уявлень, пов'язаних зі змістом шаради. Шаради побудовані на основі поділу слів на смислові блоки, які часто співпадають зі складами даного слова, тому вони сприяють закріпленню навиків складового аналізу слів. Якщо поділ слова для складання шаради не цілком співпадає із поділом слова на склади, потрібно після рогадування шаради провести повний складовий аналіз слова-відповіді.

У післябукварний період закріпленню навичок читання сприяють різноманітні ігрові форми: «Чарівний текст», «Цікаві приказки», «Нумо, про­читай», «Прочитай відповідним тоном», «Бюро знахідок», «Малюнок-речення», «Однакові чи різні за змістом?» та ін.

Усі ігрові завдання, вміщені у посібнику, основною дидактичною метою мають навчити дітей співвідносити звук і фонему, фонему і букву, а відтак читати цілими словами. Тому ми не подаємо ігор, у яких розважальність переважає над навчальною метою.

Існує думка, що швидкий перехід до читання цілими словами веде до збільшення кількості помилок. Це не так. Якщо дитина розуміє прочитане і контекст, то це намагання потрібно підтримувати. При переході до читання цілими словами у дітей починає формуватися графічний образ слова. Читання цілими словами для учнів, які читали лише по складах, приведе до якісних змін і в розумінні, оскільки слова перестають бути для них ізольованою одиницею, а виступають уже як частина фрази, що, полегшує розуміння контексту.

Слід зазначити, що відповідно до мети уроку, свого дидактичного задуму учитель може звертатися до будь-якого матеріалу, вміщеного в методичних рекомендаціях, а не зобов'язаний наслідувати запропонований порядок використання матеріалу до вивчення окремої теми.

Тема. Практичне ознайомлення зі словом, реченням. Спосіб умовного позначення речень

Що зображено на малюнку?

Ознайомивши з поняттям «слово», вчитель пропонує дітям назвати по черзі предмети, що зображені на малюнках у квадратиках, розміщених у верхній частині сторінки букваря. Перемагає той, хто назве останнє слово.

Хто більше?

Учитель пропонує дітям назвати предмети, які є у класі. Діти по черзі називають слова... Перемагає той, хто назве останнє слово.

Слово заблукало

Учитель звертається до дітей: «Учора слова із віршиків ходили один до одного у гості. Але повертались дуже пізно і в темряві заблукали і не змогли повернутись у свої домівки. Давайте допоможемо словам повернутися на свої місця.» Учитель читає текст віршиків, а учні доповнюють. Наша Таня гірко плаче, Вкинула у річку... (м'ячик). Зайку кинула хазяйка, Під дощем лишився... (зайка). У сестрички Люби Випадають... (зуби). Летів горобчик, Сів на стовпчик, Прибіг хлопчик, Утік... (горобчик).

Плутанина

Учитель читає текст плутанини. Діти, прослухавши, розповідають, що в ній було неправильно.

Три ведмеді вухаті Пішли сіно копати І картоплю косити, І вирубувать жито, Поливати будинки Й будувати ялинки.

Склади речення

Ознайомивши з поняттям «речення», вчитель пропонує дітям скласти речення за малюнками, розміщеними на сторінках букваря. Спочатку діти називають, хто зображений на малюнку, а потім розповідають, чим він за­ймається.

Перемагає той, хто назве найбільше речень.

Доповни речення

Учитель вимовляє речення і пропонує дітям збільшувати його, додаючи по одному (по два) слову, наприклад:

Ігор вчить.

Ігор вчить уроки.

Брат Ігор вчить уроки з математики.

Мій брат Ігор вчить уроки з математики.

Мій брат Ігор уже годину вчить уроки з математики.

Мій брат Ігор уже годину сидить і вчить уроки з математики.

Мій брат Ігор уже годину сидить за столом і вчить уроки з математики.

Мій старший брат Ігор уже годину сидить за столом і вчить уроки з математики.

Продовжуйте!

Ніна читає....

Пташка співає....

Катя малює....

Заєць сховався....

Сонечко вийшло....

Пішов дощ....

їжачок знайшов....

Склади модель речення

Ознайомивши із графічною моделлю речення, вчитель пропонує дітям розглянути малюнки в квадратах, розміщених внизу сторінки букваря, визначити, хто зображений на них і чим вони займаються, скласти речення. До кожного речення діти повинні скласти графічні моделі речення.

Перемагає той, хто швидше складе моделі до всіх трьох малюнків.

Хто перший?

Учитель звертає увагу дітей на нижню частину сторінки букваря, де зображені графічні моделі речень, і пропонує скласти за цими моделями речення.

Перемагає той, хто першим складе речення.

Ромашка

Учитель ділить клас на три команди і вивчає віршик з дітьми напам'ять.

Буква до букви –

І виникне слово.

Слово до слова –

Звучить рідна мова.

І.Січовик

Діти розповідають віршик, а представники кожної команди малюють на дошці пелюстки ромашки. Одна пелюстка - це окреме слово.

Виграє та команда, яка швидко і правильно намалює ромашку.

Відгадай, з якої казки

Учитель пропонує дітям по черзі називати тварин, що зображені на малюнках у квадратах, розміщених на сторінках букваря, і пригадати, з яких вони казок.

Перемагає той, хто правильно і швидко виконає завдання.

Хто влучніше?

Учитель розповідає дітям казку «Ріпка». Діти, прослухавши казку, роз­повідають її знову за малюнком, розміщеним на сторінках букваря. Кожен називає по одному реченню.

Перемагає той, хто назве останнє речення.

Так, чи не так

Учитель зачитує речення, а діти знаходять помилку і виправляють її.

Взимку кури відлітають у теплі.краї.

Подорожник - це корисна лікувальна рослина.

На нашій яблуні виросло багато смачних шишок.

У сосновому лісі ми збирали моркву.

Сова вдень спить, а вночі шукає собі їжу.

Ведмідь живе у нірці.

Яке речення довше?

Учитель на кілька секунд відкриває частину класної дошки або аркуш паперу, де записано два недовгих речення. Одне з них довше за друге на одне-два слова. Учні повинні запам'ятати, яке речення довше, а яке коротше, також визначити кількість слів у кожному реченні.

Чарівна паличка

Учитель мовчить і учні мовчать. Як тільки вчитель чарівною паличкою доторкнеться до якогось предмета, відразу ж звучить його назва.

Перемагає той, хто жодного разу не помилився.

Зберемо слова в корзинку

Учитель пропонує називати слова й одночасно класти у корзинку фіш­ку. Діти називають слова виразно, розбірливо, щоб усім було чути.

Наприкінці гри вчитель підраховує, скільки слів назбиралось у корзинці.

Пари слів

Учитель називає кілька пар слів, діти запам'ятовують їх. Потім учитель називає одне з перших слів, а діти пригадують його «пару».

Наприклад:

кицька — молоко

зошити - олівець

вода — басейн

школа - учень

стіл - пиріг

музика - радіо

Гру можна ускладнити, запропонувавши запам'ятати більшу кількість пар слів:

вулиця - метро

ніч - зорі

клумба - квітка

книжка - портфель

аптека - ліки