- •1.Охарактеризуйте вплив температури на розчинність та межу розчинності кисню у рідкому залізі.
- •2.Обгрунтуйте відсутність можливості протікання реакції окиснення вуглецю у однорідному обємі рідкого металу.
- •4. Охарактеризуйте механізм реакцій які протікають при окислюванні металу при продуванні газоподібним киснем.
- •5.Охарактеризуйте основні закономірності змінювання хімічного складу металу при продуванні газоподібним киснем.
- •6.Охарактеризуйте механізм реакцій які протікають при окислюванні домішок металу киснем газової фази сталеплавильного агрегату.
- •7.Поясніть, чому у періоді чистого кипіння у періоді рудного кипіння мартенівської ванни маса разової присадки залізної руди не повинна перевищувати 1-1,5% від маси металу.
- •8.Обґрунтуйте потребу у періоді «чистого» кипіння у перебігу доводки плавки в мартенівський печі.
- •9. Обґрунтуйте потребу у присутності певної кількості кремнію та марганцю у складі металевої шихти при виробництві сталі у кисневих конверторах.
- •10.Поясніть низьку ефективності десульфурації металу при виробництві сталі у кисневих конверторах і мартенівських печах, а також в окислювальному періоді плавки в дугових електросталеплавильних печах.
- •11. Поясніть, чим обумовлена суттєво різна ефективність дусульфурації металу в окислювальному та відновлювальному періодах плавки при виробництві сталі в дугових електросталеплавильних печах.
- •12. Поясніть, чому пари виробництві сталі у лд-конверторах в середині плавки може спостерігатися підвищення вмісту сірки у металі.
- •13. Поясніть залежність швидкості розчинення вапна в сталеплавильних шлаках від вмісту оксидів заліза та марганцю у їх складі.
- •14. Назвіть способи інтенсифікації шлакоутворення при виробництві сталі в агрегатах з основною футерівкою.
- •16.Поясніть причини виникнення ліквації при кристалізації сталі. Охарактеризуйте вплив умов твердення на розвиток зональної ліквації в сталевих зливках та заготовках.
- •17. У якому з наведених варіантів хімічного складу сталі ефективність видалення водню при порційному вакуумуванні буде вищою?
- •18. У якому з наведених варіантів хімічного складу сталі ефективність видалення азоту при циркуляційному вакуумуванні буде вищою?
- •19.Поясніть головні вимоги до організації процесів глибокого зневуглецювання високо хромистих розплавів.
- •20.Опишить характер залежності активності та концентрації розчиненого му металі кисню від концентрації розкислювача.
10.Поясніть низьку ефективності десульфурації металу при виробництві сталі у кисневих конверторах і мартенівських печах, а також в окислювальному періоді плавки в дугових електросталеплавильних печах.
Обладая переменной валентностью, сера при взаимодействии с кислородом образует несколько газообразных соединений, наиболее устойчивым из которых при температурах сталеплавильных процессов является . Удаление серы из сталеплавильной ванны может протекать в результате взаимодействия с растворенным в металле кислородом , (1)а также в результате окисления оксидами железа шлака
Обе эти реакции могут протекать, например, на поверхности всплывающих в металле пузырей оксида углерода.
Температурную зависимость константы равновесия реакции (14.5) описывает уравнение (3)
Из уравнения (3) видно, что реакция (1) является слабой эндотермической реакцией. Поэтому изменение температуры не приведет к резкому изменению константы равновесия реакции. Среднее значение константы равновесия реакции (1) для температур сталеплавильной ванны можно принять равным 1,1·10-3.
Приравняв активности серы и кислорода в металле их концентрациям, можно оценить величину равновесного парциального давления в газовой фазе. Приняв среднее содержание серы в металле равным 0,04%, а кислорода – 0,02%, получим
.
Аналогичные расчеты показывают, что для реакции (2) величина равновесного парциального давления в газовой фазе составляет около 1 Па. Эти парциальные давления настолько незначительны, что за время плавки в результате протекания реакций (14.5) и (14.6) удалить из металла значительное количество серы не удается. Результаты исследований разных авторов показывают, что в кислородных конвертерах и мартеновских печах, отапливаемых чистым по сере топливом, количество окисленной серы не превышает 5 – 10% от исходного ее содержания в металлической шихте. Основное количество серы удаляется из металла в результате протекания других типов реакций, не связанных с ее окислением.
Крайне низкие значения равновесного парциального давления в газовой фазе для реакций (1) и (2) создают предпосылки для протекания реакций в направлении поглощения металлом серы из газовой фазы. Это наблюдается, например, при использовании для отопления мартеновских печей высокосернистого топлива (мазут, коксовальный газ).
Поглощение серы металлом из газовой фазы может наблюдаться и в атмосфере крупных промышленных городов. Опыт работы электросталеплавильных цехов свидетельствует, что при использовании в завалке большого количества легковесного заржавленного металлического лома следует ожидать повышенного содержания серы в металле после расплавления.
11. Поясніть, чим обумовлена суттєво різна ефективність дусульфурації металу в окислювальному та відновлювальному періодах плавки при виробництві сталі в дугових електросталеплавильних печах.
Из-за высокого содержания оксидов железа в шлаках окислительного периода условия для протекания реакции десульфурации являются неблагоприятными, и десульфурация получает ограниченное развитие. Коэффициент распределения серы между шлаком и металлом (S)/[S] равен 3—5, а всего за время плавления и окислительного периода в шлак удаляется до 30 % серы, содержащейся в шихте.
Во время восстановительного периода успешно идет десульфурация, что объясняется высокой основностью шлака (CaO/SiO2 = 2,7—3,3) и низким (< 0,5 %) содержанием в нем FeO, обеспечивающими сдвиг равновесия реакции десульфура-ции
[S] + Fe + (СаО) = (CaS) + (FeO)
вправо (в сторону более полного перехода серы в шлак). Коэффициент распределения серы между шлаком и металлом (S)/[S] составляет 20-60.