1Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р.

Версальсько-Вашингтонська система договорів, підписаних після Першої світової війни, передбачала збереження і зміцнення загального миру та безпеки, непорушності кордонів, загального роззброєння. Було створено міжнародну організацію — Лігу Націй, що повинна була контролювати до¬тримання міжнародних норм.

23 серпня 1939 р. у Москві було підписано радянсько-німецький пакт про ненапад, відомий як «пакт Молотова - Ріббентропа». Він був розрахований на 10 років. Важливим додатком до пакту був таємний протокол про поділ Європи на «сфери життєвих інтересів» між двома державами.

Якщо укладення подібного пакту з потенційним агресором можна було тлумачити як законну спробу відвернення війни, то вже зовсім інакше слід було розцінювати таємні протоколи до пакту, де йшлося про задоволення територіальних апетитів обох держав. Секретний протокол передбачав поділ Польщі на сфери впливу та територіальні приєднання до Німеччини та СРСР, введення Радянським Союзом своїх військ у західноукраїнські землі після початку німецької окупації Польщі.

2.Індустріалізація. Наприкінці 20-х рр., коли в СРСР загострилася боротьба за владу в комуністичній верхівці, ускладнилося міжнародне становище СРСР через військову слабкість країни, її неспроможність розрахуватися за борги, технологічну відсталість.Тому була проведена індустріалізація-процес створення машинного виробництва в промисловості.

Мета:Подолання економічної відсталості;забезпечення економічної незалежності;Створення економічної бази для зміцнення обороноздатності країни;створення економічної бази побудови комунізму.

Термін проведення 1927-1928-кінець1930-х

Хід індустріалізації:

1925-XIV з їзд ВКП-курс на індустріалізацію.

1927-V з їзд ВКП –курс на прискорену індустріалізацію.

1929-відмова від непу і перехід до форсованої індустріалізації.

1929-«рік великого перелому».

До початку Другої світової війни відбулося дві п'ятирічки (1928-1932 рр. - перша, 1933-1937 рр. - друга) виконання третьої (1938-1942 рр.) перервала війна.

Під час 1-ї п ятирічки було збудовано Дніпрогес,Харківський тракторний завод,але було підвищення цін на всі види промислової продукції.Під час 2-ї було введено в дію гіганти чорної металургії,у 1935-Стаханівський рух,але план 2-ї п ятироічки був невиконаний.Наслідки індустріалізації:Позитивні-Досягнення економічної незалежності;Укріплення обороноздатності країни;створення технічної бази с/г;Негатівні-створення замененої економіки,яка сама себе забезпечує;відставання легкої,харчової,соціально-культурної сфери;Фальсифікація результатів п ятирічки;підпорядкування республіки центру.

Колективізація-створення колективних селянських господарств,яке на практиці привело до відчуження селян від власності на землю і від результатів своєї праці 1930.

1917-1920-створення перших колективних форм господарювання на добровільній основі.1929-курс на колективізацію.Насильницьке створення колгоспів.Розкуркулення.

Наслідки:держава отримала кошти для проведення індустріалізації;завершення одержавлення економіки;модернізація сільського господарства;формування історично нової системи господарювання,заснованої на примусовій праці;голодомор 1932-1933 Голодомор-цілеспрямована політика влади на створення штучного голоду з метою зламу опору колективізац

30-В

1 в 1920р в СРСР була «Нова Економічна Політика»(НЕП) На ці роки було тяже становище це «воєнний комунізм». Засади НЕПу:

Зміні пророзкладки продподатком, оренда землф, найм робочої сили, дозвіл на застосування найманої праці, поширення кооперації, горошова реформа, скасування загальної трудової повинності, відновлення банківської ініціативи, активне кредитування виробництва сфери послуг. Темпи відновлення промисловості НЕПу (1922,23 – 38%, 1923,24-27,5%, 1924,25-56%)