2 Визначити причини Лютневої та Жовтневої революції Лютнева

-різке зростання соціально-економічної та політичної кризи,

-Селянство бажало отримати землю, відібравши її у поміщиків,

-Робітники прагнув 8-годинного робочого дня та покращення умов праці

-Пригноблені народи імперії, тепер уже не дуже бідні, бажали національного самовизначення.

-олдати більше не хотіли віддавати свої життя за інтереси царя

-непопулярність цариці Олександри, яка управляла державою поки цар Микола II залишався на фронті

- Страйки, мітинги

Жовтнева

-Збройне повалення Тимчасового уряду,

-прихід до влади партії більшовиків,

-початок ліквідацї капіталізму, та переходу до соціалізму,

-не вирішеність робітничого, аграрного та національного питань,

- поглиблення економічної кризи.

28-В

1До 1923 через невиплату Німеччиною державам-переможцям репарацій

між країнами загострюються суперечності. Німеччина не могла платити

встановлені їй великі репарації. Цим скористалися Франція і Бельгія,

опанувавши Рурський басейн і Рейнську область.Ц Рурі була зосереджена

важка промисловість,окупація загострила економічну ситуацію в Німеччині.

Окупаційна франко-бельгійська влада вводила репресії. У відповідь місцеве

населення Рурського басейну почало пасивний опір. Канцлер Німеччини

Г.Штрезман зумів переконати народ припинити пасивний опір.США і Вел.Британія

не підтримали Францію.Тому Франція і Бельгія змушені були вивести свої війська.

У1924 у Лондоні почала роботу конференція,присвячена питанню виплати репарацій.

Конференція схвалила доповідь експерементної комісії,відому як план Дуеса.

Другим репараційним планом для Німеччини був план Юнга,прийнятий експерементною

комісією,створеною Лігою Націй у цьому ж році план Юнга затвердила міжнародна

конференція в Газі.Второго у меня нет,сейчас буду в нете исат

2Процес деколонізації після Другої світової війни

Це процес надання незалежності, повного суверенітету домініонам, підмандатним територіям, залежним територіям, колоніям. Процес цей відбувався за допомогою як мирних, так і збройних засобів.Передумовами деколонізації були: розгром Німеччини, Італії та Японії у Другій світовій війні; послаблення контролю метрополій над своїми колоніями .зростання впливу і потенціалу колоній; розгортання масового національно-визвольного руху, який у більшості країн набув збройного характеру; вплив "холодної війни".

На першому етапі (1943-1956 pp.) процес деколонізації охопив головно Азію й Північну Африку.На першому етапі колрнізатори намагались зберегти під своєю владою значну частину володінь. Незалежність здобули лише ті держави, які утримати в колоніальному стані стало неможливо. Проте після 1956 р. Англія і 1958 р. Франція пішли шляхом відмови від своїх колоніальних володінь.

На другому етапі (кінець 50-х-60-ті роки) процес деколонізації охопив в основному Африку.

До середини 60-х років більшість країн Тропічної Африки звільнилася від колоні-зального гніту.Під час третього етапу (70-ті роки) впала остання найстаріша колоніальна імперія - португальська. Першою після тривалою збройної боротьби здобула незалежність Гвінея-Бісау (1973).Таким чином, на порозі XXI ст. колоніальні імперії відійшли у минуле. Однак, здобувши політичну незалежність, молоді держави не стали економічно незалежними. Головною їхньою проблемою стала відсталість, з якою більшість молодих держав не можуть впоратись.

29-В