2.2.4. Дослідження сечової системи

Анатомо-фізіологічні дані: Сечова система – це сукупність органів, що забезпечують кінцеві процеси обміну речовин в організмі, сприяють виведенню метаболітів (азотисті сполуки, солі та надлишок води), підтримують постійний осмотичний тиск та хімічний склад крові. До цієї системи відносять нирки, сечоводи, сечовий міхур та уретру. Нирки розміщуються у черевній порожнині між поперековими м’язами і пристінним листком очеревини, справа і зліва від хребта в поперековому відділі. У ВРХ права нирка знаходиться в поперековій ділянці від 12-го ребра до 2 – 3-го поперекового хребця. Її краніальний кінець розміщений у нирковому заглибленні печінки. Ліва нирка лежить позаду правої на рівні 2 – 5-го поперекових хребців, підвішена на короткій брижі і може зміщуватися вправо та вліво, через що її називають блукаючою.

Дослідження органів сечової системи проводять за такою схемою:

- Дослідження акту сечовиділення

- Дослідження нирок і сечовивідних шляхів

- Дослідження сечового міхура

- Дослідження сечі

Методи, які застосовують: огляд, пальпація, перкусія із загально клінічних та катетеризацію, цистоскопію, біопсію, рентгеноскопію із додаткових.

Анамнез до сечової системи: Умови життя та годівлі тварини задовільні. Болючості в ділянці серця і крижі немає. Спраги, нудоти, блювання не відмічалось. Апетит знижений. Тварина пригнічена.

Під час акту сечовиділення поза тварини природна, сеча виводиться сильним дугоподібним струменем, тривалість акту 1-2 хвили (в межах фізіологічної норми). Частота сечовиділення 10-11 раз (норма 10-12). Добова кількість сечі 12-20 літрів (в нормі від 6-12 до 25 літрів). Болючість не відмічається.

Нирки: Ліва нирка рухлива. Вібраційною перкусією болючість нирок не відмічається. Набряків в ділянці підгруддя, міжщелепного простору, черева, вим’я не відмічено.

Сечоводи: не можливо про пальпувати, каменів не відмічається. Слизова оболонка блискуча, рожевого кольору ( визначила за допомогою піхвового дзеркала). Набряків, запалень, крововиливів та гною немає. Пальпацією уретри встановила, що сечових каменів немає. Болісної реакції не відмічається.

Сечовий міхур: При дослідженні частих позивів до сечовиділення не відмічається. Болючість при ректальній пальпації не відмічається.

Дослідження сечі: отримала при природному сечовиділенні. Кількість сечі 7-11л (норма 6-12 л, максимально25 л), темно-жовтого кольору, прозора, чиста, не містить осаду. Водянистої консистенції, запах специфічний (гниючих фруктів). Густина сечі (виміряла за допомогою урометра) 1025 (норма 1015-1045). Водневий показник рН 8 (норма 7,0-8,5).

Аналіз виявлених змін.

Змін в сечовій системі не виявлено. Всі дані відповідають нормі.

2.2.5 Нервова система. – Systema nervorum.

Анатомо-фізіологічні дані: Нервова система складається з нейронів та нейроглії, клітини якої виконують опорно-трофічну та бар’єрну функції. Нейрон – основна структурно-функціональна одиниця нервової системи. Один з одним вони з’єднуються за допомогою синапсів.

Аналізатор – це складний нервовий механізм, який складається з трьох апаратів: периферичного, провідникового та центрального.

Нервову систему досліджують за такою схемою:

• дослідження поведінки тварин

• дослідження черепа та хребта

• дослідження органів чуття

• дослідження поверхневої і глибокої чутливості

• дослідження рухової сфери

• дослідження рефлексів

• дослідження вегетативного відділу нервової системи

• дослідження ліквору

Нервову систему досліджують за допомогою основних (загально клінічних) методів – огляду, пальпації, перкусії і додаткових: методу рефлексів, скіаскопія.

Поведінка: тварина пригнічена; в’яло реагує на подразники.

Дослідження черепа та хребта: череп звичайного об’єму, шкіра помірної температури, кістки тверді, перкусійний звук у ділянці лобних і верхньощелепних пазух тимпанічний. Викривлень хребта не відмічено.

При дослідженні органів чуття виявлено:

Стан зору задовільний (визначила скіаскопією), витікань з очей не має, припухань, новоутворень на повіках не має, райдужна оболонка пігментована. Під впливом яскравого світла зіниця звужується, а при затемненні розширюється. Сльозотечі, світлобоязні, болісності, помутніння сітківки не відмічено.

Тварина реагує на звук повертанням голови в сторону подразника, насторожує вуха. Витікань не відмічено.

Нюх збережений, помірний (визначила за допомогою пахучих кормів).

Смаковий аналізатор збережений (визначила за допомогою заливання у ротову порожнину 1% розчинів різного смаку).

Розрізняють поверхневу чутливість (шкіра та слизові оболонки) і глибоку (м’язи зв’язки, кістки, суглоби)

Чутливість, рефлекси:

Тактильна поверхнева чутливість – збережена ( при доторканні до тварини різними предметами тварина обмахується хвостом, робить рухи шкірою, оглядається на місце доторкування); больова – збережена ( перевірила за допомогою поколювання шкіри голкою); температурна – збережена (визначила прикладанням до шкіри металевих пластинок, нагрітих до різної температури).

При дослідженні глибокої чутливість виявлено, що неприродних поз не відмічено, положення тіла в просторі природне; відмічається втома.

Рухова сфера: м’язи помірно напружені, чинять деяку протидію пасивним рухам. Паралічів, парезів, судом не відмічено.

Дослідження рефлексів (рефлекси шкіри, слизових оболонок, сухожильні, м’язів, окістя): виражені помірно.

Вегетативна нервова система: ваготонії, симпатикотонії не відмічено.

Аналіз виявлених змін:

Відмічено пригнічений стан тварини, це може свідчити про якийсь запальний процес, початок захворювання. Інших змін по нервовій системі не було виявлено.