Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
LEKTsIYa_1_2_Osoblivosti_budovi_ta_rozvitku_skeletu_v_drst.doc
Скачиваний:
66
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
233.98 Кб
Скачать

Лекція №1. Скелет, особливості його будови та розвитку в дрібних свійських тварин.

Все більша кількість собак, кішок, кроликів, нутрій, морських свинок, хом’яків, щурів, мишей тощо утримується в домашніх умовах, все кращим стає і догляд за ними. Тому лікарі ветеринарної медицини стикаються з різноманітними питаннями та проблемами, пов’язаними зі здоров’ям, поведінкою та розведенням цих тварин. Необхідною передумовою для відповіді на всі ці питання є знання анатомії цих тварин у нормі. Безумовну важливість це має під час постановки діагнозу, проведення хірургічних втручань з лікувальною метою, а також для попередження больових реакцій під час операції у рамках наукових досліджень. Виходячи з цих міркувань, основну увагу будемо приділяти макроскопічній анатомії, вказуючи на зв’язок з топографічною, клінічною та рентгенологічною анатомією.

У даній дисципліні будуть розглядатися тварини ОТРЯДУ ХИЖАКІВ та ГРИЗУНІВ. До хижаків (Carnivora), які будуть розглядатися відносяться собаки (Canis familiaris) сімейства псових (Canidea) та кішки (Felis domestica) сімейства кішок (Fellidae ).

Собака походить від диких предків – шакала (в південних країнах) та вовка (в північних країнах).

Домашня кішка походить від диких нубійських котів (Felis maniculata, s. oreata), котрі жили в Центральній Африці та Єгипті. Розповсюдження одомашненої кішки спочатку мало місце серед населення Палестини та Сірії. Після попадання кішки в Центральну Європу приблизно 1200 років назад мало місце схрещування домашніх тварин з дикими кішками, котрі тут живуть. В результаті цього кішки стали крупніші і не такі довгоногі, як їх предки з Африки. Довгошерстні ангорські та персидські кішки виникли в результаті схрещування з малоазійською дикою кішкою. На сьогодні кішки розповсюджені в усьому світі, за винятком високогірних місцевостей та Крайньої Півночі.

Отряд гризунів Rodentia складається з сімейств, які можна об’єднати у 4 групи: 1) білкоподібні , 2) мишеподібні, 3) дикодібні, 4) зайцеподібні.

Коротка характеристика груп:

Ознака

Білкоподібні

Мишеподібні

Дикоподібні

Зайцеподібні

Кількість різців

1/1

1/1

1/1

2/1

Кількість премолярів

2/1 або 1/1

1/1 або 0/0

1/1

3/2

Наявність коренів у молярів

є або відсутні

є або відсутні

Є або відсутні

відсутні

Розміри підочноямкового отвору

невеликий

великий

великий

невеликий

Кріль (Oryctolagus cuniculus) відноситься до класу ссавців (Mammalia) отряду гризунів (Rodentia) сімейства заячих (Leporidae).

Морські свинки – Cavia, Cobaya або Porcellus відносяться до сімейства свинкових (Caviidae) отряда гризунів (Rodentia). Форма голови, бормотання та писк, який нагадує хрюкання, стали, видно, причиною того, що цих тварин називають свинками.

Золотистий (сірійський) хом’як (Mesocricetus auratus) відноситься до отряду гризунів (Rodentia) сімейства хом’якоподібних (Cricetidae) підсімейства хом’яків (Cricetinae). Сірійський хом’як в недалекому минулому відносився до числа вимерлих тварин. Маса дорослої тварини складає 130-150 гр, вони мають жовто-коричневий окрас.

Щурі відносяться до роду Rattus сімейства мишеподібних (Muridae). В домашніх умовах та для експериментальних досліджень в лабораторіях використовують білих щурів, які є альбіносами чорної (Rattus rattus) та сірої (пасюк - Ruttus norvegicus) порід.

Біла миша – Mus musculus L., яка є альбіносом сірої, домашньої миші, належить до отряда гризунів (Rodentia), сімейства мишині (Muridae), підсімейства – Murinae. Мишині – це одні з найбільш численних тварин серед ссавців.