- •1 Предмет і метод курсу.
- •2 Господарство первісного суспільства.
- •3. Еволюція гос-ва в давньому Єгипті та його відображення в памятках економчної думки.
- •4. Господарський роз-к та економіч. Думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •6. Особливості госп-го роз-ку та ек.Думки Давнього Китаю.
- •7. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •8. Загальна характеристика Сх. Та Зх. Цивілізацій в осьовий час.
- •10. Господарський роз-к Китаю в осьовий час та його ек.Думка.
- •11. Господарський роз-к Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •12. Особливості гос-кого роз-ку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць
- •13. Загальна характеристика Сх. Та Зх. Цивілізації доби Середньовіччя.
- •14. Господарський роз-к держави франків у у-Хіст., загальна характеристика.
- •15. Господарська система Західної Європи в хі – XV ст.
- •16. Господарство Київської Русі. «Повість минулих років»
- •17. Утворення Галицько – Волинської держави як результат феодальної роздробленості. «Галицько – Волинський літопис»
- •18. Передумови Індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи(Кінець XV-XVI ст)
- •19. Передумови та сутність вгв.
- •20. Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового гос-ва.
- •21. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в Зах.Країнах Європи та укр..Землях.
- •22.Господарська система Голландії у 16-17 ст. Та причини її занепаду.
- •23. Піднесення Англії та становлення ринкового устрою її економіки.
- •24.Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.
- •25.Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження ринкового господарства.
- •26.Особливості господарського розвитку українських земель у хуі-хуїї століттях.
- •27.Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
- •28. Суть та значення демократичної , індустріальної та освітньої революції для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •29.Роль і місце національної держави, в ринкових перетвореннях країн Європейської цивілізації (середина хуп - середина XIX ст.).
- •30. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.
- •31. Загальна характеристика форм господарства національних економік в країнах Європейської цивілізації епохи вільної конкуренції.
- •33. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •34. Особливості розвитку ринкового господарства у
- •35.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (середина хуп - середина XIX ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи та марксизму.
- •36.Історичні та соціально-економічні умови утворення сша.
- •37. Теорії відносних (а.Сміт) і абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •38. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.
- •39. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.
- •40. Маржинальний напрям економічної думки
- •41. Промислове піднесення Німеччини та розвиток економічної думки наприкінці XIX - початку XX ст.. (р.Штольцман,р.Штаммлер, о.Шпанн, ф.Оппенгеймер )
- •42. Нові форми господарювання у сша наприкінці XIX – початку XX ст. Виникнення Інституціоналізму та його напрямки.
- •43.Розвиток господарства Англії наприкінці XIX – на початку XX ст.. І формування неокласичного напряму економічної думки. А. Маршалл.
- •44. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX – початку XX ст.
- •45. Роль реформ 1848 р. Та 1861 р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •46. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 – 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.
- •49. Київська соціально – психологічна школа (м.Х.Бунге, м.І. Туган – Барановський, в.Я.Желєзнов, д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні.
- •50. Особливості промислового розвитку України на межі XIX – XX ст. Українська економічна думка про становлення та суть монополій.
- •51. Становлення світового господарства. Концепції Імперіалізму як відображення зовнішньополітичної політики країн Західної Європи.
- •52. Причини виникнення та наслідки економічної кризи 1929 – 1933 років для країн Європейської цивілізації.
- •53. Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д.Рузвельта.
- •54. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 -30 рр. XX ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж.М.Кейнса.
- •55. Економічна криза 1929 – 1933 років та особливості її прояву в Англії та Франції.
- •56. Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно – монополістичного розвитку. Теорії конкуренції е. Чемберлена, Дж. Робінсона.
- •57. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50 – 70-ті роки XX ст.
- •58. Посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці в 50 – 70-ті роки XX ст.
- •59. Вплив військово – конверсійних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи після Другої світової війни. План Дж.Маршалла.
- •60. Вплив інноваційно – технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 – 70-ті роки XX ст.. Концепції нтр.
- •61. Вплив наднаціональних організацій (оон, моп, мвф)на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 - -70-ті роки XX ст..
- •62. Зростання національних економік провідних країн світу у 50-70-ті рр. Хх ст.Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •63. Вплив державного регулювання на роз-к національної економіки Англії та Франції у 50-70 рр.Хх ст.
- •64. Німецьке економічне „диво” та роль представників німецького лібералізму в його підготовці.
- •65. Економічне зростання у сша в 50-70-ті рр хх ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •66. Економічний роз-к Японії в 50-70-ті рр. Хх ст.
- •67. Інтернаціоналізація та глобалізація світового гос-ва останньої третини хх-почат.ХхІст. Та її відображення в економічній думці.
- •68. Економічні зміни в провідних країнах світу у 1970-х рр та їх відображення в посткейсіанстві.
- •69. Проблеми функціонування господарської системи та загальна характеристика нового кейсіанства у 80-ті рр.Хх ст.
- •70. Вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр.Хх-ххі ст.На роз-к гос-ва провідних країн світу.
- •71.Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмен.
- •72. Теорії економіки пропозиції іраціональних очікувань та їх практичне використання.
- •73. Зміна ролі факторів економічного роз-ку та еволюція інституціоналізму у другій половині хх-Ххі ст.
- •74. Інтеграція Європи та особливості економічного роз-ку в її умовах.
- •75. Становлення господарської сис-ми радянського типу та теоретичне осмислення її засад в працях укр.Економістів. (немає другої половини питання)
10. Господарський роз-к Китаю в осьовий час та його ек.Думка.
Осьовий час для Китаю пов'язуємо з іменами Конфуція, Лао-Дзи, Мо-Дзи та ін., які жили у VI—IV ст.. Економічний розвиток Китаю цього періоду мав свої особливості. Ще у II тисячолітті до н.е. тут сформувалася жорстка ієрархічна система поділу на соціальні верстви, які залежали від верховного властителя. Представники кожної з верств отримували матеріальні блага суворо відповідно до рангу: розміри житла та якість його оздоблення, одяг, харчування, навіть умови поховання все було різним, чітко регламентованим залежно від соціального стану. Надходження до державної скарбниці у вигляді результатів праці селян, ремісників і торговців перерозподілялися між представниками соціальних станів, що істотно гальмувало розвиток товарно-грошових відносин. Конфуцій (551—-479 рр. до н.е.), зокрема у збірнику «Шицзии», що був ним відредагований. Будучи засновником вчення про етику, Конфуцій висунув таку концепцію: вдосконалення окремої людини веде до вдосконалення суспільства, що, у свою чергу, веде до вдосконалення держави. Ці ідеї були спрямовані на посилення держави; дбаючи про її благо, Конфуцій закликав скоротити розміри податків, налагодити облік і контроль землеробських робіт, залучити трудове населення до виконання своїх обов'язків. Він вважав, що освічений правитель, будучи «батьком народу», є здатним реально вплинути на рівномірний розподіл багатства суспільства; що у народу буде добробут тоді, коли господарювання буде вмілим, а праця стане однаково вигідною як за умов «великої спільноти» (селянської громади), так і приватного володіння спадкової аристократії та не спадкових рабовласників. Застосування металевих, особливо залізних знарядь праці істотно підвищує рівень виробництва, посилює суспільний поділ праці, веде до індивідуалізації ремісничого виробництва. Зростає спеціалізація та професіоналізм ремісників. У III ст. до н.е. відбувається об'єднання семи царств у єдину імперію, що означало не лише політичне об'єднання. Перший імператор Цинь Ши-хуанді, або Цинь Шихуан (259—210 рр. до н.е.), провів низку реформ, зокрема відмовився від передачі землі в умовну власність, як це було раніше, і ліквідував привілеї аристократії , чим досяг торжества в Китаї державної форми власності. Адміністративна реформа дала йому можливість стати повновладним володарем країни.Соціальною реформою стало запровадження «Табелю про ранги», за яким перші сім рангів могли мати простолюдини, а починаючи з восьмого ранги надавали чиновникам за службу. Найвищими були 19-—20 ранги. Напевно, можна вважати, що реформи Цинь-Шихуаиа в основі мали погляди авторів колективного трактату «Гуань-цзи» (IV—III ст. до Р.Х.), які як головне завдання, подібно до Конфуція, висували проблему «як зробити державу багатою, а народ задоволеним» через рівномірний розподіл багатства, не допускаючи збагачення торговців та лихварів. Вони також виступали за непорушність станового поділу суспільства, стверджуючи, що без Богом обраних «шанованих» та вищих станів країна не мала б доходів, а також, що так бути не може, щоб «усі були шановані», адже тоді не було б кому працювати. Серед заходів, спрямованих на стабілізацію натурально-господарських відносин, найважливішими вони вважали регулювання державою цін на хліб, а також створення державних запасів хліба, реформування податкової системи.