Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpora2222222.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
878.08 Кб
Скачать

13. Загальна характеристика Сх. Та Зх. Цивілізації доби Середньовіччя.

Середньовіччя— це період в історії людства, який зазвичай обмежують тисячоліттям між падінням Римської імперії напри­кінці V ст. до Великих географічних відкриттів, які розпочина­ються наприкінці XV ст. Економічні погляди часів Середньовіччя мають яскраво-виражений характер. Науковий спадок духовних ідеологів цієї епохи, в тому числі в галузі господарської політики переповнюють схоластика, софістичні роздуми релігійно-етичних норм. В ІІІ-VI ст.. н.е. у великих східних країнах став формуватись феодальний тип натурального господарства і відносин, а у Західноєвропейських країнах в період раннього середньовіччя 5-11 ст. Цей період в арабських країнах Сходу до успадкованих традицій старовини, які дозволяли державі зберігати за собою значним фондом земельних угідь додавалися ще й постулати Корану. Часи Середньовіччя для Західної цивілізації, характеризуються в першу чергу становленням феодалізму в Зах. Європі: - раннє 5-9 ст. (земля концентрується у представників найвищих станів суспільства. Формується залежне суспільство. Встановлюється васально-митні відносини); - високе середньовіччя 10-13 ст.(формування феодальної ієрархії, значний розвиток ремесла та торгівлі); - пізнє середньовіччя 14-15 ст.(утворення товарно-грошових відносин, майже повне зникнення доменіального господарства, активний процес звільнення селян).

Особливості господар-го роз-ку сус-ва Європейської цивілізації у V-Xст.

В зх Європі біля витоків феодалізму існували 2 феодюс-ми:1)антична(рабовласницька); 2)варварська(родоплемінна). Особливості гос.розвитку с-ств Європ. Цив. Слід розкрити через х-рні особливості феод. Ек.:1)панування великої земельної власності феодалів;2)поєднання великої земельної власності феодалів з дрібним феодальним г-ом безпосередніх виробників, що часто мали в приватній власності основні засоби та худобу;3)своєрідний статус селян, які не були власниками землі, але були її утримувачами на різних засадах аж до права спадкового користування;4) різні ф-ми і ступінь позаекономічного примусу селян;5)особиста і поземельна залежність елян;6)судова підлеглість феодалу, станова нерівноправність селянства;7)переважання аграрного сектору над торговим і промисловим;8)загальний низький темп розвитку техніки і знань, ручне в-тво, пріоритетне значення індивідуальних виробничих навичків.

У добу середньовіччя господарське життя переживає процес аграризації, причому па значно нижчому рівні, ніж це було в ан­тичні часи. Це був тривалий процес, примітивна аграрна еконо­міка досить довго панувала на теренах Європи, але риси її посту­пово змінювалися, еволюціонували. Перший етап господарського розвитку (V— XI ст.) характеризується пануванням натурального господарства. Землі Європи були мало залюдненими (чисельність населення Європи становила приблизно 25—30 мли осіб), а населення зай­малося в основному землеробством. Умови цієї праці були над­звичайно тяжкими, землеробство в основному мало підсічно-вогневий характер. Тобто в умовах необхідності отримання площ під посіви за панування лісів дерева підпилювали, потім валили, обрубували суччя та гілки, а наступної весни все спалювали і у розрівняну, ще теплу золу сіяли. Перші роки така ділянка давала непогані врожаї, але з кожним роком врожайність знижувалася, ділянку доводилося залишати й готувати в той самий спосіб но­ву. Проте такий екстенсивний спосіб землеробства не міг триватидовго, адже вільних земель, придатних для розчистки під посіви, ставало дедалі менше, землероби змушені були повертатися на вже полишені ділянки. Тривалість використання такої ділянки збільшується з появою досконаліших знарядь праці, які дозволя­ли ефективніше обробляти грунт, особливо з появою плуга (на півдні) та сохи (на півночі).

Добре відомими культурами цього періоду були зернові, най­більшого поширення набула полба (різновид пшениці), ячмінь, просо. Врожайність зернових була дуже низькою— сам-півтора, сам-два, дуже рідко — сам-три.Умови життя землеробів були надзвичайно тяжкими, у постійній боротьбі за виживання, безза­хисності перед стихійними лихами, частими неврожаями та голо­доморами. Раціон харчування був надзвичайно вузьким, великої рогатої худоби було мало, отже, в раціоні майже відсутніми були м'ясо-молочні продукти. Відсутність будь-якої санітарії призво­дила до епідемій та високого рівня смертності серед населення, особливо серед дітей. Тривалість життя порівняно з античними часами різко скоротилася і рідко перевищувала 40 років. У цих умовах триває процес утворення ранньофеодальних держав, най­більшою з яких була Франкська, територія якої охоплювала біль­шу частину Західної Європи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]