- •1 Предмет і метод курсу.
- •2 Господарство первісного суспільства.
- •3. Еволюція гос-ва в давньому Єгипті та його відображення в памятках економчної думки.
- •4. Господарський роз-к та економіч. Думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •6. Особливості госп-го роз-ку та ек.Думки Давнього Китаю.
- •7. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •8. Загальна характеристика Сх. Та Зх. Цивілізацій в осьовий час.
- •10. Господарський роз-к Китаю в осьовий час та його ек.Думка.
- •11. Господарський роз-к Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •12. Особливості гос-кого роз-ку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць
- •13. Загальна характеристика Сх. Та Зх. Цивілізації доби Середньовіччя.
- •14. Господарський роз-к держави франків у у-Хіст., загальна характеристика.
- •15. Господарська система Західної Європи в хі – XV ст.
- •16. Господарство Київської Русі. «Повість минулих років»
- •17. Утворення Галицько – Волинської держави як результат феодальної роздробленості. «Галицько – Волинський літопис»
- •18. Передумови Індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи(Кінець XV-XVI ст)
- •19. Передумови та сутність вгв.
- •20. Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового гос-ва.
- •21. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в Зах.Країнах Європи та укр..Землях.
- •22.Господарська система Голландії у 16-17 ст. Та причини її занепаду.
- •23. Піднесення Англії та становлення ринкового устрою її економіки.
- •24.Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.
- •25.Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження ринкового господарства.
- •26.Особливості господарського розвитку українських земель у хуі-хуїї століттях.
- •27.Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
- •28. Суть та значення демократичної , індустріальної та освітньої революції для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •29.Роль і місце національної держави, в ринкових перетвореннях країн Європейської цивілізації (середина хуп - середина XIX ст.).
- •30. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.
- •31. Загальна характеристика форм господарства національних економік в країнах Європейської цивілізації епохи вільної конкуренції.
- •33. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •34. Особливості розвитку ринкового господарства у
- •35.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (середина хуп - середина XIX ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи та марксизму.
- •36.Історичні та соціально-економічні умови утворення сша.
- •37. Теорії відносних (а.Сміт) і абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •38. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.
- •39. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.
- •40. Маржинальний напрям економічної думки
- •41. Промислове піднесення Німеччини та розвиток економічної думки наприкінці XIX - початку XX ст.. (р.Штольцман,р.Штаммлер, о.Шпанн, ф.Оппенгеймер )
- •42. Нові форми господарювання у сша наприкінці XIX – початку XX ст. Виникнення Інституціоналізму та його напрямки.
- •43.Розвиток господарства Англії наприкінці XIX – на початку XX ст.. І формування неокласичного напряму економічної думки. А. Маршалл.
- •44. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX – початку XX ст.
- •45. Роль реформ 1848 р. Та 1861 р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •46. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 – 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.
- •49. Київська соціально – психологічна школа (м.Х.Бунге, м.І. Туган – Барановський, в.Я.Желєзнов, д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні.
- •50. Особливості промислового розвитку України на межі XIX – XX ст. Українська економічна думка про становлення та суть монополій.
- •51. Становлення світового господарства. Концепції Імперіалізму як відображення зовнішньополітичної політики країн Західної Європи.
- •52. Причини виникнення та наслідки економічної кризи 1929 – 1933 років для країн Європейської цивілізації.
- •53. Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д.Рузвельта.
- •54. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 -30 рр. XX ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж.М.Кейнса.
- •55. Економічна криза 1929 – 1933 років та особливості її прояву в Англії та Франції.
- •56. Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно – монополістичного розвитку. Теорії конкуренції е. Чемберлена, Дж. Робінсона.
- •57. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50 – 70-ті роки XX ст.
- •58. Посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці в 50 – 70-ті роки XX ст.
- •59. Вплив військово – конверсійних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи після Другої світової війни. План Дж.Маршалла.
- •60. Вплив інноваційно – технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 – 70-ті роки XX ст.. Концепції нтр.
- •61. Вплив наднаціональних організацій (оон, моп, мвф)на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 - -70-ті роки XX ст..
- •62. Зростання національних економік провідних країн світу у 50-70-ті рр. Хх ст.Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •63. Вплив державного регулювання на роз-к національної економіки Англії та Франції у 50-70 рр.Хх ст.
- •64. Німецьке економічне „диво” та роль представників німецького лібералізму в його підготовці.
- •65. Економічне зростання у сша в 50-70-ті рр хх ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •66. Економічний роз-к Японії в 50-70-ті рр. Хх ст.
- •67. Інтернаціоналізація та глобалізація світового гос-ва останньої третини хх-почат.ХхІст. Та її відображення в економічній думці.
- •68. Економічні зміни в провідних країнах світу у 1970-х рр та їх відображення в посткейсіанстві.
- •69. Проблеми функціонування господарської системи та загальна характеристика нового кейсіанства у 80-ті рр.Хх ст.
- •70. Вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр.Хх-ххі ст.На роз-к гос-ва провідних країн світу.
- •71.Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмен.
- •72. Теорії економіки пропозиції іраціональних очікувань та їх практичне використання.
- •73. Зміна ролі факторів економічного роз-ку та еволюція інституціоналізму у другій половині хх-Ххі ст.
- •74. Інтеграція Європи та особливості економічного роз-ку в її умовах.
- •75. Становлення господарської сис-ми радянського типу та теоретичне осмислення її засад в працях укр.Економістів. (немає другої половини питання)
73. Зміна ролі факторів економічного роз-ку та еволюція інституціоналізму у другій половині хх-Ххі ст.
Від 50—60-х років XX ст. у межах неокласичної течії формується новий науковий напрям, представники якого працюють на межі економічної теорії та інших суспільних наук — філософії, соціології, політології, кримінології тощо. Якщо інституцІонально-соціологІч-ний напрям, що виник на початку XX ст., вважається «старим» інституціоналізмом, то цей новий науковий напрям називають неоінституціоналізмом. Неоінституціоиалізм як особлива економічна теорія набула визнання у 80—-90-х рр. XX ст.Основними представниками неоіпституціоналізму є Рональд Коуз (1910 р. н.), Даглас Норт (1920 р. н.), — Нобелівські лауреати, Олівер Вільямсон (1932 р. н.) та ін.
Стрижень сучасного інституціоналізму становлять два напрями — неоінетитуціоиальна економіка (пеоіпзіігип'опа! есопотісз) та нова інституціональиа економіка (пе\у тзгішгіопаі есопотісз). Незважаючи на те, що назви видаються ідентичними, ці два напрями мають принципово різні підходи до аналізу інститутів (інституцій). Обидва вони сформувалися або на основі неокласичної теорії, або під помітним впливом її. Так, перший напрям — нео-інституціононалізм — залишає незмінним жорстке ядро неокласики. Другий напрям — нова інституціоиальна економіка — навпаки, відображає спробу створити нову теорію інститутів, не пов'язану з колишніми постулатами неокласики.
Структура сучасного Інституціоналізму та шляхи його еволюції у другій половині XX — на початку XXI ст. вельми складні. Поряд із вищезазначеними схемами класифікації умовно його можна розподілити ще на три основні школи, або «рукави»: «індустріально-соціологічна школа», «школа суспільного вибору», «кон 'юнктурна школа».У більшості напрямів иеоінституціоналізму основну увагу приділено правовим аспектам економічного життя. Відповідно до контрактної (договірної) парадигми неоінституціоналізму, будь-які відносини між людьми розглядаються як взаємовигідний обмін, що закріплюється певними зобов'язаннями сторін. Саме способи регламентації договірних відносин визнаються найважливішою економічною інституцією.
Утім, єдиної класифікації інстнтуціональтіх теорій до цього часу так і не склалося, тому намагання врахувати наявність різноманітних підходів та взаємозв'язків між ними викликає певну складність під час висвітлення проблем і нститу ці опальної економічної теорії. Сьогодні неоінституціопалізм становить цілу сукупність підходів, об'єднаних кількома спільними базовими ідеями. Неоінституціональна теорія виходить із організаційно-контрактної перспективи, де на перший план висуваються витрати, що супроводжують взаємодію економічних агентів.Неоінституціоналізм має свої методологічні особливості, зумовлені вихідними теоретичними джерелами: традиційним інституціоналізмом та неокласикою. Зокрема, неоінституціоналізмом активно використовуються такі провідні елементи неокласичної моделі ринкової поведінки як раціональний вибір та прагматизм, методологічний індивідуалізм, концепція «економічноїлюдини», максимізація корисності.Засновником неоінституціопалізму із повним правом вважається Ропальд Коуз. У його статтях «Природа фірми» (1937) та «Проблема соціальних витрат» (1960) було вперше сформульовано дослідницьку програму неоінституціоиалізму, з якою пов'язані подальші зміни у захисній оболонці неокласичної теорії.
По-перше, розглядається ширший, ніж у неокласиці, спектр форм власності та контрактних форм, на основі яких здійснюється обмін.По-друге, в неокласичну модель вводиться поняття інформаційних витрат, тобто витрат, пов'язаних із пошуком і отриманням інформації про угоду і про ситуацію на ринку загалом. По-третє, поряд із виробничими, або трансформаційними витратами неоінституціоиалісти припускають існування транзакцій-них витрат. Під цим терміном, центральним для теорії транзак-ційних витрат (Р. Коуз, О. Вільямсон), розуміються всі витрати, що виникають при здійсненні угод. У свою чергу, нова інституціональна економіка, як уже зазначалося, відображає спробу створити нову теорію інститутів, яка не пов 'язаиа з попередніми постулатами неокласики і представлена такими основними теоріями:
• теорія ігор (Дж. фон і їейман, О. Моргенштерн, Дж. Неш);
-
теорія неповної раціональності Г. Саймона;
-
економіка угод (Л. Тевено, О. Фавро, А. Орлеан, Р. Буайє).
У зв'язку з розвитком пової інституціональної економіки відбулися зміни в «жорсткому ядрі» неокласики. Так, теорія ігор завдала удару по моделі загальної рівноваги Вальраса — Ерроу — Дебре, Теорія ігор грунтується на припущенні, що може існувати кілька точок рівноваги, які не цілком збігаються з точками оптимуму за В. Парето, або що рівновага може не існувати взагалі.
. Центральними теоріями цього напряму інституціоналізму є; теорії індустріального та нового індустріального суспільства, теорія пості ндустріа-льного суспільства, теорія суспільства «третьої хвилі», теорія ін-новаційно-підприємі-шцької економіки, теорія суспільства знання, теорія інформаційного суспільства, теорія постекономіч-ного суспільства та інші.