1. Загальна частина

1.1 Огляд і аналіз предметної області проблеми проектування існуючих методів і засобів її розв’язання

За останні десятиліття спостерігається істотне збільшення обсягів і складності навчальних матеріалів, досліджуваних у середній і вищій школах. При цьому в багатьох навчальних закладах спостерігається недолік висококваліфікованих викладацьких кадрів. Великі труднощі часто виникають при оперативній підготовці, виготовленні і поширенні навчальних посібників різних видів. Зазначені фактори негативно позначаються на якості підготовки тих, хто навчається. У зв'язку з цим велику увагу приділяють застосуванню прогресивних методик навчання, у тому числі використання обчислювальної техніки.

Програми, призначені для передачі знань і умінь, одержали назву “Автоматизовані навчальні системи” (АНС). Одним з різновидів автоматизованих навчальних систем є електронний підручник.

Підводячи підсумок усьому вищесказаному, можна відзначити відсутність чи недостатню розвиненість у всіх розглянутих системах деяких засобів, дуже важливих і корисних для розробників і користувачів автоматизованої навчальної системи. Можна сформулювати список можливостей, що повинні бути в автоматизованій навчальній системі.

Для користувачів:

- організація навчання різного рівня - від початкового знайомства до докладного засвоєння матеріалу;

- можливість надання матеріалу виходячи з мети навчання;

- компонування матеріалу за результатами тестових перевірок.

Для розробників:

- перевірка коректності введених визначень;

- формування списку невизначених понять;

- побудова для виділених понять (і для всього підручника) графу зв'язку з визначальними поняттями - ієрархічний граф понять.

Етапи створення електронного підручника:

I етап: технічна пропозиція, зроблена на основі навчальних потреб і цілей навчання – на цьому етапі піддається аналізу ситуація з використанням комп'ютерних навчальних систем, що склалася в освіті.

II етап: планування розробки, рішення питань про установку термінів, фінансування і склад групи розробників – тут установлюються терміни реалізації окремих етапів розробки і всього продукту в цілому, призначається кінцева дата його випуску.

III етап: розробка змісту курсу – на цьому етапі проводиться аналіз навчального плану і склад слухачів, відбувається визначення стратегії курсу, розробляється сценарій і інтерактивна взаємодія програми з користувачами.

IV етап: опис курсу – тут приводиться опис всіх інформаційних фрагментів курсу: текстових, анімаційних, звукових і відео.

V етап: реалізація курсу – на цьому етапі відбувається вибір техніко-програмних платформ і безпосереднє програмування за допомогою обраної авторської чи системи програмування.

VI етап: випробування і тестування – на цьому етапі починається випробування розробленого додатка, проводиться серія тестів з метою виявити помилки програмування. Проект ще далекий від завершення, але “експериментальний” зразок уже готовий. Після ряду перевірок на апаратну сумісність команда контролю за якістю виносить свій висновок і пропонує перелік недоліків замічених у ході випробування, що мають бути виправлені розробником. І так повторюється кілька разів, поки не вийде остаточна версія продукту, позбавлена, у більшому чи меншому ступені, недоліків і помилок.

VII етап: експлуатація і впровадження – на цьому етапі відбувається впровадження цілком закінченої комп'ютерної системи навчання в освітні установи. Розробляється план занять з використанням цієї системи і починається її експлуатація.

Для потреб навчального процесу ми ставимо задачу, яка буде містити: теорію, практикум і тестування.

Теоретичний матеріал, що розкриває проблеми походження, еволюції та розвитку ЕОМ.

Для такого типу педагогічного програмного засобу характерною є гіпертекстова структура навчального матеріалу, наявність систем керування із елементами штучного інтелекту, модулів самоконтролю, розвинених мультимедійних складових. Зазначені засоби почасти мають характерні ознаки автоматизованих навчальних курсів, основні теоретичні засади створення і використання яких розроблялись починаючи із сімдесятих років. Як показав досвід використання у навчальному процесі, ефективність курсів була меншою, ніж передбачалось. Ефективність використання у навчальному процесі навіть найсучасніших гіпермедійних засобів навчання також не завжди відповідає очікуванням. Безумовно, використання програм сприяє розвитку особистісно-орієнтованих компонентів моделі навчання, гуманізації навчального процесу. Програмні засоби моделююче-демонстраційного типу найбільш ефективно використовувати для демонстрацій та виконання фронтальних навчальних завдань. Значний ефект дає індивідуальне використання контролюючих педагогічних засобів, яке забезпечує ефективний моніторинг навчального процесу (знову ж таки, використання зворотного зв'язку виявляється найефективнішим за безпосередньої участі у навчальному процесі учителя).

Практична частина містить відео, що показує будову сучасного комп’ютера. Разом з тим користувач може візуально засвоїти компоненти комп’ютера, в деталях не лише уявити, а й побачити, що за чим, і як підключається.

Тестовий контроль являє собою певні питання, по даному теоретичному матеріалу, з варіантами відповідей, серед яких потрібно обрати правильну. Оцінка перевірки знань учня виставляється автоматично в залежності від того, скільки дано правильних відповідей студентом.