Принципы трансформации природных форм в орнаментальные мотивы.

Специфічні особливості декору:

• сюжетне зображення;

• символічне зображення;

• орнамент;

• елементи образотворчого мистецтва.

Сюжетне зображення— малюнок на поверхні предмета, який зображає певне явище, подію, конкретну людину або річ. Сама форма предмета повинна викликати естетичні почуття, емоції (радість, жаль, смуток тощо).

Символічне зображення— умовний образ, який означає будь-яке поняття, ідею, явище. У вузькому розумінні символ постає у вигляді умовного знака (моногра­ма, сплетіння букв імені й прізвища). Сюди відносяться емблеми, герби, знаки (пошто­ві й фабричні, грошові знаки, медалі, ордени). Дуже часто в них використовуєть­ся алегорія — іносказання.

У декоративно-прикладному мисте­цтві (ДПМ) для створення декору широко застосовують орнамент і елементи (окремо або у взаємозв'язку) образотво­рчого мистецтва (скульптура, живопис, роко-графіка).

Елементи образотворчого мистец­тва інколи проникають і у форму пред­мета (деталі меблів у вигляді лап тварин, пальмет — прикраса у вигляді пальмового листа, волют — спіралевидний мотив з «очком» у центрі, голів; посуду у вигляді квітки, плоду, птаха, тварини, постаті люди­ни). Іноді орнамент або зображення утворю­ють нову форму виробу (візерунок решітки).

Зображення в декоративно-приклад­ному мистецтві художник організовує за допомогою пластики форм і певних кольорових співвідношень.

Твори ДПМ прикрашають наш побут, приносять естетичну насолоду, виклика­ють бажання творити, прикрашаючи предметне середовище.

Різні за формою і кольором мотиви (малі структурні елементи рослинного і тваринного світу, предмети побуту й сама людина) є джерелом творчості для всіх народів у всі часи. Людина отримує уяву про красу, гармонію у спілкуванні з довкіл­лям. Але, створюючи художній образ, вона не відтворює предмет із фотографічною точністю, а перетворює його за допомогою художніх засобів. Творчо переробляючи мотиви природи в художні образи, майстри застосовують певні узагальнення.

Натурні замальовки, начерки, етю­ди — це початковий етап переробки Природних форм у декоративні. У них Необхідно передати найбільш характерні Риси зображуваного.

Наступний   етап   роботи — створення образу з пам'яті та за уявою, узагальнюючи обриси, форми. Переробку натурних замальовок у площині деко­ративної композиції і стилізації найкраще виконувати засобами графіки або в техніці аплікації. При цьому слід пам'ятати про різні завдання художників станкового і де­коративного мистецтва. Наприклад, якщо завдання художника — передати типові риси конкретного об'єкта, то в декоратив­ному мистецтві виявлення типових рис спрямоване на створення узагальненого декоративного образу з рисами орнаментальності, умовності.

Переробка пейзажних мотивів у де­коративні вимагає попереднього вивчення оточення, уміння узагальнити природні мотиви. У виконанні вправ необхідно орі­єнтуватись на ритмічну, врівноважену організацію композиційних елементів та на гармонію кольорових відношень. Пере­творюючи предмети натюрморту в декора­тивні композиції, можна довільно зміню­вати розміри предметів, їх колір, тональні відношення.

Найбільш складним об'єктом відтво­рення в декоративному мистецтві є  людина. Треба пам'ятати, що образ людини повинен бути завжди пізнавальним, узагальнення форми може здійснюватись до певних меж.