- •1.Предмет та завдання курсу «Історія держави і права України»
- •2.Періодизація курсу «Історія держави і права України»
- •3.Принципи і методи пізнання історико-правових явищ.
- •4. Грецька колонізація Північногоp’я: причини і наслідки.
- •VIII – кінець VI ст. До н.Е. – період «Великої грецької колонізації»
- •6. Утворення ранньофеодальної держави – Київська Русь.
- •7. Характеристика суспільного ладу Київської Русі.
- •8. Органи влади та управління Київської Русі.
- •9. Релігійні реформи Володимира Великого.
- •10. Джерела права Київської Русі та їхня характеристика.
- •11. Руська правда, її редакції та характеристика.
- •12. Поняття злочину за Руською правдою, класифікація злочинів.
- •13. Різновиди покарань за Руською Правдою.
- •14. Устав Володимира Мономаха 1113р.
- •15. Суд та судочинство часів Київської Русі.
- •16. Джерела церковного права в Київській Русі: їх класифікація і значення.
- •17. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •18. Характеристика суспільного ладу Галицько-Волинського князівства.
- •19. Характеристика державнго ладу Галицько-Волинського князівства.
- •20. Характеристика джерел права Галицько-Волинського князівства.
- •21. Суд і судочинство у Галицько-Волинському князівстві.
- •22. Загарбання українських земель у XIV ст. Іноземними державами.
- •23. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та їх правове становище.
- •24. Кревська унія 1385 р. Та її наслідки для українських земель в складі Великого князівства Литовського.
- •25. Городельська унія 1413, та її значення.
- •26. Правове становище селян на українських землях в XIV- середина XVI ст.
- •27. Правове становище феодалів на українських землях в XIV- середини XVI ст.
- •28. Правове становище духовенства на українських землях в XIV- середини XVI ст.
- •29. Судебник Казимира IV Ягеллончика 1468р. : причини прийняття та його характеристика.
- •30. Берестейська церковна унія та особливості її ратифікації.
- •2. Основні причини укладення унії для православних єпископів. Для православних єпископів основними причинами укладання унії були:
- •3. Основні причини укладення унії для католицьких священиків і польської шляхти. Католицькі священики і польська шляхта розглядали унію як:
- •5. Розкол собору. Проголошення унії. Проте собор одразу розколовся на два окремі собори - православний і уніатський:
- •31. Копний суд у Великому князівстві Литовському, його склад та компетенція.
- •32. Головний Литовський трибунал, його склад та компетенція.
- •34. Сеймовий суд, причини його утворення та компетенції.
- •35. Земський суд у Великому князівстві Литовському, його склад та компетенція.
- •36. Підкоморський суд у Великому князівстві Литовському, його склад та компетенція.
- •37. Спеціальні суди у Великому князівстві Литовському, їх різновиди та компетенції.
- •38. Свідки і докази в судовому процесу Великого князівства Литовського
- •39. Загальноземські привілеї та їх характеристика.
- •40. Обласні привілеї, їх загальна характеристика.
- •41. Магдебурзьке та Хелмське право та особливості їх використання в українських землях.
- •42.Статут Великого князівства Литовського 1529. Його характеристика і значення.
- •62.Відродження української державності в роки Визвольної війни 1648-1657рр.
- •63.Білоцерківський мирний договір 1651, причини прийняття, його зміст і наслідки.
- •63.Судова реформа в роки Визвольної війни 1648-1657рр.: її наслідки і причини.
- •64.Правове становище української Православної церкви в Україні-Гетьманщині
- •65.Правове становище гетьмана і військової ради.
- •66.Органи управління Слобідської України
- •67.Приєднання України-Гетьманщини до Московської держави, причини і наслідки.
- •68.Березневі статті 1654 р., їх характеристика та значення.
- •69.Органи влади України-Гетьманщини.
- •3. Структура влади та управління Запорозької Січі
- •3.1. Січова рада
- •3.2. Кіш як центральний орган управління Запорозької Січ
- •3.3. Військові служителі, похідна та паланкова старшина
- •71. Перша Малоросійська колегія, її компетенція і значення.
- •72. Друга Малоросійська колегія, її компетенція і значення.
- •73. Виконавчі органи царської влади на Лівобережній Україні в другій половині XVII-XVIII ст..
- •75. «Переяславські» гетьманські статті: причини появи та їхня характеристика.
- •76. «Батуринські» гетьманські статті: причини появи та їхня характеристика.
- •77. «Московські» гетьманські статті: причини появи та їхня характеристика.
- •78. «Глухівські» гетьманські статті»
- •79. «Конотопські» гетьманські статті: причини появи та їхня характеристика.
- •80. «Решительные пункты» Данила Апостола, причини створення та їхня характеристика.
- •81. Події Північної війни 1700-1721 рр. Та їх значення для України-Гетьманщини.
- •82. «Пакти і конституції Війська Запорізького» 1710 р.: загальна характеристика і значення.
- •83. Кодифікація права в Україні в XVIII ст..
- •1. «Зібрання малоросійських прав» 1807р. -- перший проект цивільного кодексу України.
- •2. Литовський статут російської редакції 1811р., йог зміст і характерні риси.
- •3. «Звід місцевих законів західних губерній» 1837р. Характеристика його змісту.
- •4. «Звід законів Російської імперії» редакції 1842р. Та його вплив на право України.
- •84. «Права, за якими судиться малоросійський народ»: причини розробки, загальна характеристика і значення.
- •85. Збірник ф.Чуйкевича «Суд і розправа в правах малоросійських»: причини розробки, загальна характеристика і значення.
- •86. Основні риси цивільного та спадкового права в Україні у XVIII ст..
- •87. Основні риси кримінального права в Україні в XVIII ст..
- •88. Причини скасування інституту гетьманства та полково-сотенного устрою в Україні-Гетьманщині.
- •89. Судова реформа к.Розумовського, її суть та значення.
- •90. Ліквідація Запорізької Січі: причини і наслідки.
- •91. Ліквідація полково-сотенної системи управління: причини і наслідки.
- •92. Політичний устрій в українських землях під іноземною зверхністю в XVIII-XIX
- •93. Характеристика суспільно-політичного устрою в Україні в першій половині в XIX ст..
- •94. Правове становище західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії.
- •95. Поширення на Україну Зводу законів Російської імперії
- •4. «Звід законів Російської імперії» редакції 1842р. Та його вплив на право України.
- •96. Проведення буржуазно-демократичних реформ в Україні у др.Половині XIX ст..
- •97. Земська реформа 1864 р.:її характеристика і значення.
- •98. Особливості ліквідація кріпосного права на українських землях під владою Російській імперії, причини і наслідки.
- •99. Особливості проведення судової реформи 1864 р. В Україні
- •20 Листопада 1864 p. Була проведена судова реформа на підставі Судових статутів - після розгляду в Державній раді цар затвердив для запровадження 4 акти:
- •101. Проведення міської реформи 1870 р. В Україні
- •102. Галицький крайовий сейм, його склад та компетенція.
- •103. Кодифікація права в західноукраїнських землях у XIX ст. У складі Австрійської імперії.
- •104. Судова система на західноукраїнських землях у XIX ст.. У складі Австрійської імперії.
- •105. Причини та особливості Кодифікації права у 19 ст в Російській імперії
93. Характеристика суспільно-політичного устрою в Україні в першій половині в XIX ст..
Після Вітчизняної війни 1812 р. в Російській імперії панувала атмосфера загального невдоволення кріпосницькими порядками. У цій обстановці революційно налаштовані дворяни (переважно молоді офіцери російської армії, учасники війни проти Наполеона) почала свідому боротьбу проти самодержавства. Вони на власні очі побачили за кордоном вищий рівень економічного та суспільного життя, демократії, більшу освіченість громадян, відсутність кріпацтва. Не випадково саме в середовищі військових формувалися перші гуртки й товариства.
Діяльність декабристів в Україні. Невдоволена самодержавно-кріпосницьким режимом частина офіцерів-дворян ставила за мету змінити існуючий лад. Найяскравіше ці ідеї виявилися в декабристському русі, тісно пов'язаному з Україною. Зокрема, у Тульчині існувала філія московського „Союзу благоденства”, до якої був близьким І. Котляревський. Після ліквідації „Союзу” в січні 1821 р. більшість його членів не припинила політичної діяльності. У березні 1821 р. Тульчинська управа ухвалила рішення про створення нової організації, яка була названа Південним товариством, у цьому ж році в Петербурзі почало діяти Північне товариство. Керував цією організацією полковник, учасник російсько-французької війни 1812 р. дворянин П. Пестель. Він склав докладну програму, яка мала назву „Руська правда”. Вона передбачала скинення самодержавства, республіканську форму правління, скасування кріпосного права, установлення правової рівності всіх громадян, здійснення земельної реформи з частковою конфіскацією поміщицької землі. „Руська правда” проголошувала Росію „єдиною і неподільною” державою. Пестель заперечував право народів імперії на самовизначення або федеративний устрій Росії, виключення робилося лише для Польщі.
Більш складну схему майбутнього устрою Російської імперії пропонувало Товариство об'єднаних слов'ян, створене армійськими офіцерами братами Борисовими, Ю. Люблинським та іншими у 1823 р. у Новоград-Волинському. Вони розробили програму утворення федеративного союзу усіх слов'янських народів. Відповідно до їхніх поглядів кожен слов'янський народ повинний був мати свою конституцію, свій уряд, проводити свою внутрішню політику. Товариство об'єднанних слов'ян виступало також за ліквідацію самодержавства, установлення демократії. У вересні 1825 р. Товариство об'єднаних слов'ян приєдналося до Південного товариства.
Відоме повстання декабристі, що відбулося 14 грудня 1825 р. в Петербурзі, закінчилося невдачею. Дізнавшись про це, керівники однієї з найчисельнішої управи Південного товариства - Васильківської управи (Київщина) підполковник С.І. Муравйов-Апостол і підпоручик М.П. Бестужев-Рюмін 29-30 грудня 1825 р. підняли на повстання Чернігівський полк, що розташовувався під Києвом. Повсталі захопили м. Васильків, однак, не маючи підтримки полків, вони не наважилися на подальші активні дії. Вони спробували здійснити похід на Волинь, де передбачалося з'єднатися із Товариством об'єднаних слов'ян і продовжити повстання. Однак, на початку січня 1826 р. під час спроби повсталих прорватися до Новоград-Волинського вони були розгромлені царськими військами. Повстання було придушено, Чернігівський полк розформували, а солдат відправили на Кавказ для участі у воєнних діях проти горців.
Масонство в Україні. Після війни 1812 р. і закордонних походів 1813-1914 рр. в Україні виник ряд масонських організацій. У 1817-1819 рр. таємні масонські організації виникли у Києві, Одесі, Полтаві, Житомирі та інших містах. Своєю кінцевою метою масони проголосили об'єднання всіх народів світу в „розумне суспільство, кожен член якого робить свій внесок, щоб воно було корисним і приємним для всіх”.
У 1818 р. була організована в Києві масонська ложа „З'єднаних слов'ян”, яка у 1822 р. об'єднувала понад 80 членів. Вони одну із складових визвольної боротьби проти національного гноблення бачили в прилученні визвольних устремлінь інших слов'янських народів. До масонської ложі „Понт Евксинський”, що діяла з 1817 р. в Одесі, входило понад 70 чол., більше половини з них складали представники вільних професій і купецького звання. Найбільше українська національно-визвольна спрямованість проявилася в полтавській масонській ложі „Любов до істини”, створеній у 1818 р. місцевими державними службовцями і поміщиками І. Котляревським, С. Кочубеєм, Г. Тарновським та іншими. Всього в складі ложі було 23 чол. Очолив її М. Новиков - керуючий губернською канцелярією. Найбільший інтерес члени полтавської ложі виявили до історичного минулого України, однак чіткої програми облаштування її майбутнього не виробили. Зрештою, керівники ложі зосередилися на турботах підвищення загальної політичної свідомості українського дворянства. У 1819 р. діяльність полтавської масонської ложі була заборонена особистим розпорядженням російського царя Олександра I.
У 1812 р. цар заборонив діяльність масонських організацій на всій території Російської імперії. Частина українських масонів після цього ввійшла в організоване у 1821 р. таємне Малоросійське товариство - суспільно-політичну організацію, що ставила собі за мету вести просвітительську діяльність в масах, підвищувати освітньо-культурний і політичний рівень їхньої свідомості, об'єднати їх навколо ідеї ліквідації кріпосництва й обмеження влади царського самодержавства. Передбачалося відновити державну незалежність України під протекторатом відновленої Польської держави. У роботі з підвищення української національної самосвідомості використовувалася і пропаганда козацького минулого України, традиції державності українського народу.