3,3 Синтетичний та аналітичний облік надходження та вибуття запасів

Для відображення в бухгалтерському обліку інформації про оборотні матеріальні активи, що належать установі, реалізацію та витрачання яких планується здійснити протягом року, призначений клас 2 “Запаси” плану рахунків. Клас 2 “Запаси” об’єднує такі синтетичні рахунки: 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”; 23 “Матеріали та продукти харчування”. Для обліку запасів, які призначені для виконання науково-дослідних робіт, для використання у виробництві та капітальному будівництві передбачено рахунок 20 “Виробничі запаси”. При меморіально-ордерній формі облік надходження матеріалів відображається в різних меморіальних ордерах, зокрема № 6, № 8 та ін. Синтетичний облік витрачання матеріалів на різні потреби відображається в меморіальному ордері № 13. До меморіального ордеру заносяться дані з первинних документів про витрачання матеріалів (накладних (вимог), забірних карток та ін.). записи за дебетом субрахунків, що кореспондують з матеріальними субрахунками, здійснюються в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Аналітичний облік матеріалів за субрахунками 231, 234-239 у бухгалтеріях бюджетних установ ведеться за найменуваннями, сортами, кількістю, вартістю і матеріально відповідальними особами на картках ф. № З-7 (у книзі ф. № З-6). Аналітичний облік запасів, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду, ведеться за тими самими обліковими реєстрами, але окремо від операцій за рахунок коштів загального фонду.

3,4Оцінка вибуття запасів

Для оцінки вибуття запасів є декілька методів, які визначено в Положенні

(стандарті) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженому наказом

Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246 (зареєстровано в Мін’юсті України

23.07.99 р. за № 4999/3792, зі змінами та доповненнями). Насамперед слід

зазначити, що запаси підприємства – це активи, які:

• утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської

діяльності;

• перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту

виробництва;

• утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання

робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо, по-перше, існує ймовірність того, що

підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх

використанням, i по-друге, коли їх вартість може бути достовірно

оцінено. Запаси є оборотними активами.

Всі запаси, які є на підприємстві, можна поділити на дві групи:

• запаси, які на правах власності належать підприємству;

• запаси, які не є власністю підприємства.

До власних запасів відносяться виробничі запаси (сировина, основні й

допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності,

що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання

послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; малоцінні

та швидкозношувані предмети); незавершене виробництво; готова продукція;

товари, які придбані (отримані) й утримуються підприємством з метою

подальшого продажу (тобто з метою отримання економічних вигод), а також

молодняк тварин i тварини на відгодівлі (у сільськогосподарських

підприємств).

До запасів, які не є власністю підприємства, відносяться матеріали,

прийняті для переробки; матеріальні цінності на відповідальному

зберіганні та товари на комісії.

Вибуття запасів здійснюється шляхом відпуску їх у виробництво, продаж

тощо.

Для оцінки запасів, що вибули, може бути використано один з таких

методів:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• середньозваженої собівартості;

• собівартості перших за часом надходження запасів (метод ФІФО);

• собівартості останніх за часом надходження запасів (метод ЛІФО);

• нормативних затрат;

• ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, які мають однакове

призначення та однакові умови використання, застосовується лише один із

наведених методів. Одиницею ж обліку запасів є найменування запасів або

однорідна група запасів (вид).