
- •9. Взаємозв'язок потреб, виробництва і інтересів.
- •17.Єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Економічний лад суспільства.
- •26. Грошова система і її структурні елементи.
- •27. Перетворення грошей в капітал. Загальна формула руху капіталу. Первісне нагромадження капіталу.
- •35. Інфраструктура ринку: сутність, елементи, функції.
- •36. Ринок факторів виробництва (економічних ресурсів). Попит і пропозиція економічних ресурсів
- •37. Товарний ринок у загальній економічній структурі. Форми торгівлі. Товарна біржа: функції та операції.
- •40. Стан та особливості функціонування ринку праці в Україні.
- •54. Витрати виробництва в коротко - і довгостроковому періодах. Закон спадної продуктивності.
- •57. Проблеми та перспективи розвитку підприємницької діяльності в Україні
- •61. Місце та роль сільського господарства в економіці. Сучасний агро бізнес
- •63. Сутність і механізм розподілу доходів у ринковій економіці. Форми доходів і шляхи їх формування.
- •81. Грошово-кредитна політика держави і методи її реалізації.
- •85. Міжнародна торгівля: сутність, види, показники. Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі.
37. Товарний ринок у загальній економічній структурі. Форми торгівлі. Товарна біржа: функції та операції.
Товарний
ринок охоплює як споживчі товари і
послуги, так і виробничі фактори. Складові
товарного ринку:
Споживчий
ринок;
Ринок
факторів виробництва;
ринок
інновацій;
галузеві
ринки.
Споживчий
ринок
- це сукупність відносин між економічними
суб'єктами з приводу купівлі - продажу
товарів поточного і тривалого споживання.
Ринок
факторів виробництва
охоплює ринок капіталів, природних
ресурсів, в т.ч. ринок землі, ринок праці.
Ринок
інновацій
теж можна віднести до ресурсного ринку:
він охоплює ринки науково-технічних
розробок, технічних нововведень,
винаходів, раціоналізаторських
пропозицій, патентів тощо. Форми
реалізації товарної продукції: роздрібна
торгівля - товар реалізується поштучно
безпосереднім споживачам. Здійснюється
через універсальні, спеціальні магазини,
супермаркети, торгівля по пошті; оптова
торгівля - купівля-продаж товарів
здійснюється великими партіями. Форми
оптової торгівлі: ярмарки, аукціони,
виставки, товарна біржа. Ярмарок
- великий, періодично діючий і відкритий
ринок, що проводиться в одних і тих же
місцях, у визначену пору року і в
установлений термін.
Аукціон
- періодичні відкриті торги, де реалізуються
товари визначеної номенклатури (вовна,
тютюн, чай тощо). Аукціонні товари
відзначаються однорідністю якості
товару (за винятком унікальних, які
продаються поштучно), тому їх продаж
відбувається окремими партіями (лотами),
які об'єднуються у ще більші партії-стринги.
Виставки
- демонстрація досягнень в області
виробництва, науки і техніки з метою
укладання торговельних угод.
Одна
з найдавніших форм оптової торгівлі є
товарна біржа. Товарна
біржа
- організаційно-правова форма оптової
торгівлі масовими товарами за стандартами
та зразками.
Особливості
біржової торгівлі:
торгівля
товарами за стандартами та зразками,
що дає можливість реалізувати;
не
сам товар, а контракт на його поставку;
регулярність
торгів на основі певних правил;
формування
цін на основі зіставлення попиту і
пропозиції (котирування);
свобода
вибору контрагента за угодою;
стандартизація
контрактів і мінімальних партій поставок.
Найважливіша ф-я товарних бірж –
виявлення реальних ринкових цін,
встановлення їх рівня, тобто котирування.
38. Робоча сила як товар. Споживча вартість і вартість товару „робоча сила”. Робоча сила як товар має такі ознаки: вона являє собою сукупність фізичних і розумових здібностей, які реаліз-ся в процесі праці. Сама паця є процесом споживання роб. сили. Як і будь-який товар, роб. сила має споживчу вартість і вартість. Вартість ії визнач-ся суспільно-необхідним робочим часом, що потрібно для відтворення роб. сили, вартості засобів вир-ваїї вартості. Вартість роб. сили у грошовому виразі наз. ціною праці, яка існує у формі заробітної праці. Споживча вартість роб. сили полягає в її здатності створювати вартість більшу ніж її власну. Надлишок новоствореної вартості над вартістю роб. сили, яка його породила або додаткова вартість привласнюється працедавцеві. Весь цей надлишок (додаткова вартість) і є те заради чого працю купують на ринку. Вартість роб. сили визнач-ся вартістю життєвих коштів, які необхідні для нормального відтворювання працівника і утримування членів його родини. Але ці життєві кошти незводяться тільки до товарів та послугам, які задовольняють фізіологічні потреби чоловіка. У працівника також є і духовні потреби. Витрати на їх задоволення також включаються у вартість роб. сили. По мірі розвитку сус-го вир-ва зростають вимогои до рівня освіти та кваліфікації працівника, до його здатності управляти новою технікою, осваювати нові технології. Чим більша кваліфікація працівника, тм більша вартість його роб. сили. Неможливо не ураховувати також об’єктивне зростання суспільних потреб працівника иа членів його родини в нових товарах та потре-бах, які також призводять додо збільшення .вартості роб. сили. Разом з тим зростання тпродуктивності праці викликає зниження вартості товарів та послуг, які є частиною вартості роб. сили. Тому її зростання або зменшення складається як рез-ат двох протилежних тенденцій : з одного боку, росширення суспільних потребпрацівників у товарах, послугах, рівні освіти та кваліфікації; з ін. боку зростання суспільної продуктивності праці. Якщо темпи такого зростання в період деякого часу випереджують темпи зростання потреб працівників у товарах і послугах, то вартість роб. силизменшується, і навпаки.
39. Поняття ринку праці. Пропозиція, попит і рівновага на ринку праці. Ринок праці - це саморегульована система розподілу робочої сили із специфічними факторами конкуренції між носіями робочої сили за найбільш вигідні умови праці та її оплати і між підприємствами, фірмами за залучення необхідної кількості найбільш кваліфікованої робочої сили. Як і всі інші ринки, ринок праці функціонує на основі взаємодії чинників ціни праці, попиту і пропозиції на неї. Пропозиція праці визначається, перед усім, ціною праці (ставкою заробітної плати),а також рівнем податків, потребами забезпечених непрацюючих членів сім'ї, звичаями і традиціями, культурними звичаями, віросповіданням тощо. Попит на працю залежить від ціни на неї, а також визначається потребами виробництва, технічним рівнем підприємств, станом технології тощо. Суб'єкти ринку праці фірми і наймані працівники вступають у відносини купівлі-продажу праці. В результаті конкуренції між ними, через механізм попиту і пропозиції, встановлюється певний обсяг зайнятості і рівень оплати праці.