- •«Робінзон Крузо» д.Дефо як реалістичний просвітницький роман.
- •Загальна характеристика творчості е. А. По (на матеріалі поезії «Крук», новел «Золотий жук» або «Маятник і провалля»).
- •Ідейно-художні особливості творчості Вольтера. Загальна характеристика філософської повісті «Простак».
- •Загальна характеристика класицизму як літературного напряму хуіі століття (на прикладі творів п. Корнеля «Сід» або ж. Расіна «Федра»).
- •Творча історія, проблематика та система образів філософської трагедії Гете «Фауст».
- •Провідні жанри і проблеми французької прози хіх століття.
- •Загальна характеристика літератури романтизму, її основні течії.
- •Творча історія «Людської комедії» о. Де Бальзака, своєрідність структурної побудови, ключові твори.
- •9. Особливості творчості е.Т.А.Гофмана (на матеріалі конкретних творів).
- •«Дамська» версія англійського реалістичного роману (на матеріалі творів сестер Бронте).
- •Загальна характеристика творчості Дж.Байрона (на матеріалі творів «Паломництво Чальд-Гарольда» або «Мазепа»).
- •Специфіка американського реалізму та творчість Марка Твена (на матеріалі романів «Пригоди Тома Сойєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна»). Марк твен - писатель-реалист, мастер юмора и сатиры
- •Історичний роман як жанр літератури романтизму (на матеріалі роману в.Скотта «Айвенго» або в.Гюго «Собор Паризької Богоматері»).
- •Поняття про символізм у європейській літературі кінця хіх століття та його філософсько-естетичні засади.
- •Особливості російської літератури доби романтизму (на матеріалі творів о.Пушкіна, м.Гоголя, або м.Лермонтова).
- •Авангардистські течії у літературі та мистецтві хх століття.
- •Ідейно-художня своєрідність французького реалістичного роману (на матеріалі творів Стендаля або о. Де Бальзака – за вибором студента).
- •Постулати теорії естетизму о. Уайльда та їхня інтерпретація в романі «Портрет Доріана Грея».
- •Специфіка англійського реалізму та її втілення у творчості ч.Діккенса (на матеріалі конкретних творів).
- •Загальна характеристика «срібної доби» російської поезії: її провідні напрями, течії та художні здобутки.
- •Ідейно-художня своєрідність російського реалістичного роману (на матеріалі творів л.Толстого або ф.Достоєвського).
- •Загальна характеристика драматургії ф. Шіллера (на матеріалі творів «Вільгельм Телль» або «Розбійники»).
- •Модерністські напрями і течії в поезії кінця хіх – початку хх століття.
- •Естетико-ідеологічна своєрідність трилогії п. Бомарше про Фігаро. Рецепція та трансформація в цих комедіях традицій світової драматургії.
- •25. Творчі пошуки та новаторські відкриття в драматургії кінця хіх – початку хх ст. (на матеріалі одного з творів г.Ібсена, б.Шоу або а.П.Чехова).
- •Творча історія, проблематика та система образів сатирико-алегоричного роману Дж. Свіфта «Мандри Гулівера».
- •Шахрайський роман і його вплив на розвиток жанру роману в світовій літературі.
- •Нові засоби зображення внутрішнього світу людини у модерністській прозі хх століття. «Потік свідомості» у творчості м. Пруста і Дж. Джойса.
- •Література хуіі століття: загальна характеристика, основні напрями та стилі. Бароко й класицизм. Общая характеристика литературы XVII века
- •[Править] Спор "старых" и "новых"
- •[Править] Барокко
- •[Править] Классицизм
- •Бертольт Брехт: теорія «епічного театру» та її основні положення (на прикладі однієї з драм Брехта за вибором студента).
- •Творчий шлях ф. Рабле. Творча історія, фольклорні витоки та ідейно-образна своєрідність роману «Гаргантюа і Пантагрюель».
- •Проблематика роману м. Булгакова «Майстер і Маргарита» та традиції світової літератури у ньому.
- •Загальна характеристика європейської середньовічної лірики (трубадури, мінезингери, ваганти).
- •Філософія екзистенціалізму та її вплив на розвиток світової літератури. Проблеми вибору в творах ж. П. Сартра та а. Камю. Людина та її обов’язок у романі а. Камю «Чума».
- •Нарис життя та особливості творчості Горація. «Послання до Пізонів» та ода «До Мельпомени» («Пам’ятник»), їхнє літературне відлуння у світовій літературі.
- •Латиноамериканський роман. Ґенеза та особливості поетики. Творчість г.Гарсія Маркеса.
- •Загальна характеристика та періодизація античної літератури.
- •«Шахрайський роман» і його вплив на розвиток жанру роману в світовій літературі. (повтор)
- •Гомер «Іліада»: історична основа, проблематика, система образів, художні особливості. Гомерівське питання.
- •Постулати теорії естетизму о. Уайльда та їхня інтерпретація в романі «Портрет Доріана Грея». (повтор 18 вопрос)
- •«Батько трагедії» Есхіл. Проблематика, система образів, літературне відлуння трагедії «Прометей прикутий».
- •Поняття про акмеїзм, його естетичні засади та художні здобутки представників цієї течії (на матеріалі творчості а. Ахматової).
- •Вергілій. «Енеїда»: творча історія, проблематика, система образів, літературне відлуння (Котляревський). Вергілій і Гомер.
- •Поняття про футуризм, його естетичні засади та експериментаторство у царині поезії.
- •Загальна характеристика французького героїчного епосу «Пісня про Роланда».
- •Своєрідність світобачення та його художнє втілення в оповіданні ф. Кафки «Перевтілення».
- •Лицарський роман як жанр середньовічної літератури. Художні особливості «Роману про Трістана та Ізольду», його літературне відлуння.
- •Комедія б. Шоу «Пігмаліон», її проблематика та співвіднесеність з давньогрецьким міфом. Новаторські відкриття б. Шоу-драматурга.
- •Поема Данте Аліг’єрі «Божественна комедія» – філософсько-художній синтез середньовічної культури.
- •Символіка змісту та образів філософської повісті-притчі е. Хемінгуея «Старий і море».
- •Жанрові різновиди драматургії в.Шекспіра. Ідейно-художня своєрідність трагедії «Гамлет» (або іншої – за вибором студента).
- •Явище фентезі у сучасній літературі: ґенеза та ознаки. «Володар перснів» Дж.Р.Р. Толкієна як твір фентезі.
- •Братство Кольца
- •Две крепости
- •Возвращение короля
- •Источники вдохновения Воззрения автора
- •Мифология
- •Роман Сервантеса «Дон Кіхот» як пародія на лицарські романи та трагікомічна епопея іспанського життя. Значення твору для розвитку нової європейської прози.
- •«Шахрайський роман» і його вплив на розвиток жанру роману в світовій літературі. (повтор)
- •Загальна характеристика класицизму як літературного напряму хуіі ст. (на прикладі комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»).
- •Авторська гра з читачем у постмодерній літературі (на матеріалі романів м.Павича та у.Еко)
- •Загальна характеристика бароко як літературного напряму хуіі ст. (на прикладі філософської драми Кальдерона «Життя – це сон»).
- •Проблема «зайвої людини» в російській літературі хіх століття.
- •Просвітництво як ідейний рух, комплекс його ідей і загальна характеристика всесвітньої літератури цієї доби.
- •Загальна характеристика реалізму як літературного напряму хіх століття.
- •Питання з методики викладання світової літератури в школі
-
Творча історія, проблематика та система образів сатирико-алегоричного роману Дж. Свіфта «Мандри Гулівера».
Жанр "Путешествий Гулливера" нельзя вместить в какое-то одно определение. Роман вмещает в себе признаки нескольких жанровых канонов (фантастика, утопия, сатира, авантюрные приключения, философская притча, аллегория, реалистическое бытописание, политический памфлет и т.д.) и вместе с тем это одновременно тонкая пародия на эти жанры. По форме "Путешествия" выглядят как описание морских путешествий, так что их можно отнести к документированным мемуарам морехода Гулливера, сначала лекаря, а потом капитана, с иносказательным подтекстом и автобиографическими реминисценциями самого Свифта. Это очень личная и очень грустная книга. Пессимизм Свифта, достигающий апогея в 4-й части, в какой-то степени уравновешивается забавными эпизодами и приключениями, особенно плотными в 1 и 2 частях. Композиционное единство романа держится за счет: 1) четко выверенной и логически разматывающейся концепции о природе человека и общества; 2) структуры текста, базирующейся на антитезах: лилипуты - великаны, ученые - ничтожества; 3) единого героя, играющего в романе 4 отдельные роли: великана, лилипута (гомункула), слушателя, мыслящего, - символизирующие путь созревания человека в мире; 4) внешнего морского, приключенческого обрамления; 5) иронии и тона повествования. Именно в таком единстве четырех частей становится понятна идея автора об относительности всего в мире и обществе и о сущности природы человека. Сжатую характеристику сущности прозы Свифта дал А. Уотт, написавший, что "ее точно выстроенная структура, при всей ее простоте и смысловой прозрачности, предполагает скорее аккуратное резюме, нежели полный исчерпывающий отчет об описываемых событиях" [30, c.167]. В заключение можно привести слова М. Левидова, наиболее точно высказавшегося о структуре и тайне романа: "Торопятся, сталкиваясь друг с другом, темы, эпизоды, воспоминания, мысли, эмоции, далекие переживания, забытые, но воскресшие парадоксы, частные ненависти, случайные идиосинкразии, стремясь осуществиться, приобрести плоть и форму. Единственная, неповторимая книга: книга - мир! Так расшифровывается окончательная тайна "Гулливера". Такова эта, самая обширная, но одновременно самая личная книга, когда-либо написанная человеком. Словно великан мысли и страсти писал ее. А читали - лилипуты" [14, c.357].
«Путешествие Гулливера»- замечательное произведение английского писателя Джонатана Свифта, принесшее ему всемирную известность. Над этой книгой писатель работал почти пять лет. Он поставил себе цель-изобразить и высмеять ненавистные ему порядки Англии того времени. Именно фантастика помогла ему нарисовать в иносказательной форме картину всего общества и создать отдельные сатирические образы, которые полностью отразили его замысел.
Роман разделен на четыре части, в каждой из которых герой произведения Люмюэль Гулливер попадает в незнакомые земли, переживая в своих путешествиях все новые захватывающие приключения.
Сначала Гулливер попадает в страну лилипутов—человечков, которые в двенадцать раз меньше, чем обычные люди. А на самом деле лилипуты—современники самого Свифта. Маленькие человечки выглядят особенно смешно, когда пытаются казаться великими министрами, сильными правителями и мудрыми людьми, но маленький рост только подчеркивает их жестокость, жадность и коварство. В некоторых персонажах угадывается намек на людей, живших в те времена. Например, в императоре Лилипутии (крошечном человечке, считавшем себя монархом всех монархов, украшением и грозой Вселенной и величайшим из людей) современники Свифта узнавали короля Георга 1.
Из государства лилипутов Гулливер попадает в страну великанов и сам словно превращается в лилипута. Король страны задает герою вопросы, которые ставят его в тупик. Дело в том, что вопросы короля про политическое и общественное устройство сформулированы так, что на них можно дать лишь конкретные ответы. И эти ответы характеризуют английское общество не с лучшей стороны. Этим автор опровергает существовавшую легенду о мудрости и величии политического строя Англии тех времен.
В третьей части Свифт с помощью сатиры высмеивает ученых, которые проводят все свое время в изучении математики, астрономии и даже еду готовят в форме геометрических фигур, при этом они совсем не приспособлены к обычной жизни. Они строят кривые дома, шьют неудобную одежду.
В четвертой части Гулливер попадает в страну, где в качестве рабочей силы используют существ йеху, в них Гулливер с ужасом узнает людей. В неприглядных образах йеху отразились жадность, эгоизм, аморальность—черты, которые, к сожалению, автор наблюдал в окружающем обществе.
С помощью сатиры и фантастических приемов Джонатан Свифт высмеял в своем произведении порочное общество и его правителей, выступил с острой критикой всего политического и общественного строя страны, в которой пришлось ему жить.