Методи приготування середовищ для культивування штамів мікроорганізмів у біотехнологічних процесах.

ПРАВИЛА РОБОТИ З СУХИМИ ПОЖИВНИМИ СЕРЕДОВИЩАМИ

 До роботи допускається персонал, якій ознайомлений з технікою безпеки під час роботи з сухими середовищами.

 Більшість поживних середовищ у сухому вигляді являють собою дрібнодисперсні литки порошки, тому слід уникати їх вдихання, особливо глибокого. Потрапляння таких порошків може викликати подразнення верхніх дихальних шляхів або, навіть, пневмонію. Тому, слід уникати надмірного розпорошення порошку, або працювати у масках та респіраторах. При потраплянні порошку у ротову порожнину, останню промити, після чого випити 2 склянки води. У разі вдихання - звернутися за медичною допомогою.

 Деякі поживні середовища мають у своєму складі токсичні речовини (натрія азид, циклогексимід, літія хлорид, фуксин основний, натрія гідроселенит та ін..), тому слід уникати тривалого контакту порошку середовищ зі шкірою, або працювати у рукавичках. З токсичними речовинами необхідно працювати чітко дотримуючись інструкції.

 Не використовувати середовище після закінчення терміну збереження

 Герметично закривати упаковки з залишком середовища.

ВИМОГИ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ СУХИХ ПОЖИВНИХ СЕРЕДОВИЩ.

Сухі поживні середовища випускають у вигляді порошків, гранул та таблеток, вони гігроскопічні, чутливі до дії вологи, температури, світла та перепадів температури. Тому, зберігати середовища необхідно в умовах, що рекомендує виробник та не використовувати після закінчення строку їх збереження. Сонячне світло негативно впливає на середовища, тому останні зберігають у темноті (шафи). У зв‘язку з високою гігроскопічністю сухі поживні середовища псуються від надлишку вологи, тому тара у якій вони зберігається повинна бути герметичною. Сухі поживні середовища, як правило, мають термін збереження в оптимальних умовах не більше 2-5 30 років. Невідкриті флакони з середовищами слід зберігати при температурі нижче 25 оС.

ПРАВИЛА ПРИГОТУВАННЯ ПОЖИВНИХ СЕРЕДОВИЩ

1. Дотримуватися належної лабораторної практики та інструкцій виробників під час роботи з сухими поживними середовищами.

2. Перед приготуванням середовища перевірити повну ідентичність усіх компонентів (код та номір партії).

3. Вода. Для розчинення середовища використовувати дистильовану або деіонізовану воду з рН не нижче 5,5. Якщо рН нижче рекомендується воду прогріти для видалення залишків СО2. Дистильовану воду слід зберігати у контейнерах, виготовлених з інертних матеріалів (скло, поліетилен), що не інгибують ріст мікроорганізмів. УВАГА! Вода, що пройшла через іонообмінні пристрої (деіонізована), може бути обсіменена мікроорганізмами.

4. Зважування. Зважують дотримуючись інструкції до лабораторних вагів та заходів безпеки під час зважування.

5. Розчинення та дисперсія. Сухі середовища потребують швидкої дисперсії шляхом постійного перемішування з підігрівом. Середовищам, що містять агар, необхідно декілька хвилин для всмоктування води з перемішуванням до підігріву. Для середовищ, що готуються з окремих компонентів, останні додаються окремо, повністю розчиненими. Для розчинення сухого середовища у посуд наливають половину потрібної води, потім наважку середовища, ретельно розмішують та вносять усю воду. Порошок на стінках сосуду повинен бути змитий. Забезпечити ретельне перемішування середовища можна скляною паличкою або колбою, об‘ємом у двічі більшим за кількість середовища.

6. Вимірювання рН. Для визначення рН середовища використовують рН-метр (індикаторні смуги не використовують). Після стерилізації та охолодження середовища, або окремих його компонентів, до температури 25 °С, рН-метрію проводять згідно інструкції. Як правило, рН середовища після стерилізації зміщується, тому необхідне значення останнього отримують додаючи, по краплях, NaOH, концентрацією приблизно 40 г/л (1 мол/л) або соляною кислотою (HCl) приблизно 36,5 г/л (1 мол/л) .

7. Розливання. Середовище розливають у скляні пляшки об‘ємом у 2-3 рази більшим ніж об‘єм середовища. Усі пляшки з середовищем обов‘язково маркують (підписують водостійким маркером назву та дату виготовлення середовища).

8. Стерилізація. Середовища стерилізуються залежно від складу в умовах автоклаву, кип‘ятінням або фільтрацією.

Зберігання готових поживних середовищ. Найкраще використовувати свіжовиготовлені середовища. Проте, за необхідністю більш тривалого збереження, середовища у пляшках можуть зберігатися у захищеному від світла та прохолодному (12-16°С) місті до 6 місяців. Строк збереження готових поживних середовищ залежить від їх складу.

Середовища заборонено заморожувати!