Білокриницький С. М. Геодезія

281

то умова виконана. В іншому випадку усунення дефекту лінійки виконується в майстерні.

2.Нижня поверхня лінійки кіпрегеля має бути площи-

ною.

Перевірку виконують прикладанням лінійки кіпрегеля до перевіреної поверхні. Якщо кінці лінійки вигнуті вверх, то при встановленні на планшет кіпрегель буде менш стійкий. У цьому випадку лінійку необхідно виправити в майстерні. Невелика ввігнутість кінців лінійки вниз значення не має, оскільки під тяжінням кіпрегеля вона усувається.

3.Рухома (додаткова) лінійка кіпрегеля, знаходячись на різних відстанях від основної, повинна переміщуватися паралельно самій собі.

При нерухомому положенні кіпрегеля на планшеті встановлюють додаткову лінійку на різних відстанях від основної і кожний раз прокреслюють уздовж укісного ребра лінію. При дотриманні умови відстані між двома лініями на всій їх протяжності повинні бути постійними або відрізнятися в межах 0,2 мм.

4.Вісь циліндричного рівня на лінійці кіпрегеля повинна бути паралельною нижній площині лінійки.

Лінійку кіпрегеля встановлюють посередині планшета за напрямком двох підйомних гвинтів, обертанням гвинтів приводять бульбашку рівня до нуль-пункту і прокреслю-

ють лінію. Потім переставляють кіпрегель навколо цієї прямої на 180º. Якщо бульбашка рівня залишилася в нульпункті або відхилилася від нього не більш ніж на одну поділку, то умова виконана. В іншому випадку бульбашку за допомогою виправних гвинтів рівня переміщують на половину дуги відхилення в бік нуль-пункту, а на половину – підйомними гвинтами підставки. Перевірку виконують до того часу, поки умова не буде виконана.

5.Візирна ось труби повинна бути перпендикулярною до осі обертання труби.

282

Привівши планшет у горизонтальне положення, наводять трубу кіпрегеля на віддалений предмет і вдовж укісного ребра лінійки прокреслюють лінію. Потім трубу переводять через зеніт і візують на той самий предмет. Вздовж укісного ребра лінійки проводять другу лінію. Якщо лінії збігаються, то умову виконано. Якщо між лініями утворився кут, що дорівнює подвійній колімаційній похибці, його поділяють бісектрисою навпіл і прикладають до неї лінійку кіпрегеля. При цьому перехрестя сітки ниток буде зміщене відносно зображення цілі. Тоді боковими виправними гвинтами сітки домагаються суміщення перехрестя сітки із зображенням візирної цілі.

6.Вісь обертання зорової труби повинна бути паралельною площині лінійки кіпрегеля.

Двічі (при КЛ і КП) візують на високо розташовану точку на стіні будинку. Потім опускають зорову трубу до горизонтального прокладення візирної осі, при цьому необхідно кожний раз відмічати положення перехрестя сітки ниток на стіні. Якщо проекції точки, отримані за двома кругами, збіжаться, то умова виконана. В іншому випадку виправлення здійснюється в майстерні.

7.Вертикальна нитка сітки повинна знаходитись у колімаційній площині труби.

Планшет встановлюють у горизонтальне положення і наводять вертикальну нитку труби кіпрегеля КН (або правий вертикальний край Г-подібної пластинки у КА-2) на нитку виска. При цьому вертикальна нитка сітки повинна збігатися з ниткою виска. Якщо умова невиконана, то виправлення здійснюється в майстерні.

8.Колімаційна площина труби повинна бути паралельною укісному краю лінійки кіпрегеля.

Візують кіпрегелем на віддалену точку і вдовж укісного краю лінійки прокреслюють лінію. На цій лінії на відстані 20-30 см одна від одної висково розташовують дві тонкі

283

голки. Якщо лінія візування неозброєним оком по кінцях голок проходить через спостережувану ціль, то умова виконана. При невиконанні умови виправлення, як правило, не здійснюється. Дана похибка має систематичний характер і на побудову кутів на планшеті не впливає. Її необхідно враховувати лише при орієнтуванні планшета по бусолі.

9.Вісь реверсивного рівня на кожусі вертикального круга повинна бути паралельною візирної осі труби.

На відстані 100-150 м від приладу висково встановлюють рейку. Зорову трубу кіпрегеля приводять до горизонтального положення за реверсивним рівнем і, двічі візуючи на рейку, беруть відліки при двох положеннях вертикального круга (КЛ і КП). Обчислюють середній відлік по рейці, який відповідає горизонтальному положенню візирної осі, і навідним гвинтом труби візують на цей відлік. При цьому бульбашка рівня зміститься відносно нуль-пункту. Виправним гвинтом рівня приводять бульбашку до нульпункту. При цьому положенні відлік по вертикальному кругу повинен дорівнювати МО, а відлік за номограмою кривою перевищень – нулю.

10.Місце нуля МО вертикального круга повинно бути постійним і дорівнювати 0º у кіпрегеля КН і 90º – у КА-2.

Перевірка виконується так само, як і в теодолітів.

11.При горизонтальному положенні візирної осі труби криві перевищень із коефіцієнтами +10 і – 10 повинні перетинатися в одній точці, яка збігається з точкою перетинання початкової кривої Н із вертикальною лінією сітки.

По вертикальному кругу встановлюють відлік, який дорівнює МО, при положенні бульбашки рівня у нуль-пункті. Якщо умова не виконується, то необхідно зняти кожух вертикального круга і виправними гвинтами номограми, розташованими над циліндричним рівнем, встановити номограму в необхідне положення.

284

Визначення фактичних значень коефіцієнтів кривої горизонтальних прокладень і кривих перевищень.

Фактичне значення К′D коефіцієнта кривої горизонтальних прокладень визначають шляхом порівняння значень горизонтальних прокладень лінії, отриманих за допомогою номограми і виміряних мірною стрічкою, за формулою

К/ D 100 Dстр .

Dном

Якщо К′D відрізняється від 100 більш ніж на 0,2, то у виміряні за номограмами довжини слід вводити поправки.

Фактичне значення коефіцієнтів кривих перевищень К′h визначають шляхом порівняння перевищень, отриманих із геометричного нівелювання і за допомогою номограм, за формулою

Кh / Kh hнів . hном

Якщо розходження між фактичними і номінальними (±10, ±20, ±100) значеннями коефіцієнтів перевищують, відповідно, 0,1; 0,2 і 0,4, то у виміряні за номограмою перевищення повинно бути здійснено не менше 10 вимірювань у прямому і зворотному напрямках. При цьому додатні і від’ємні значення Кh визначають окремо.

2.5. Перевірки бусолі

Бусоль повинна задовольняти таким вимогам.

1. Магнітна стрілка повинна бути достатньо чутливою. Для перевірки дотримання цієї умови корпус бусолі приводять у горизонтальне положення, відкріплюють аретир, і надавши можливість стрілці заспокоїтися, здійснюють відлік по одному з її кінців. Потім залізним предметом виводять стрілку з рівновагі і, коли стрілка заспокоїться, знову роблять відлік по ідентичному кінцю. Обидва відліки повинні бути однаковими. Перевірку виконують декіль-

285

ка разів. Якщо відліки різняться між собою, то можна вважати, що стрілка або слабо намагнічена, або вістря шпилю недостатньо відточене, або погано відшліфована внутрішня поверхня шляпки стрілки. Ці недоліки виправляються в майстерні.

2. Магнітна стрілка повинна бути врівноваженою.

Для виконання перевірки приводять корпус бусолі в горизонтальне положення і відкріплюють аретир. Якщо кінці вільної стрілки будуть знаходитися у площині кільця бусолі, то умова виконана. У іншому випадку необхідно змістити важіль стрілки, і перевірку виконати наново. Зміщення важеля здійснюється доти, поки умова не буде виконана.

3.Вісь обертання магнітної стрілки повинна проходити через центр градусного кільця бусолі.

Для дотримання цієї умови градусне кільце бусолі приводять в горизонтальне положення і, відкріпивши аретир,

роблять відлік по обох кінцях бусолі. Якщо відліки збігаються або різняться на 180º (в залежності від конструкції бусолі), то умову виконано. В іншому випадку це говорить про те, що магнітна стрілка має ексцентриситет. Усунути ексцентриситет магнітної стрілки неможливо, але вплив його можна і необхідно виключити. Для цього необхідно робити відліки по обох кінцях стрілки, а за остаточне приймати середнє значення.

4.Магнітна вісь стрілки повинна збігатися з геометричною.

Якщо магнітна ось не збігається з геометричною, то між ними утворюється кут. Для його визначення необхідно порівняти показання даної стрілки з показаннями стрілки перевіреної бусолі.

Якщо магнітна ось не збігається з геометричною, то до кожного результату вимірювань по бусолі необхідно додавати поправку або замінити стрілку на іншу.

286

5. Нульовий діаметр кільця бусолі повинен бути паралельний укісному краю коробки.

Перевірка виконується безпосереднім вимірюванням циркулем відстаней між діаметром, що проходить через 0º, і укісним краєм коробки.

3. Встановлення (приведення) мензули в робоче положення

Приведення мензули в робоче положення складається із центрування, горизонтування (нівелювання) і орієнтування планшета. Виконання цих дій здійснюється методом послідовних наближень. Спочатку «на око» орієнтують планшет за сторонами світу, потім наближено центрують і горизонтують планшет. У подальшому уточнюють встановлення планшета за допомогою відповідних приладів. При цьому останньою дією повинно бути орієнтування планшета.

Центрування мензули полягає у встановленні планшета так, щоби точка на планшеті була розташована на одній прямовисній лінії з відповідною точкою встановлення приладу на місцевості. Похибка центрування планшета над точкою не повинна перевищувати половини точності масштабу, тобто для масштабу 1 : 500 – 2,5 см, 1 : 1000 – 5 см, 1 : 2000 – 10 см і 1 : 5000 – 25 см. Тому при зйомці у масштабах 1 : 500 – 1 : 2000 центрування планшета виконується за допомогою центрувальної вилки з виском, а при зйомці у масштабі 1 : 5000 і дрібніше мензулу центрують «на око».

Горизонтування планшета, тобто приведення його в горизонтальне положення, виконують за допомогою перевіреного циліндричного рівня на лінійці кіпрегеля. Для цього встановлюють кіпрегель на планшеті за напрямком двох підйомних гвинтів і. обертаючи їх, приводять бульбашку рівня до нуль-пункта. Потім переставляють кіпрегель на

287

90º, тобто за напрямком третього підйомного гвинта і, обертаючи його, знову приводять бульбашку до нуль-пункту. Точність горизонтування планшета вважається достатньою, якщо за будь-яким напрямком лінійки кіпрегеля бульбашка рівня відхиляється від нуль-пункту не більше ніж на 2 поділки.

Орієнтування планшета полягає у встановленні його в таке положення, при якому напрямки на планшеті будуть паралельні горизонтальним проекціям відповідних напрямків місцевості. Наближене орієнтування планшета здійснюється за допомогою орієнтир-бусолі, а точне – за лініями між опорними точками, попередньо нанесеними на планшет. Для точного орієнтування укісний край лінійки кіпрегеля прикладають до лінії між опорними точками, одна з яких є точкою розташування мензули. Обертаючи планшет за допомогою навідного гвинта підставки, намагаються сумістити перехрестя сітки ниток зорової труби із зображенням тички на другій опорній точці. Для контролю і уточнення необхідно перевірити орієнтування планшета за іншими точками, які є на плані і які видно на місцевості.

Слід враховувати, що точність орієнтування залежить від довжини ліній на планшеті. Так при довжині лінії на плані, що дорівнює 20 см, похибка орієнтування планшета не перевищуватиме 2′. Тому при орієнтуванні слід обирати найбільш довгі лінії.

4. Підготовчі роботи при мензульній зйомці

Підготовчі роботи включають: підбір необхідних графічних матеріалів, каталогів існуючих пунктів планововисотного обґрунтування, підготовку і перевірку приладів, планшетів.

Мензульна зйомка здійснюється на аркушах креслярського паперу вищої якості. Для зменшення деформації паперу його наклеюють на листи алюмінію (міді). При відсу-

288

тності заздалегідь підготовлених планшетів креслярський папір наклеюють безпосередньо на мензульну дошку. Для цього використовується яєчний білок, яким рівномірно покривають всю поверхню мензульної дошки, або гумовий клей. Аркуш креслярського паперу зволожують з обох сторін, дають йому змогу трішки просохнути і накладають на мензульну дошку. Потім притискаючи папір від центру до країв, видавлюють бульбашки повітря, що створилися між папером і дошкою. З бокової і нижньої поверхонь дошки папір приклеюється крохмальним клейстером. Для запобігання забрудненню планшета його зверху покривають «рубашкою» – аркушем картографічного паперу або калькою, які приклеюють до торців і нижньої поверхні планшета. На робочій площі планшета вирізують вікно, яке після опрацювання знову заклеюють.

На поверхні планшета за допомогою лінійки Дробишева або координатографа розмічують координатну сітку 50 х 50 см (40 х 40 см для масштабу 1 : 5 000) зі сторонами квадратів 10 х 10 см і наносять вершини кутів зйомочної трапеції. За координатами наносять опорні пункти. Біля кожного пункту підписують його номер (назву) і відмітку. Правильність нанесення опорних пунктів перевіряють вимірюванням відстаней між ними. Для полегшення в подальшому орієнтування планшета за короткими сторонами (менше 5 см на плані) на полях прокреслюють допоміжні лінії орієнтування. Далі планшет покривають «рубашкою». Крім того, виготовляють дві кальки: кальку висот і кальку контурів. На кальці копіюють координатну сітку і нанесені на планшет опорні точки. У подальшому ці кальки повинні щоденно поповнюватися зйомочними (пікетними) точками, що визначають положення на місцевості, відповідно, характерних точок рельєфу, контурів і місцевих предметів. Кальки висот і контурів разом із журналом зйомки є най-

289

важливішими документами, які служать для контролю якості зйомочних робіт.

5. Створення мережі зйомочного обґрунтування

Плановою основою мензульної зйомки служать пункти ДГМ і мереж згущення, кількість яких у районі зйомки невелика. З метою їх згущення створюється зйомочне обґрунтування. Щільність пунктів (точок) зйомочної мережі залежить від характеру місцевості, масштабу зйомки, висоти перерізу рельєфу і інших факторів. Це зазначається в нормативних документах.

Польові роботи починаються з рекогностування, яке включає в себе знайомство з місцевістю, відшукування пунктів опорної мережі, вибір методу розвитку зйомочного обґрунтування, місцеположень точок зйомочної мережі і закріплення їх на місцевості.

Планове зйомочне обґрунтування мензульної зйомки може бути створене аналітичним або графічним методом.

Аналітичний метод розвитку зйомочної мережі застосовується при зйомці в масштабах 1 : 500 – 1 : 5000 в умовах закритої місцевості, а також при недостатньої кількості пунктів опорної геодезичної мережі. Визначення координат пунктів зйомочного обґрунтування може бути виконано:

-прокладанням теодолітних ходів між опорними пунктами;

-побудовою тріангуляційної мережі, яка являє собою мережу трикутників із короткими сторонами, в яких за допомогою теодоліта вимірюють усі кути (мікротріангуляція);

-прямими, оберненими і комбінованими геодезичними засічками. Визначення точок прямою засічкою здійснюють не менш ніж із трьох пунктів, а оберненою – по чотирьох

290

пунктах геодезичної опорної мережі. Кути засічок повинні бути не менше 30º і не більше 150º.

В усіх вищезазначених випадках точки зйомочного обґрунтування наносяться на планшет за координатами, отриманими із обчислень. Висоти точок визначаються геометричним нівелюванням в одному напрямку або тригонометричним нівелюванням в прямому і зворотному напрямках.

Аналітичний метод розвитку зйомочної мережі вельми трудомісткий, що пов’язано з великим об’ємом польових вимірювань і обчислень. Тому він використовується у випадках, коли графічний метод не може бути застосований через умови місцевості або не забезпечує необхідної точності.

При графічному методі положення точок зйомочної мережі отримують безпосередньо на планшеті шляхом прямих, обернених і комбінованих графічних засічок або прокладанням мензульних ходів. Пряма і комбінована графічні засічки застосовуються при наявності на планшеті проекцій двох вихідних точок місцевості, за якими визначається положення третьої точки.

Пряма графічна засічка нагадує кутову засічку з тією лише різницею, що кути не вимірюють, а будують графічно. Щоб розв’язати цю задачу, знаходять положення якоїсь точки с відносно твердих точок а і b (рис. 113). Для цього послідовно встановлюють мензулу в точках А і В на місцевості. У точці А планшет орієнтують у напрямку аb, приклавши до точки а укісне ребро лінійки кіпрегеля, візують на точку С і прокреслюють напрямок аm. Потім переходять з мензулою на точку В і орієнтують планшет у напрямку bа. Приклавши укісне ребро лінійки кіпрегеля до точки b, візують на точку С і прокреслюють лінію bn. Перетин ліній ат і bn у точці с визначає положення на планшеті точки С місцевості.