Білокриницький С. М. Геодезія

261

кетів. Навколо цих ліній виписують відстані до найближчих пікетів.

Від початку кожної кривої до її кінця проводять умовні дуги. Якщо поворот траси вправо – дугу проводять вверху, якщо траса повертає вліво – знизу. Навколо дуг виписують усі елементи кривої. Відрізки прямих ліній між кінцем попередньої кривої і початком наступної кривої називають прямими вставками.

Посередині кожної прямої вставки виписують її довжину, а під нею – румб. Контролем відстаней служить сума довжин усіх прямих вставок і кривих, яка повинна дорівнювати довжині всієї траси.

Румб вихідної лінії траси отримують прив’язкою до пунктів геодезичної мережі. Румби прямих вставок обчислюють за врівноваженими кутами повороту траси.

Посередині плану місцевості проводять вісь траси прямою лінією червоного кольору. В точках повороту траси показують стрілками напрямками поворотів. На плані умовними знаками показують ситуацію.

У самій нижній графі виписують назви ґрунтів, якими проходить траса. Зверху траси показують прив’язки до реперів і положення реперів відносно осі траси.

Поперечні профілі будують над тими точками, від яких вони побудовані на місцевості. Зверху профілю роблять підписи згідно з існуючими настановами по виробництву робіт.

Профіль оформлюють тушшю в три кольори: чорною, червоною і синьою.

262

Рис. 103. Профіль траси

10.Нівелювання поверхні

Упрактиці будівництва дуже часто виникає необхідність визначення з підвищеною точністю різниці висот розташованих на майданчику точок і графічному зображенні рельєфу на порівняно невеликих ділянках місцевості. Такі задачі мають місце при спорудженні аеродромів, гідротехнічних об’єктів, будівництві міст і промислових підприємств, осушенні боліт, зрошені земель і т. ін.

Масштаб плану і висота перерізу рельєфу встановлюються в залежності від його призначення. Співвідношення масштабу плану і висоти перерізу рельєфу можуть бути

263

прийняті такі: для масштабу 1 : 500 – 0,25-0,50 м; 1 : 1000- 1:2000 – 0,5-1,0 м; 1 : 5000 – 1-2 м.

Відстань між точками місцевості, висоти яких визначаються, залежить головно від складності рельєфу і відповідно до масштабу плану вважається такою, що дорівнює

5, 10, 20, 40 або 60 м.

На місцевості в точках встановлення рейки на рівні поверхні землі забиваються кілочки, а поруч із ними – «сторожки» з підписом номера точки.

У залежності від рельєфу і ступеня залісності ділянки існують різні способи нівелювання поверхні. Основними з них є: спосіб квадратів, спосіб паралельних ліній, спосіб полігонів і полярний спосіб.

Спосіб квадратів застосовується на відкритій місцевості з невеликими коливаннями висот. Сітка квадратів (рис. 104) будується на місцевості за допомогою теодоліта і мірної стрічки. Висоти точок визначаються нівелюванням уперед або нівелюванням зсередини. В

Рис. 104. Спосіб квадратів першому випадку передача височок здійснюється

від станції 1, в другому – від зв’язкової точки 3 г. Отже, з кількох станцій, що створюють замкнутий хід, передаються висоти на всі точки.

Спосіб паралельних ліній (рис. 105) застосовується як на відкритій, так і в закритій місцевостях. Положення точок місцевості визначається побудовою паралельних ліній (поперечників) від магістральних теодолітних або мензульних ходів. При цьому відстані між точками іноді можуть

264

бути різними (узгодженими з рельєфом місцевості для кращого його зображення).

Рис. 105. Спосіб паралельних ліній

Довжина паралельних ліній повинна бути такою, щоби не внести суттєвої похибки в плані (при провішуванні) і по висоті (при нівелюванні висячих ходів).

Спосіб полігонів (рис. 106) зручніше застосовувати на відкритій місцевості з крупними формами рельєфу. Планова основа нівелірної зйомки створюється замкнутими теодолітними ходами по вододілах і водозливах. Периметр полігонів і їх кількість залежать від площі ділянки і характеру рельєфу.

Одночасно з прокладанням ходів перпендикулярно сторонам розмічуються поперечники.

Нівелювання точок на сторонах ходу і поперечниках здійснюється будь-яким із вказаних раніше способів.

265

Рис. 106. Спосіб полігонів

У півзакритій місцевості з добре вираженим рельєфом застосовується полярний спосіб нівелювання ділянки (рис. 107). Планове положення поворотних і інших точок полігону визначається теодолітними або мензульними ходами.

Рис. 107. Полярний спосіб

Відстані від місць встановлення нівеліра до точок при зйомці в масштабі 1 : 2000 і дрібніше дозволяється визна-

266

чати віддалеміром. Перевищення визначають нівеліром, як і при нівелірній зйомці способом квадратів.

11. Способи проведення горизонталей

При побудові горизонталей виходять із припущення, що схил між кожною парою сусідніх висотних точок прямий. Отже, при русі від однієї з них до іншої висоти змінюються пропорційно горизонтальним прокладенням. Виходячи з цього, на прямій лінії, яка з’єднує кожну пару сусідніх точок, методом інтерполяції знаходять точки, через які повинні пройти горизонталі даної висоти перерізу. Для цього є три способи інтерполяції: шляхом інтерполяції, на око і графічно.

При інтерполяції шляхом обчислень слід спочатку вимірювати всі відстані між даними точками, а потім за пропорцією обчислити відстані від них до шуканих горизонталей.

Приклад. Необхідно знайти, де проходять горизонталі між точками з висотами 165,7 і 167,4 м (різниця висот 1,7 м). При заданій висоті перерізу рельєфу 1 м, горизонталь 166 м пройде вище від нижньої точки на 0,3 м, а горизонталь 167 м – на 0,4 м нижче від верхньої точки. Якщо весь інтервал між даними точками дорівнює 27,3 мм, то відстань від точки з висотою 165,7 м до горизонталі 166 м складе (27,3 х 3) : 3 = 4,8 мм, а відстань від точки з висотою 167,4 м до горизонталі 167 м буде (27,3 х 4) : 17 = 6,4 мм. Відстань між горизонталями 166 м і 167 м дорівнює

(27,3 х 10) : 17 = 16,1 мм.

При інтерполяції на око інтервали між заданими висотними точками поділяються на частки без вимірювання та обчислення, а тільки окомірною оцінкою співвідношення цих часток. У нашому прикладі ці частки повинні знаходитися у співвідношенні 3, 10 і 4. Цей спосіб найшвидший, але вимагає певного досвіду в такій роботі.

267

Для графічної інтерполяції необхідно на окремому аркуші креслярського паперу заздалегідь заготувати графік у вигляді ретельно виконаної системи паралельних ліній, які знаходиться на однакових відстанях (рис. 108).

Прийнявши їх за сліди від перетину вертикальної площини площинами горизонталей заданої ділянки, необхідно підписати їх висотами цих горизонталей. Потім, приклавши до заданих двох точок на плані заданої ділянки заздалегідь заготовлену невелику вузьку смужку креслярського паперу, відмічають на ній рисками положення цих двох точок.

Далі смужку слід накласти на графік так, аби положення рисок відповідало висотам 165,7 м і 167,4 м. Відмітивши на смужці двома рисками місце горизонталей 166 і 167, залишається лише повернути смужку на план і перенести на нього точки шуканих горизонталей. Для графічної інтерполяції в заданих варіантах, як правило, можна обійтися двома графіками з відстанню між сусідніми паралельними лініями, яка дорівнює 4 мм і 10 мм. Якщо такі графіки виготовляти на прозорій основі, то можна їх відповідним чином укладати на кожний інтервал між парою висотних точок плану.

Рис. 108. Графік для графічної інтерполяції

Через однойменні по висоті точки, які отримані інтерполяцією в різних інтервалах, проводяться горизонталі як плавні криві. Слід мати на увазі, що фактично між парою сусідніх точок схил може дещо відрізнятися від прямого. Тому при проведенні горизонталей не слід строго дотримуватися точок, отриманих при інтерполяції, а здійснювати укладання рельєфу.

268

Контрольні запитання та завдання

1.Охарактеризуйте види нівелювання.

2.Поясніть суть і способи геометричного нівелювання.

3.Надайте класифікацію геометричного нівелювання.

4.Охарактеризуйте нівелірні знаки.

5.Які види нівелірних робіт ви знаєте?

6.Наведіть класифікацію нівелірів.

7.Поясніть будову нівеліру з циліндричним рівнем.

8.Охарактеризуйте нівеліри з компенсаторами.

9.Обґрунтуйте основні перевірки і дослідження нівелірів.

10.Що собою являють нівелірні рейки?

11.Які основні перевірки нівелірних рейок?

12.Як визначити висоти точок зйомочної мережі?

13.Що таке технічне нівелювання?

14.Поясніть порядок трасування лінійних споруд.

15.Як здійснюється вибір напрямку й закріплення траси?

16.Як відбувається розмічування пікетів по трасі?

17.Поясніть порядок розмічування головних точок кругової кривої.

18.Як відбувається винесення пікетів на криву?

19.Охарактеризуйте порядок нівелювання траси.

20.Обґрунтуйте порядок складання профілю траси.

21.Поясніть, як здійснюється нівелювання поверхні.

22.Охарактеризуйте основні способи проведення горизонталей.

269

Зразок абрису для складання плану зйомки в середині кварталів в масштабі 1 : 1000 і 1 : 500

270

Розділ 5. Мензульна зйомка

1. Суть мензульної зйомки

Мензульною називається топографічна зйомка місцевості. яка виконується за допомогою мензули і кіпрегеля.

Зйомочні роботи мають за мету отримання картографічного зображення місцевості, тобто зображення на площині умовними знаками в заданому масштабі місцевих предметів і рельєфу ділянки земної поверхні. Картографічне зображення при мензульній топографічній зйомці створюється на основі визначення планового і висотного положення характерних точок місцевості. При цьому планове положення точок на зйомочному планшеті та їх висоти отримують шляхом вимірювань, виконуваних безпосередньо на місцевості.

Сутність вимірювань, виконуваних при мензульній зйомці, полягає у визначенні точок полярним і біполярним способами.

Рис. 109. Визначення положення точки С полярним і біполярним способами