29. Економіка Великобританії у післявонний період. Тетчеризм.

Високі темпи розвитку англійської промисловості було спричинено наступними факторами:

• масовим оновленням основного капіталу, зношеного за роки Другої світової війни;

• збільшенням експорту в зв’язку із усуненням таких небезпечних конкурентів Англії, як Німеччина та Японія, а також через ослаблення Франції та Італії (в кінці 50-х рр. цей фактор перестав діяти);

• значною мілітаризацією економіки Англії, яка виявилася дійовим учасником агресивних міжнародних воєнних організацій – НАТО, СЕАТО, СЕНТО.

Процес відновлення англійської промисловості супроводжувався значними змінами в її структурі:

• Зросла роль «нових» галузей промисловості, перш за все, машинобудування (автомобіле- і літакобудування, тракторобудування, виробництво електрообладнання, точних приладів), відбувався прискорений розвиток хімічної та нафтопереробної промисловості.

• Із «старих» галузей успішно розвивалась суднобудівна промисловість, в той час, як вугледобувна, текстильна і металургійна промисловість ( «старі» галузі) довго не могли досягти довоєнного рівня.

• формування масштабного державного сектору економіки в ході націоналізації деяких галузей і установ, проведеної лейбористським урядом Еттлі – Бевіна в 1946–1951 рр. Так було націоналізовано підприємства вугільної (1947), газової (1949) промисловості, електростанцій (1948), всі види внутрішнього транспорту (1948), цивільна авіація (1946), підприємства зв’язку, найбільший у країні Англійський банк (1946), чорна металургія (1951). В цілому в націоналізованому секторі було зайнято 20 % від загальної кількості англійських робітників.

Течеризм Розробила свою програму з оздоровлення економіки, яка передбачала:  

• скорочення державних витрат,

• припинення субсидування збиткових підприємств,  

• передачу в приватне володіння державних корпорацій,

• твердість у відстоюванні своїх поглядів

Реформи зачепили всі сфери господарського життя краї­ни: 

• обмежено профспілкові права на проведення страйків;

• у грошовій і банківській системі вводилась монетаристська концепція, яка передбачала жорстке обмеження грошової суми в обігу;

• здійснювалися стимулювання розвитку приватного бізне­су та обмеження державного підприємництва;

• проводилось роз­ширення господарської самостійності та фінансової автономії державних компаній;

• проведено податкову реформу;

• вживались антиінфляційні заходи.

Нова податкова і фінансова політика: 

• збільшено податкові пільги, знижено податки великих корпорацій до 35 %

• збільши­лись кредити, які надавались приватним особам банками краї­ни

• проводилась політика уряду, спрямована на стимулювання господарської діяльності підприємств

• скорочувались чисельність державного апарату і витрати на його утримання

• реформа стимулювання пропозиції, що мала на меті збільшити виробництво

Курс на приватиза­цію: зменшення впливу домінуючого державного сектору.

Велика увага приділялася раціоналізації виробництва:

• Були реалізовані програми технічної реконструкції і модернізації електротехнічного машинобудування, текстильної промисловості і ряду інших галузей.

• Частина інвестицій направлялася на заміну і модернізацію устаткування, впровадження нових енерго - і ресурсозберігаючих технологій.

• Найбільший приріст капіталовкладень був в автомобілебудуванні, хімічній, поліграфічній та целюлозно-паперової промисловості. Одночасно зберігався високий рівень витрат на НДДКР у військовій області.