25. Розвиток господарства Великобританії у міжвоєнний період. Крах колоніальної імперії

• постраждала металургійна галузь

• значно зросло безробіття

• динамічний розвиток хімічної, електротехнічної, автомобільної, авіаційної та інших «молодих» галузей

• Погіршення експортно-імпортного сальдо

• концентрації виробництва і капіталу

• творена дуже впливова Федерація Британської промисловості, де заправляли найпотужніші монополії – нафтова компанія «Ройял-Датч-Шелл», концерни «Марконі», «Леверс», «Віккерс», а також банки, що входили до так званої «великої п’ятірки»

• хронічне недофінансування призвели до застою в старих традиційних галузях промисловості – вуглевидобувній, металургійній, текстильній

Процес деколонізації:

Англія відмовилась від своїх мандатів на управління Палестиною та Йорданією, надала незалежність Індії (1947 p.), Після провалу франко-англійської агресії проти Єгипту в 1956 р. визнала повний суверенітет Судану, у 1957 р. надала незалежність Гані, Малайзії, у 1982 р. надала незалежність Белізу, у 1990 р. під тиском світової громадськості ПАР надала незалежність Намібії.

26. Економічний розвиток сша у міжвоєнний період. Велика депресія та «Новий курс» ф. Рузвельта

У результаті швидкого економічного розвитку у воєнні роки Сполучені Штати вступили в нову фазу індустріальної революції. До початку 20-х років вони перетворилися у високорозвинену індустріальну країну. збільшення їхньої економічної міці, посилення позицій у світовій економіці, закріплення за ними положення найбільше могутньої країни світу

Причини Великої депресії:

• За роки Першої світової війни господарство США розвивалося так, що капітали вкладалися у галузі важкої промисловості, де вироблялися зброя та набої. Ці галузі й після війни мали найбільші прибутки, а інші зазнавали збитків

• Стихійне зростання обсягів виробництва у 20-х рр. значно перевищило зростання прибутків більшості американців. З цієї причини товари не розкуповувалися й осідали на складах виробників.

• Непомірно великі пільги монополіям призвели до того, що вони диктували ціни на сировину і на готову продукцію. При цьому незважалося на ситуацію на ринку, а враховувалися лише інтереси монополій

• Союзники, а також переможена Німеччина, заборгували Америці значні суми й не могли їх виплатити

• Надання дешевих кредитів, які були доступні «середньому» американцю, призвело до величезних спекуляцій ними й надмірного захоплення американцями покупками. Коли ж наставав час розраховуватися за кредити, то грошей на це зазвичай вже не залишалося

• У відповідь на прийняті в США закони, спрямовані на захист американських виробників, європейські країни також закрили свої ринки для американських товарів і послуг. До того ж Європа не мала чим розраховуватися за американський імпорт

Наслідки Великої депресії:

• Було закрито більше як 5 тисяч банків

• Акції знецінились на 40 мільярдів доларів

• Внаслідок підвищення рівня інфляції значно зросли ціни.

• Багато людей опинилося за межею бідності.

• Промислове виробництво скоротилося на 50%

• У п’ять разів зменшилося виробництво автомобілів 12 мільйонів безробітних (у піковий момент кризи — 15 мільйонів).

• Безробіття в США зросло до 25 %, а в деяких країнах ще вище, навіть до 33 %.

• 5 мільйонів американських фермерів були позбавлені господарства і землі за несплату боргів.

• Погіршилось становище фермерів, дрібних підприємців, представників середнього класу.

«Новий курс» Ф.Д. Рузвельта

• Заходи в банківсько-фінансовому секторі економіки. У березні 1933 року тимчасово були закриті всі банки США (біля 20 тис.) і після перевірки ліцензії діяльність більшості з них було поновлено. Відміненили назавжди обмін банкнот на золото, а золото вилучили з обігу, що означало крах «золотого стандарту» в США. Це дало поштовх швидкому знеціненню долара (вже в січні 1934 р. його золоте забезпечення зменшилося на 41%), але девальвація посилювала експортні можливості США і сприяла значному зменшенню заборгованості потужних корпорацій. Відбулась централізація банківської системи; було запроваджено державне страхування депозитів.

• В червні 1933 р. приймається закон про відновлення промисловості, згідно з яким для кожної галузі було розроблено «кодекси чесної конкуренції», що в примусовому порядку встановлювали обсяги виробництва, ціни, регламентували рівень заробітної плати, тривалість робочого дня та ін. Закон розширював економічні функції держави, але промисловці, що підписували цю угоду, отримували від держави фінансову допомогу і гарантії збуту своєї продукції. Всього було підписано 746 кодексів, що охоплювали 99% американських промислових корпорацій.

• Стимулювання держпідприємництва і створення державою допоміжних робочих місць: в 1933 р. створено управління долини річки Теннессі, що надало роботу 40 тис. осіб (будівництво ГЕС, лісопостачання, боротьба з ерозією ґрунтів та ін.). Держава фінансувала будівництво автострад, роботи по благоустрою міст, створювала літні трудові табори для безробітної молоді тощо.

• Аграрна політики регулювалась «Законом про відновлення аграрного сектору». Було створено «Адміністрацію регулювання сільського господарства» (ААА), що направляла зусилля на зниження обсягів товарної сільськогосподарської продукції продукції з метою підвищення цін на неї. Виплачувалися премії фермерам за скорочення посівних площ; знищувалися посіви зернових культур, бавовни та ін.; було закуплено і знищено 8 млн. голів великої рогатої худоби і 6 млн. голів свиней; виливалося в ріку молоко, знищувалися інші продукти.

• Регулювання соціальних відносин. Було офіційно визнано безробіття і в березні 1933 р. прийнято закон про допомогу безробітним. «Закон Вагнера» (1935 р.) легалізував профспілки.

• Відбувається зміна зовнішньоекономічних пріоритетів США, які починають активно співробітничати із СРСР, де в цей час (перша п’ятирічка 1929-1933 р.р.) І. Сталін проводив курс на індустріалізацію. США стають найважливішим експортером в СРСР машин і обладнання (наприклад, Форд побудував автомобільний завод «ГАЗ» на Волзі). Все це стало причиною форсованої колективізації в СРСР і штучного голодомору 1933 р. В листопаді 1933 р. США поновили дипломатичні стосунки з СРСР на рівні посольств.