9. Регулювання фінансово-господарської діяльності банку за допомогою економічних нормативів

Діяльність банківських установ потребує законодавчого регулювання, оскільки вони виробляють особливі товари і послуги, які необхідні для нормального функціонування економіки. Більшість приватних позичальників і підприємств бізнесу виявляють готовність надати інформацію про свою діяльність банкам, якщо це необхідно для отримання кредитів чи послуг. Проте ці особи і фірми зовсім не зацікавлені в тому, щоб про їх фінансові операції стало відомо всьому світу. Тому банки найчастіше володіють виключно конфіденційною інформацією (зобов’язані не розголошувати) про стан справ клієнтів. Нестабільність банківської системи приводить до краху банків, підриву довіри громадськості до них, до таких макроекономічних наслідків, як занепад готівкового обігу, звуження сфери безготівкових розрахунків, величезних зобов'язань уряду тощо.

У більшості випадків банки слідують установкам наглядових органів, оскільки зможуть отримати більш високі прибутки в тому випадку, коли збережуть довіру до себе з боку населення чи зможуть в явній чи неявній формі отримати підтримку від уряду.

Таким чином, основною причиною регулювання та нагляду за діяльністю банків є впевненість уряду в тому, що крах будь-якої банківської установи, який має фінансові та економічні наслідки, наносить шкоду не лише його власникам, але й суспільству в цілому.

З метою забезпечення економічних умов стійкого функціонування національної банківської системи, захисту інтересів вкладників та кредиторів комерційних банків та відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України встановлює такі обов'язкові економічні нормативи:

• мінімальний розмір статутного капіталу (Н2);

• платоспроможність (НЗ);

• достатність капіталу банку (Н4);

• миттєва ліквідність (Н5);

• загальна ліквідність (Н6);

• співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку (Н7);

• максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н8);

• максимальний розмір великих кредитних ризиків (Н9);

• максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайд еру (Н 10);

• максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (НІ 1);

• максимальний розмір наданих міжбанківських позик (Н І2);

• норматив отриманих міжбанківських позик (Н 13);

• інвестування (Н І4);

• загальна відкрита валютна позиція банку (Н І5);

• довга (коротка) відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті (НІ6);

• довга (коротка) відкрита валютна позиція у неконвертованій валюті

(НІ7);

• довга (коротка) відкрита валютна позиція у всіх банківських металах

(НІ8).

Контроль за дотриманням банками встановлених економічних нормативів здійснюється щоденно (за щоденними формами звітності) та щомісячно (на підставі форм звітності за 1 число місяця).

До щоденнихформ звітності, які контролюються департаментом безвиїзного нагляду та відповідними регіональними управліннями Національного банку України, належать:

• форма № 1Д-КБ – баланс комерційного банку,

• форма № 540 – звіт про відкриту валютну позицію.

Для розрахунку окремих економічних нормативів дані подаються разом із щоденним балансом (форма № 1Д-КБ ) за спеціальним файлом № 42. Це такі нормативи:

• максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8);

• максимального розміру великих кредитних ризиків (Н9);

• максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайд еру (Н10);

• максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (НІ 1).

До щомісячнихформ звітності, які контролюються департаментом безвиїзного нагляду та відповідними регіональними управліннями Національного банку України, належать:

• форма № 1-КБ Баланс комерційного банку (щомісячна);

• форма № 611 Звіт про дотримання економічних нормативів;

• форма № 11 Балансовий звіт комерційного банку;

• форма № 301 Звіт про кредитний портфель;

• форма № 341 Звіт про залишки за депозитами;

• форма № 542 Звіт про дотримання нормативів відкритої валютної позиції.

Регіональні управління Національного банку України після перевірки щомісячних звітних даних банків за відповідними формами завіряють їх підписом відповідальної особи і через чотири робочі дні місяця, що йде за звітним, подають департаменту безвиїзного нагляду Національного банку України.

Результати економічного аналізу діяльності кожного комерційного банку та висновки щомісячно надаються регіональними управліннями Національного банку України через чотири робочі дні місяця, що йде за звітним, департаменту безвиїзного нагляду Національного банку України — до 15 числа місяця, що йде за звітним.