надіславши на адресу, зазначену в оголошенні, кілька варіантів рек­ламних слоганів.

На ім’я П. надійшов лист від торговельної марки “Старт”, в якій була висловлена вдячність П. за його працю, проте вказувалося, що у зв’язку з перепрофілюванням її діяльності вона більше не займається виробництвом спортивної продукції, а відтак конкурс був скасований, про який раніше повідомлялося по радіо.

Хто виступив організатором конкурсу? Чи правомірні дії торго­вельної марки “Старт”? Чи може П. претендувати на виплату вина­городи?

Тема 10. Відшкодування шкоди

Поняття та значення зобов’язань, що виникають внаслідок запо­діяння шкоди. Загальні підстави відповідальності за заподіяння шко­ди. Відшкодування моральної шкоди.

Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небе­зпеки. Відповідальність за шкоду, заподіяну спільно кількома особа­ми. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її праців­ників. Відповідальність державних і громадських організацій за запо­діяння шкоди незаконними діями службових осіб при виконанні ними своїх службових обов’язків. Відповідальність за шкоду, заподіяну не­законними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокурату­ри і суду. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми, неді­єздатними і громадянами, нездатними розуміти значення своїх дій.

Обсяг відповідальності за заподіяну шкоду, врахування вини по­терпілого і майнового стану особи, яка заподіяла шкоду.

Особливості відшкодування шкоди при ушкодженні здоров’я і заподіянні смерті громадянинові.

План семінарського заняття

1. Поняття і значення зобов’язань з відшкодування шкоди.

2. Підстави деліктної відповідальності.

3. Система зобов’язань з відшкодування шкоди.

4. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небез­пеки

5. Право на відшкодування моральної шкоди.

Питання для самостійної роботи

1. Поняття та значення зобов’ язань, що виникають внаслідок заподі­яння шкоди.

2. Загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди. Відшко­дування моральної шкоди.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

43

3. Яка відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

4. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами.

5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її праців­ників.

6. Відповідальність державних і громадських організацій за заподі­яння шкоди незаконними діями службових осіб при виконанні ними своїх службових обов’язків.

7. Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

8. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми, недієздат­ними і громадянами, нездатними розуміти значення своїх дій.

9. Обсяг відповідальності за заподіяну шкоду, врахування вини по­терпілого і майнового стану особи, яка заподіяла шкоду.

10. Які особливості відшкодування шкоди при ушкодженні здоров’я і заподіянні смерті громадянинові.

Список літератури

1. Боброва Д. В. Проблемы деликтной ответственности в советском гражданском праве : дис. ... д-ра юрид. наук / Боброва Д. В. - К., 1988.

2. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность (очерк теории) /

С. Н. Братусь. - М. : Юрид. лит-ра, 1976. - 216 с.

3. Гражданское право : учебник // под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М. : ПБОЮЛ Л. В. Рожников, 2001. - Т. 3. - 632 с.

4. Загорулько А. И. Обязательства по возмещению вреда, причиненного субъек­тами гражданского права / А. И. Загорулько. - Х. : Консул, 1996.

5. Палиюк В. П. Моральный (неимущественный) вред / В. П. Палиюк. - К. : Пра­во, 1999. - 232 с.

6. Стефанчук Р. О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві / Р. О. Стефанчук. - К., 2001. - 306 с.

7. Про захист прав споживачів : Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 30. - Ст. 379 (з наступними змінами і доповнен­нями).

8. Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними дія­ми органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду : Закон України від 1 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 1. - Ст. 1 (з наступними змінами і доповненнями).

9. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодуван­ня шкоди [Електронний ресурс] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6. - Режим доступу : ййр://2акоп1.гайа.§оу.иа/ Іат/шаіп.

10. Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди [Елект­ронний ресурс] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995. - Режим доступу : ййр://2акоп1.гайа.§оу.иа/1ат/шаіп.

11. Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого

44

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

майна [Електронний ресурс] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 р. - Режим доступу : ййр://2акоп1.гайа.§оу.иа/1ат/таіп.

12. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-ІУ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : ййр://2акоп1.гайа.§оу.иа/1ат/таіп.

13. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-ІУ [Елект­ронний ресурс]. - Режим доступу : ййр://2акоп1.гайа.§оу.иа/1ат/таіп.

14. Цивільне право України : підручник : у 2 кн. / О. В. Дзера (кер. авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін. ; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К. : Юрінком Інтер, 2002. - Кн. 1. - 720 с.

Практичні завдання

Задача 1

ТОВ “Райдуга” мало поточний рахунок в Акціонерному банку “Комерційний банк”. 30 грудня 2003 р. ТОВ “Сонечко” перерахувало ТОВ “Райдуга” грошові кошти в розмірі 1 млн. грн., які ТОВ “Райду­га” повинно було сплатити за товар, переданий йому ЗАТ “Інтеп”. Однак внаслідок помилки працівників АБ “Комерційний банк” гро­шові кошти не були зараховані на рахунок ТОВ “Райдуга”. Через не- зарахування грошових коштів ТОВ “Райдуга” зазнала збитків на суму 10 тис. грн. штрафу, який воно перерахувало ЗАТ “Інтеп” за неналеж­не виконання зобов’язання щодо оплати товару.

ТОВ “Райдуга” звернулося до суду з вимогою до АБ “Комерцій­ний банк” про відшкодування збитків на підставі ст. 1166 ЦК України, мотивуючи свою вимогу тим, що внаслідок протиправної винної по­ведінки працівників АБ “Комерційний банк” ТОВ “Райдуга” було за­подіяно збитків у розмірі 10 тис. грн.

Яке рішення повинен прийняти суд?

Задача 2

Волохов, перебуваючи в нетверезому стані, розбив у ресторані умивальник вартістю 400 грн. Адміністратор запропонував йому і його приятелям сплатити вартість умивальника, але вони відмовилися. У цей час до ресторану зайшов дружинник Анісімов і став вимагати від них додержання порядку та сплати завданої шкоди. У відповідь на це Волохов з приятелями побили дружинника, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, через що Анісімов втратив працездатність, отже, позбавився і заробітку. Волохова було притягнуто до кримінальної відповідальності. Під час досудового слідства Анісімов пред’явив позов до Волохова про відшкодування шкоди в розмірі неотриманого за час лікування заробітку та вартості пошкодження його власних речей. Слідчий визнав, що Анісімов одержав пошкодження здоров’я під час виконання своїх обов’язків як дружинник і на підставі ст. 1162 ЦК України притягнув ресторан як цивільного відповідача.

Як треба вирішити справу?

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

45

Задача 3

Під час управління власним автомобілем Борисенко порушив пра­вила дорожнього руху і вчинив зіткнення з автомашиною, якою керу­вав громадянин Австрії Веймар, який прибув у м. Харків у особистих справах. Внаслідок зіткнення були пошкоджені обидві машини, а та­кож завдана шкода пасажирам Микитенко і Корольову, які були в ав­томобілі Борисенка. У зв’язку з цим потерпілі пасажири звернулися до суду з позовом до власників автомашин, що зіткнулися, громадянин Австрії Веймар заявив позовні вимоги до Борисенка про відшкодуван­ня вартості ремонту автомобіля. У ході судового розгляду вказаних по­зовних вимог було встановлено, що відповідальність власників авто­транспортних засобів, які зіткнулися, була застрахована.

Хто і в якому порядку повинен відшкодувати завдану шкоду потерпілим?

3. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Поняття та елементи зобов’язань.

2. Підстави виникнення зобов’язань.

3. Сторони в зобов’язанні.

4. Уступка вимоги та перевод боргу.

5. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобо­в’язань.

6. Принципи виконання зобов’язань.

7. Припинення зобов’язань.

8. Поняття та функції цивільно-правового договору.

9. Реалізація принципу свободи договору.

10. Види цивільно-правових договорів.

11. Публічний договір. Попередній договір. Договір приєднання.

12. Стадії укладення цивільно-правового договору.

13. Поняття та ознаки оферти. Юридична дія оферти.

14. Поняття та ознаки акцепту.

15. Форма цивільно-правового договору.

16. Момент укладення цивільно-правового договору.

17. Зміна та розірвання цивільно-правового договору: підстави та правові наслідки.

18. Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу.

19. Види договорів купівлі-продажу.

20. Істотні умови договору купівлі-продажу.

21. Кількість товару. Якість товару. Асортимент товару. Комплект­ність товару.

22. Правові наслідки порушення договору купівлі-продажу товару.

23. Договір роздрібної купівлі-продажу.

24. Поняття та значення договору міни. Схожість і відмінність з дого­вором купівлі-продажу.

25. Загальна характеристика та істотні умови договору поставки.

26. Договори на постачання енергією та газом.

27. Договори на реалізацію сільськогосподарської продукції.

28. Правові наслідки порушення договору поставки.

29. Оренда державного та колективного майна.

30. Поняття, види та форми лізингу.

31. Характеристика договору лізингу.

32. Договір підряду: поняття, зміст, права і обов’язки сторін.

33. Договір підряду в капітальному будівництві.

34. Договір перевезення вантажів.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

47

35. Договір перевезення пасажира та багажу.

36. Договори морського перевезення.

37. Поняття та види транспортних договорів.

38. Відповідальність сторін за транспортними договорами.

39. Претензії та позови до транспортних організацій.

40. Кредитні правовідносини. Кредитний договір.

41. Зобов’язання по страхуванню, види страхування.

42. Договір страхування.

43. Договір доручення.

44. Договір зберігання.

45. Договір контрактації.

46. Договір довічного утримання.

47. Договір ренти.

48. Поняття та характеристика договору концесії.

49. Особливості оренди державного та комунального майна.

50. Поняття, види та форми лізингу.

51. Поняття та характеристика договору лізингу.

52. Предмет та істотні умови договору майнового найму.

53. Припинення та розірвання договору майнового найму (оренди).

54. Договір побутового прокату, його значення і особливості.

55. Права та обов’язки сторін за договором прокату.

56. Найм (оренда) земельної ділянки. Найм будівлі або іншої капіта­льної споруди.

57. Поняття та види договору лізингу. Суб’єкти та об’єкти договору лізингу.

58. Договір позички. Поняття, предмет сторони договору позички.

59. Поняття та види договору найму житла.

60. Істотні умови договору найму житла. Права та обов’язки сторін.

61. Підстави та порядок припинення договору найму житла.

62. Договір підряду.

63. Договір підряду на капітальне будівництво.

64. Договір про надання послуг.

65. Загальна характеристики договорів про надання послуг. Відмежу­вання договорів про надання послуг від договорів про виконання робіт.

66. Види перевезень. Транспортне законодавство.

67. Права і обов’язки сторін за договором перевезення.

68. Відповідальність перевізника за строки доставки та збереження вантажу.

69. Договір перевезення пасажирів і багажу. Права і обов’язки переві­зника і пасажира.

48

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

70. Договір чартеру (фрахтування). Договір транспортного експеди­рування.

71. Поняття та значення договору зберігання.

72. Форма договору зберігання.

73. Договір складського зберігання.

74. Договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної особи.

75. Договір про надання індивідуального банківського сейфу.

76. Зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транс­порту.

77. Зберігання речей у гардеробі організації. Договір охорони.

78. Поняття та істотні умови договору страхування.

79. Сторони договору страхування, їхні права та обов’язки.

80. Порядок укладення, зміни та припинення договору страхування.

81. Страхові правовідносини.

82. Страховий інтерес. Страховий ризик. Страховий випадок. Страхо­ва сума. Страхове відшкодування. Страховий платіж.

83. Види обов’язкового страхування.

84. Види добровільного страхування.

85. Договір комісії.

86. Договір довірчого управління майном.

87. Договір про спільну діяльність.

88. Установчий договір.

89. Поняття та види кредиту.

90. Поняття та характеристика договору експедиції.

91. Поняття та характеристика договору субпідряду.

92. Договір управління майном.

93. Поняття та значення договору комерційної концесії.

94. Поняття і сфера застосування договору комісії.

95. Поняття та зміст договору позики.

96. Поняття договору позики.

97. Укладення договору позики.

98. Права і обов’язки сторін. Форма договору.

99. Кредитні правовідносини і сфера їх застосування.

100. Поняття, форма кредитного договору.

101. Комерційний кредит.

102. Договір банківського вкладу.

103. Поняття, предмет, сторони договору факторингу. Права та обов’язки за договором факторингу.

104. Форми розрахунків.

105. Види безготівкових розрахунків.

106. Поняття та види позадоговірної відповідальності.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

49

107. Особливості та функції позадоговірної відповідальності.

108. Підстави позадоговірної відповідальності.

109. Поняття та елементи зобов’язань, що виникають внаслідок ряту­вання державного та колективного майна.

110. Особливості відшкодування шкоди, спричиненої неповнолітніми та недієздатними особами.

111. Відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

112. Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров’я і смерті громадя­нина.

113. Зобов’язання, що виникають із публічної обіцянки винагороди.

114. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування майна.

115. Зобов’язання, що виникають із безпідставно придбаного або збе­реженого майна.

116. Відповідальність за шкоду, заподіяну діями органів дізнання, по­переднього слідства, прокуратури та суду.

117. Відповідальність за шкоду, заподіяну спільно кількома особами.

118. Підстави для зміни розміру відшкодування шкоди потерпілому.

119. Зобов’язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди (оголошення конкурсу).

3. ПОТОЧНИЙ ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Поточний контроль знань студентів здійснюється викладачем на кожному практичному занятті. Поточний контроль має на меті переві­рку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма поточного контролю полягає в спілкуванні викладача зі студе­нтом на практичному занятті під час відповіді студента, при розгляді окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, при якому студент повинен показати рівень своїх знань, умінь і практичних на­вичок. Під час відповіді студента викладач аналізує ступінь і якість оволодіння студентом знаннями по суті предмета, структурі, змісту обговорюваного питання в обсязі робочої програми; знання основних категорій, принципів, джерел цивільного права незалежно від суті пи­тання, про що можуть бути поставлені додаткові питання. Для швид­кого зрізу знань у студентів всієї групи з розглянутої теми викладач може застосовувати бліц-опитування, які полягають в постановці од- ного-двох питань кожному студенту, невеликих за обсягом, відповіді на які продемонструють знання вивченого матеріалу і орієнтування в тематиці. Передбачається також проведення колоквіумів з вивчених тем. Для набуття практичних навичок застосування теоретичних по­ложень навчальним планом передбачено практичні завдання-казуси, аналіз розв’язання яких студентом надасть змогу проконтролювати рівень засвоєння теоретичного матеріалу і якість формування навичок з їх практичного застосування.

При здійсненні поточного контролю кожної відповіді студента викладач має здійснювати оцінку його знань за п’ятибальною шка­лою. При цьому застосовуються такі критерії:

1. Оцінка “відмінно” передбачає вільне володіння вивченим ма­теріалом, знання суті предмета, структури, змісту обговорюваного пи­тання в обсязі робочої програми; знання основних категорій, принци­пів, джерел цивільного права незалежно від суті питання. При розв’язанні практичних завдань оцінці “відмінно” відповідатиме та­кий рівень розв’язання, при якому студент правильно використав ма­теріальні норми цивільного законодавства, розтлумачив їх, практично застосував і зробив необхідні логічні висновки по суті казусу, прослі­дкував взаємозв’язки вирішуваного казусу з іншими галузями права.

2. Оцінка “добре” передбачає володіння вивченим матеріалом, знання суті предмета, структури, змісту обговорюваного питання в обсязі навчальної програми; знання основних категорій, принципів,

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

51

джерел цивільного права незалежно від суті питання, але при цьому студентом допущено незначні помилки, які суттєво не впливають на знання суті розглянутого питання, на рівень і якість отриманих знань. При розв’язанні практичних завдань оцінці “добре” відповідатиме та­кий рівень розв’язання, при якому студент правильно використав ма­теріальні норми цивільного законодавства, розтлумачив їх, практично застосував, але в логічних висновках по суті казусу допустив незначні помилки, що істотно не вплинуло на правильність вирішення практи­чного завдання, або не прослідкував взаємозв’язки вирішуваного ка­зусу з іншими галузями права, або не застосував всі норми цивільного законодавства, які мав застосувати, що не вплинуло на правильність вирішення казусу.

3. Оцінка “задовільно” передбачає низький рівень володіння ви­вченим матеріалом, низький рівень знання суті предмета, структури, змісту обговорюваного питання в обсязі робочої програми, основних категорій, принципів, джерел цивільного права незалежно від суті пи­тання. При цьому студентом допущені значні помилки, які суттєво впливають на знання суті розглянутого питання, на рівень і якість отриманих знань. При розв’язанні практичних завдань оцінці “задові­льно” відповідатиме такий рівень розв’язання, при якому студент не­правильно використав матеріальні норми цивільного законодавства і норми, які не підлягають використанню, або не використав норми, які підлягають використанню, або помилково їх розтлумачив, але здійс­нив практичне застосування норм, що були використані, що виклика­ло допущення суттєвих помилок в логічних висновках по суті казусу.

4. Оцінка “незадовільно” передбачає повне неволодіння матеріа­лом, що підлягав вивченню, відсутність необхідних знань суті пред­мета, структури, змісту обговорюваного питання в обсязі робочої про­грами, основних категорій, принципів, джерел цивільного права неза­лежно від суті питання. При розв’язанні практичних завдань оцінці “незадовільно” відповідатиме відсутність розв’язаного казусу або на­стільки низький рівень розв’язання, що свідчить про повне незасвоєн- ня теоретичного матеріалу і відсутність навичок його практичного за­стосування.

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється викладачем на останньому практичному занятті шляхом проведення підсумкової моду­льної контрольної роботи та екзамену в кожному семестрі. Підсум­ковий контроль має на меті оцінку результатів навчання на певному освітньому рівні або на окремих його завершальних етапах. Форма під­сумкового контролю полягає в проведенні поточних модульних конт­рольних робіт, які викладаються письмово шляхом відповіді на тестові

52

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

питання та розширеної відповіді на теоретичні питання, а також у складанні студентом екзамену, що полягає в усних відповідях на три теоретичних питання. При цьому студент повинен показати рівень своїх знань, вмінь, орієнтуватися в практичних питаннях. Під час від­повіді студента (в контрольній роботі або на екзамені) викладач аналі­зує ступінь і якість оволодіння знаннями по суті предмета, структурі, змісту поставленого питання в обсязі робочої програми; знання осно­вних категорій, принципів, джерел цивільного права незалежно від суті питання, про що можуть бути поставлені додаткові питання.

Підсумкова кількість балів по кожному студенту переводиться в систему оцінювання за рекомендаціями Положення “Про порядок оці­нювання знань студентів з урахуванням вимог болонської декларації”.

За результатами поточного та підсумкового контролю виводиться середній арифметичний бал, який з використанням рівного для всіх студентів індексу кратності переводиться у відповідну кількість балів за 100-бальною системою.

Оцінка за системою ЕСТ5	Оцінка за бальною шкалою, що використовується у “ДВНЗ” УАБС	Оцінка за національною шкалою
А	90-100	5 (відмінно)
В	80-89	4 ( дуже добре) 4 (добре)
С	70-79
й	60-69	3 (задовільно) 3(достатньо)
Е	50-59
РХ	25-49	2(неприйнятно) з можливістю повторного складання
Р	0-24	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

53

Навчальне видання

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО (Особлива частина. Зобов’язальне право)

Методичні рекомендації щодо проведення семінарських, практичних занять і самостійної роботи

Укладач Івашова Ірина Петрівна

Редактор Г. К. Булахова Комп’ютерна верстка Н. А. Височанська

Підписано до друку 15.05.2012. Формат 60х90/16. Гарнітура Тітез. Обл.-вид. арк. 2,63. Умов. друк. арк. 3,38. Зам. № 1164

Видавець і виготовлювач Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України” вул. Петропавлівська, 57, м. Суми, 40000, Україна, тел. (542) 61-93-37

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції: серія ДК № 3160 від 10.04.2008

Допомога у вирішенні задач з даного посібника:

Ьйр8://ук.сот /а^игізртсіепі Іійрз ://ук.сот/2ас1асЫ _ргауи

Допомога у вирішенні даних задач:

https://www.facebook.com/profile.php?id=100012358907680 або https://vk.com/a.jurisprudent https://vk.com/zadachi_po_pravu