27. Дизайн реклами

Дизайн- (у перекладі з англ. - проектувати, креслити) - це вид діяльності по проектуванню, оформленню предметного вигляду.

Основні види дизайну:

o предметний (дизайн, прив'язаний до конкретних об'єктів):

o інженерний- промисловий дизайн, при якому зовнішній вигляд предмета визначається утилітарними функціями;

o стайлінг - промисловий дизайн, у якому акцент робиться на оформлювальних завданнях;

o художнє конструювання - промисловий дизайн, у якому утилітарні і естетичні сторони предмета рівною мірою визначають його дизайн;

o графічний - дизайн друкованої продукції;

o межпредметный (проектування середовища, предметних взаємозв’язків)

o нон-дизайн - проектування міжособистісних відносин, в основному носить утилітарний характер. Це складання текстів, документів, договорів і контрактів;

o арт-дизайн - дизайн у мистецтві, утилітарна сторона або відсутня, або другорядна;

o системний дизайн - проектування всіх напрямків діяльності по створенню й забезпеченню функціонування об'єкта.

Дизайн реклами- це процес розробки й втілення рекламної ідеї в певну, найбільш ефективну візуальну форму за допомогою підбору й компонуванню різних елементів реклами.

Основні аспекти діяльності дизайнера реклами.

o аналітичний- одержання інформації, необхідної для формування адекватного художнього образу рекламованого товару;

o креативный:

o розробка творчої ідеї;

o конструювання рекламного повідомлення.

Для створення якісної реклами дизайнерові необхідно одержати інформацію від клієнта:

o про фірму:

- мети й завдання проведеної рекламної кампанії;

- фірмовий стиль компанії;

o про товар:

- що являє собою товар;

- як він позиціонується;

- які потреби споживачів він задовільняє;

- у чому унікальність товару;

- чим підкріплюються заяви про вигоди товару;

- що може персоніфікувати даний товар;

o про цільову аудиторію:

- які якісні й кількісні характеристики має цільова аудиторія;

- чи відрізняється цільова аудиторія від цільового ринку;

- який повинен бути тип реклами;

- який комунікаційний підхід найбільш прийнятний для даної аудиторії.

28. Пошук творчої ідеї

Творча ідея - це приваблююче увагу точне подання позиціювання товару, що володіє ефектом каталізатора, викладене досить детально, щоб бути реалізованим і перевіреним, і зручне для декількох варіантів виконання, а також підкоряється цензурі.

Основними теоріями пошуку творчоїідеї є:

- теорія випадкового пошуку;

- мозкового штурму;

- RAM-провідника.

Теорія випадкового пошуку творчої ідеї -в основі лежить переконання, що зазвичай сама виграшна креатив-ідея приходить зовсім випадково.

Основні принципи теорії випадкового пошуку:

o чим більше варіантів творчої ідеї було розроблено, тим більше шансів прийти до ефективного креативному рішенню;

o бажано використати не одне джерело творчих ідей (на практиці часто влаштовується конкурс між рекламними агентствами на краще рекламне повідомлення);

o бюджет рекламної кампанії обмежує нескінченний пошук кращої ідеї;

o чим більш точний аналіз ринкової ситуації має фірма, тим більшу кількість ідей їй доведеться оплатити.

Теорія мозкового штурму- полягає в тому, що кожний член робочої групи спочатку самостійно розробляє ідею, потім виносить на обговорення в групі.

Це дозволяє одночасно розробити до 7 - 8 концепцій і вибрати кілька кращих варіантів. Проблемна область цієї теорії полягає в тому, що психологічно індивідові складно відмовитися від своєї думки, висловленого вголос.

Теорія RAM-провідника - вигоди продукту ефективніше представляти опосередковано, на основі віддаленої асоціативної відповідності, чим говорити про їх прямо. Формується позитивне відношення до товару за рахунок переносу позитивних емоцій, породжуваних провідником.

Структурні елементи RAM-реклами:

o провідник - це візуальний або вербальний елемент, що привертає увагу, але на перший погляд не має ніякого відношення до рекламованого товару, тому що їх практично неможливо зустріти разом у повсякденному житті;

o подання продукту - чітка візуальна або вербальна демонстрація продукту (упакування);

o підказка- вербальне твердження, що відбиває ключову характеристику товару й допомагає встановити зв'язок між провідником і рекламованим продуктом.

Провідник повинен мати наступні властивості:

o привертати увагу (ідеальний варіант, коли провідник служить абсолютним подразником);

o точно відповідати асоціативному зв'язку з товаром, однак асоціація повинна бути віддаленої, а не прямій;

o асоціюватися із цільовою характеристикою після підказки;

o не викликати сильних асоціацій, зворотних цільовий.