1.4 Технологія (алгоритм)розробки рішень

Серед стейкхолдерів особливе місце займає «особа, що приймає рішення» (ОПР) – особа, (група осіб, установа, організація і т.д.), яка має повноваження для прийняття рішень та несе за це відповідальність.

В процесі розширення проблеми до проблематики здійснюється встановлення всіх зацікавлених та незацікавлених у вирішенні проблеми суб‘єктів, визначається які зміни відбудуться, з‘ясовують причини зацікавленості та незацікавленості.

Правильно сформулювати проблему – наполовину її вирішити.

1.4.2. Формулювання мети

56. На другому етапі системного аналізу визначається що треба зробити для ліквідації проблеми, на відміну від подальших етапів де визначається як це треба робити.

57. Мета – бажаний стан системи, або результат її функціонування.

58. Якщо не знаєш куди іти вибір дороги не має значення (стародавня китайська мудрість).

59. Глобальна мета має формулюватися досить широко та загально, щоб не звужувати множину можливих рішень.

60. Для уточнення та конкретизації мети здійснюють її деталізацію за допомогою побудови дерева цілей.

61. Дерево цілей – це ієрархічна структура, що подає декомпозицію цілей за ієрархічними рівнями, відбиває їх підпорядкованість та взаємозв‘язок.

62. Цілі нижчих ступенів ієрархії є засобами для досягнення цілей вищих ступенів ієрархії.

63. Цілі змінюються з плином часу.

1.4.3. Вибір критеріїв

64. Критерії це кількісні моделі (замінники) якісних цілей.

65. Вдалий опис цілі одним критерієм є скоріше виключенням ніж правилом.

66. Багатокритеріальність є засобом підвищення адекватності опису цілі.

67. Більшість реальних задач містять суперечливі цілі та критерії.

68. При вирішенні багатокритеріальних задач необхідно знайти компроміси між суперечливими критеріями та визначити межі можливих поступок (жертв) по різним критеріям.

69. Критерії розглядаються як мірило, що дозволяє порівнювати альтернативи між собою.

70. Критерії мають об‘єктивну або суб‘єктивну оцінку та вимірюються у шкалах різної сили.

71. Критерії можуть характеризувати позитивну (прибуток, обсяг збуту, імідж) чи негативну (собівартість, витрати, збитки) якість альтернативи;

72. Можливість (чи неможливість) формалізації цілей через критерій не впливає на вибір цілей.

1.4.4. Визначення множини альтернатив.

73. Альтернатива – один з множини взаємовиключних варіантів вирішення проблеми (досягнення мети).

74. Як правило ОПР має (або може отримати) необхідну інформацію для формування множини альтернатив. При цьому ця множина може бути:

• Очевидною – множина альтернатив (як правило невелика) відома ОПР вже на початковому етапі прийняття рішень;

• Неочевидною – множина альтернатив невідома, але їх генерування не є проблемою. Значення альтернатив при цьому може бути отримано за допомогою дослідження моделі проблемної ситуації через завдання умов-обмежень на діапазон значень керованих факторів. Іноді таку ситуацію називають – умовним завданням альтернатив.

• Невідомою – варіанти рішення для ОПР неочевидні, та для їх генерування необхідно залучати експертів та застосовувати творчі методи.

:Можливі методи генерування альтернатив в умовах не відомості:

• мозкова атака;

• розробка сценаріїв;

• синектика;

• морфологічний аналіз;

• ділові ігри.

Обмеження – це умови, які накладаються на діапазон зміни керованих факторів.

Види обмежень: виробничі, ресурсні, ринкові, логічні, соціальні, юридичні, екологічні, часові і т.д.;

Допустимою називається альтернатива, яка задовольняє всім обмеженням.

Множина допустимих альтернатив може бути зменшена чи збільшена через посилення чи послаблення обмежень.

Кількість альтернатив може бути кінцевою, зліченою, нескінченною

1.4.5. Типи задач прийняття рішень.

81. За кількістю критеріїв задачі прийняття рішень поділяються на однокритеріальні та багатокритеріальні. Часто багатокритеріальні задачі трактують як задачі прийняття рішень в умовах невизначеності цілей.

Формалізований вигляд багатокритеріальних задач

Альтернатива

Значення

82. За ступенем визначеності наслідків альтернатив задачі поділяються на:

• детерміновані (повністю визначені) задачі прийняття рішень – задачі, в яких наслідки альтернатив відомі з точністю, що вимагається;

  Альтернатива

  Значення критерію

• в умовах ризику – задачі, в яких одна альтернатива може привести до різних наслідків в залежності від реалізації інших умов (здійснення подій), причому ймовірність реалізації цих подій є відомою. Ці задачі часто називаються задачами прийняття рішень в умовах імовірнісної інформації.

		Значення з ймовірністю
Альтернатива		Значення з ймовірністю
		Значення з ймовірністю

• в умовах невизначеності – задачі, в яких наслідки альтернативи можуть бути різними в залежності від інших умов (подій). Тобто кожній альтернативі зіставляється множина значень критеріїв, але неможливо точно встановити якого саме значення набуде критерій

  		Можливе значення критерію
  Альтернатива		Можливе значення критерію
  		Можливе значення критерію

Невизначеність у задачах прийняття рішень може мати різне походження:

• природна – невизначеність наслідків вибору не пов‘язана із свідомою діяльністю інших стейкхолдерів;

• поведінкова – невизначеність наслідків пов‘язана із свідомою (розумною) діяльністю інших стейкхолдерів.

Інтереси стейкхолдерів можуть варіюватися від повного збігу –кооперативний вибір до їх протилежності – вибір у конфліктній ситуації (невизначеність супротивника). Можливі і проміжні випадки, наприклад компромісний вибір, коаліційний вибір та інші.

У задах прийняття рішень розрізняють індивідуальний та груповий вибір.

Різні сполучення всіх умов призводять до різноманітності задач вибору.

1.4.6. Формалізація задачі прийняття рішень.

87. Формалізація – це опис задачі за допомогою системи знаків та символів (з чітко визначеним їх змістом) та відношень між ними.

88. Рішення про доцільність та можливість коректної формалізації є прерогативою людини.

89. У системному аналізі використовують математичну формалізацію, яка передбачає створення математичної моделі ситуації прийняття рішення.

90. Математична модель повинна відбивати усі вплив всіх суттєвих факторів, які впливають на ступінь досягнення мети.

91. Керованими називаються фактори, які ОПР може змінювати на свій розсуд у діапазоні обмежень, що на них накладаються.

92. Некеровані фактори, до яких належать і обмеження, фіксовані з самого початку і не можуть бути змінені за бажанням ОПР.

93. Функція мети (критеріальна або цільова функція) – це формалізована математична модель яка відбиває зв‘язок критерію та множини (вектору) змінних факторів:

,

де – вектор керованих факторів;– вектор некерованих факторів.

94. Математична модель задачі прийняття рішень повинна містить:

• функцію мети;

• обмеження

Рішення – це вибір значень керованих факторів.

Оптимальне рішення – це рішення, яке за тими чи іншими ознаками вважається домінуючим над іншими.

Формулювання задачі прийняття рішень критеріальною мовою вибору: Знайти такі значення керованих факторів , які задовольняють умовам-обмеженням та обертають функцію мети до максимуму:

Величина визначає область допустимих рішень.

98. Необхідною умовою застосування критеріальної мови вибору є можливість чисельної оцінки кожної альтернативи через значення критерію (критеріїв).

99. Відношення між числами, які визначаються критеріями, переносяться на відношення між альтернативи. Кращою визнається та альтернатива якій відповідає більше (менше) значення критерію.

100. З формальної точки зору, проблема вибору полягає у максимізації (мінімізації) критеріальної функції (функції мети) та визначення значень керованих факторів, при якому досягається цей максимум.

101. Альтернативи, які є заздалегідь гіршими з інші називаються такими, що домінуються, їх доцільно виключити з формального аналізу.

102. Оптимізаційний підхід доцільніше використовувати для добре структурованих задач вибору.

1.4.7. Вибір методу порівняння альтернатив та їх оцінка.

103. Вибір методу альтернатив залежить від типу задачі прийняття рішень та вигляду функції мети.

104. Метод повного перебору варіантів передбачає знаходження значення критерію для кожної з допустимих альтернатив. Цей метод доцільно використовувати при невеликій кількості альтернатив.

105. В однокритеріальних задачах застосовуються різні методи – від класичних методів оптимізації, до методів математичного програмування. Вибір конкретного методу обумовлений критеріальною функцією

106. В багатокритеріальних задачах використовуються методи так званої багатокритеріальної оптимізації.

107. В задачах прийняття рішень, що містять ризик чи невизначеність використовуються методи теорії ймовірностей та математичної статистики, теорії статистичних рішень та теорії ігор.

108. Математичним апаратом системного аналізу можна вважати чи не всі розділи сучасної математики.

109. При використанні неформалізованих методів намагаються обрати альтернативу, яка має найбільшу корисність. Це узгоджується із критеріальною мовою вибору.

110. Оцінка альтернатив на критеріальній мові полягає у впорядкуванні та (або) знаходженні альтернативи, якій відповідає максимальне значення критерію.

111. Системний аналіз – це формалізований здоровий глузд.