69. Загальні вимоги до технологічного процесу

Загальні вимоги до виробничих процесів регламентуються

ГОСТ 12.3.002-75. Вони передбачають:

— усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними

матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та

відходами виробництва, котрі справляють небезпечну дію;

— заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних

з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, процесами та операціями, при виконанні котрих ці фактори відсутні

або мають меншу інтенсивність;

— комплексну механізацію та автоматизацію виробництва,

— застосування дистанційного керування технологічними процесами

та операціями за наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів,

— герметизацію обладнання,

— застосування засобів колективного захисту працівників;

— раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики

монотонності та гіподинамії, а також зниження важкості праці;

— своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних

та шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;

— запровадження систем керування технологічними процесами,

котрі забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення

виробничого обладнання;

— своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва,

котрі є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

— забезпечення пожежо- та вибухобезпеки.

70. Безпека під час вантажно-розантажувальних робіт.

За необхідності міжцехових переміщень вантажів всіма видами

безрейкового транспорту пои двосторонньому русі влаштовують

магістральні проїзди, їх кількість та роз гашування залежать від планування

виробничої будівлі, її розмірів в плані, місця розташування цехів, де

перевозяться вантажі. Ширина проїздів для автомобілів,

електронавантажувачів — 5,5 м. Ширина проїздів та відстань між

верстатами і робочими місцями для підлогового транспорту залежить

від виду та вантажопідйомності транспортних засобів, способів організації

руху (односторонній, двосторонній, без розвороту, з розворотом на 90

або 180°) від розташування обладанання і робочих місць.

На підприємствах практично всіх галузей промисловості широко

застосовуються конвеєри. Всі рухомі частини конвеєрів, до котрих

можливий дотик робітників, повинні бути огороджені. Огородження

може бути зблокованим з приводом конвеєра з метою вимикання

привода при знятті або відкриванні огородження. Повинні бути

огороджені оглядові люки пересипних лотків, бункерів,

розташованих у місці завантаження і розвантаження конвеєрів.

Проходи і проїзди під конвеєрами огороджуються суцільними

навісами, які виходять за межі конвеєра на 1 м. Частини траси

конвеєрів, де прохід людей заборонений', загороджуються

поручнями висотою 1,0 м від підлоги.

Гвинтові конвеєри повинні обладнуватися блокуванням, яке вимикає

конвеєр при відкритті кришки або люка конвеєра. Редуктор, передачі,

муфти огороджуються. Елеватори, котрі застосовуються для

транспортування сипких матеріалів у вертикальній площині, також

повинні обладнуватись блокуванням для автоматичного вимикання

привода у випадку відкривання кришок та люків, а також на випадок

обриву конвеєрної стрічки. Верхня та нижня частини елеватора

з'єднуються сигналізацією.

71. Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми.

Елсхгг ротіравма — це травма, викликана дією електричного струму

або електричної луги. Електротравми поділяються на два види:

електротравми, котрі виникають при проходженні струму через тіло

людини, і електротравми, поява котрих не пов'язана з проходженням

струму через тіло людини. Ураження людини в другому випадку

пов'язується з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням,

а відтак — суттєвими механічними ушкодженнями. Існує також поняття

„електротравматизм". Електротравматизм — це явище, котре

характеризується сукупністю електротравм, котрі виникають та

повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях.

Осередок, джерело електротравматизму — та чи інша тимчасова або

навіть постійна ситуація при експлуатації електроустановок, коли мають

місце аналогічні випадки ураження людини струмом. Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє

термічну, електричну та механічну (динамічну) дію. Ці фізико-хімічні

процеси притаманні живій та неживій матерії. Одночасно електричний

струм здійснює і біологічну дію, котра є специфічним процесом,

властивим лише живій тканині.

Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла,

нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця,

мозку та інших органів, котрі знаходяться на шляху струму, що викликає

в них суттєві функціональні розлади.

Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної

рідини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями

їх фізико-хімічного складу.

Механічна (динамічна) дія — це розшарування, розриви та інші

подібні ушкодження тканин організму, в тому числі м'язової тканини,

стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок

електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного

утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.

Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження

живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх

біологічних процесів, що відбуваються в організмі і котрі тісно пов'язані

з його життєвими функціями.

72.Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.

За характером середовища розрізняють наступні виробничі

приміщення:

— нормальні — сухі приміщення, в котрих відсутні ознаки жарких

та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним

Середовищем;

— сухі — відносна вологість повітря не вище 60%;

— вологі — відносна вологість повітря 60—75%;

— сирі — відносна вологість повітря протягом тривалого часу

перевищує 75%, але не досягає 100%;

— особливо сирі — відносна вологість близько 100%, стіни, стеля,

предмети вкриті вологою;

— жаркі — температура повітря протягом тривалого часу

перевищує +30 °С;

— запилені — наявний в приміщенні пил, котрий виділяється, осідає

на дротах та проникає всередину машин, апаратів; приміщення можуть

бути з струмопровідним або з неструмопровідним пилом;

— з хімічно активним середовищем — в приміщенні постійно або

протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються

відкладення, котрі руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.