62 Засоби захисту від інфрачервого та ультрафіолетового випромінювань.

Захист органів дихання здійснюється за допомогою протигазів та

респіраторів. За принципом дії протигази поділяються на фільтруючі

та ізолюючі. У фільтруючих протигазах повітря очищається від

токсичних речовин при проходженні його через фільтруючу

коробку. У випадку наявності у повітрі невідомих речовин, або

значного вмісту шкідливих речовин (більше 0,5% за об'ємом), а також при зменшеному вмісті кисню (менше 18% при нормі 21%)

застосовувати фільтруючі протигази не можна. Засоби захисту рук — це різні види рукавиць, рукавичок,

напальчників, дерматологічних засобів (мазі, пасти, креми). Рукавиці та

рукавички виготовляють із бавовни, льону, шкіри, шкірзамінника, гуми,

азбесту, полімерів та ін. Засоби захисту рук за захисними властивостями

класифікуються відповідно до єдиної класифікації (ТОСТ 1.4.103-80)

аналогічно до спецодягу та спецвзуття.

Для захисту очей від твердих частинок, бризок кислот, лугів та

Інших хімічних речовин, а також випромінювань застосовують такі засоби

Індивідуального захисту, як окуляри. Тип окулярів добирається за ГОСТ

12.4.013-85 залежно від виду роботи.

До засобів захисту обличчя відносяться ручні, неголовні та

універсальні щитки. Найбільш часто на виробництві

використовуються: щиток електрозварювальника універсальний

ЩЭУ-1, щиток захисний ЩЗ, захисна маска С-40, захисна сітчата

63. Іонізуюче випромінювання: виробничі джерела іонізуючого ипромінюання.

Джерелами іонізуючих випромінювань в промисловості є установки

рентгеноструктурного аналізу, високовольтні електровакуумні системи,

радіаційні дефектоскопи, товщиноміри, густиноміри та ін. До іонізуючих відносяться корпускулярні випромінювання, що

складаються з частинок з масою спокою, котра відрізняється від нуля

(альфа-, бета-частинки, нейтрони) та електромагнітні випромінювання

(рентгенівське та гамма-випромінювання), котрі при взаємодії

з речовинами можуть утворювати в них іони.

Альфа-випромінювання — це потік ядер гелія, що випромінюється

речовиною при радіоактивному розпаді ядер з енергією, що не

перевищує кількох мегаелектровольт (МеВ). Ці частинки мають високу

іонізуючу та низьку проникну здатність.

Бета-частинки — це потік електронів та протонів. Проникна

здатність (2,5 см в живих тканинах і в повітрі — до 18 м) бета-частинок

вища, а іонізуюча — нижча, ніж у альфа-частинок.

Нейтрони викликають іонізацію речовини та вторинне випромінювання,

яке складається із заряджених частинок і гамма-квантів. Проникна здатність

залежить від енергії та від складу речовин, що взаємодіють.

Гамма-випромінювання — це електромагнітне (фотонне)

випромінювання з великою проникною і малою іонізуючою здатністю

з енергією 0,001—3 МеВ.

Рентгенівське випромінювання — випромінювання, яке виникає

в середовищі, котре оточує джерело бета-випромінювання,

в прискорювачах електронів і є сукупністю гальмівного та

характеристичного випромінювань, енергія фотонів котрих не

перевищує 1 МеВ. Характеристичним називають фотонне

випромінювання з дискретним спектром, що виникає при зміні

енергетичного стану атома.

Гальмівне випромінювання — це фотонне випромінювання

з неперервним спектром, котре виникає при зміні кінетичної