1. Предмет курсу, його місце в навчальному плані підготовки фахівців з економіки.

2. Мета дисципліни і основні завдання.

3. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЯК ГАЛУЗЬ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ

4. Основні етапи економічного аналізу.

5. Роль економічного аналізу в управлінні господарством та підвищення ефективності виробництва.

6. Основні категорії економічного аналізу.

7. Види економічного аналізу.

8. Місце економічного аналізу господарської діяльності у системі наук

9. Особливості методу ек.аналізу, його характерні риси.

10. Класифікація методів економічного аналізу.

11. Методика економічного аналізу ті її основні елементи.

12. Аналітичний метод і принципи аналітичного дослідження.

13. Система показників комплексного аналізу господарської діяльності.

14. Форми та методи організації аналітичної роботи

15. Основні етапи проведення аналізу господарської діяльності

16. Формування пропозицій за результатами аналізу та контроль за їх виконанням

17. Інформація як важливий ресурс сучасної ринкової економіки

18. Організація та контроль потоків інформаційного забезпечення виробництва

19. Характеристика і класифікація найважливіших видів інформації на підприємстві

20. Вимоги до системи обліку та звітності на підприємстві.

21. Використання ЕОМ в економічному аналізі

22. Розробка і класифікація аналітичних задач

23. Використання аудиту для перевірки якості бухгалтерських даних і звітності

24. Призначення та класифікація прийомів і способів економічного аналізу

25. Способи первинної обробки економічної інформації: деталізація, порівняння, групування, відносні та середні величини, динамічні ряди, балансові зіставлення.

26. Статистичний методи, які застосовуються в економічному аналізі

27. Економікоматематичні методи

28. Метод моделювання

29. Види детермінованих факторних моделей

30. МЕТОДИ ДЕТЕРМІНОВАНОГО ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ

31. Евристичні методи

32. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу витрат на виробництво та реалізацію продукції, робіт, послуг

33. Методика аналізу витрат на виробництво та реалізацію продукції

34. Фактори зміни обсягу продукції

35. Аналіз виконання договірних зобов’язань за постачанням продукції

36. Значення асортиментної політики підприємства

37. Фактори зміни асортименту і структури продукції

38. Аналіз ритмічності організації виробництва

39. Аналіз виконання плану за якістю продукції

40. Оцінка факторів та резервів збільшення випуску та реалізації продукції

41. Аналіз забезпеченості трудовими ресурсами

42. Аналіз використання робочої сили

43. Аналіз використання робочого часу

44. Показники та аналіз динаміки продуктивності праці

45. Аналіз впливу трудових і організаційно-технічних факторів на динаміку продуктивності праці

46. Аналіз трудомісткості продукції, що випускається

47. Оцінка резервів продуктивності праці за рахунок кращого використання трудових ресурсів

48. Завдання аналізу основних виробничих фондів і джерела інформації, які використовуються у процесі аналізу

49. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів

50. Оцінка динаміки оновлення й модернізації основних фондів, фондоозброєності праці

51. Оцінка інвестиційної активності підприємства

52. Класифікація показників використання основних фондів

53. Аналіз фондовіддачі та фактори її зміни

54. Завдання аналізу матеріальних ресурсів підприємства та джерела інформації, які використовуються у процесі аналізу.

55. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами.

56. Аналіз використання матеріальних ресурсів

57. Система узагальнюючих і часткових показників, що застосовуються для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів.

58. Фактори зміни матеріаломісткості продукції

59. Аналіз прибутку на гривню матеріальних витрат

60. Значення, об’єкти, завдання та джерела інформації для аналізу собівартості продукції

61. Фактори зміни загальної суми витрат на виробництво продукції

62. Аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції.

63. Аналіз динаміки та виконання плану за рівнем собівартості найважливіших виробів

64. Фактори, що формують рівень собівартості

65. Аналіз прямих витрат

66. Аналіз непрямих витрат

67. Визначення резервів зниження собівартості продукції

68. Значення, завдання й система інформаційного забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.

69. Аналіз прибутку від реалізації.

70. Аналіз показників рентабельності: загальна рентабельність виробництва, реалізованої продукції, окремих виробів.

71. Резерви зростання рентабельності.

72. Поняття фінансового стану підприємства та його роль за ринкових відносин.

73. Значення. Завдання та система інформаційного забезпечення аналізу фін.стану підприємства.

74. Способи та прийоми аналізу фінансового стану підприємства.

75. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

76. АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ, ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.

77. АНАЛІЗ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

78. Аналіз майнового стану підприємства

79. Аналіз ділової активності підприємства

80. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

Методика розрахунку впливу структури виробництва та реалізації продукції на показники роботи підприємства

Аналіз доходів і збитків.

Оцінка втрачених можливостей збільшення прибутку та їх причини.

Методика економічного аналізу та її основні елементи

1. Предмет курсу, його місце в навчальному плані підготовки фахівців з економіки.

Предмет ЕА - діяльність підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, спрямована на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат. Тобто, в результаті слід виявити резерви підвищення ефективності виробництва.

Предмет розкривається через об’єкт: виробництво і реалізація продукції, її собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами і характер використання їх, фінансові результати, фінансовий стан підприємства та інвестиційна його діяльність.

В ринкових відносинах підприємство орієнтується на кінцевий результат своєї діяльності, тобто на прибуток, тому суттєво підвищується роль ЕА, так як тільки на підставі проведеного якісного аналізу працівники економічних служб, менеджери, керівники приймають науково обґрунтовані управлінські рішення, що дає можливість досягти високих результатів діяльності підприємства. За допомогою ЕА забезпечуються обґрунтування планових показників, досягнутий результат рівня виробництва і витрачених ресурсів, забезпечується визначення рівня фінансової стійкості і фінансового стану підприємства.

ЕА – це прикладна наука, яка представляє собою систему спеціальних знань, що дозволяють оцінити діяльність того або іншого суб’єкта ринкової економіки.

2. Мета дисципліни і основні завдання.

Метою ЕА є сприяння виконанню планів підприємства та їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння подальшого розвитку і поліпшення економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

Відповідно до мети ЕА виконує такі основні завдання:

1. об’єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами.

2. виявлення впливу відповідності факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв’язків.

3. пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва.

4. Опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлення резервів та здійснення контролю за їх виконанням.

5. Узагальнення результатів аналізу з метою прийняття відповідних раціональних управлінських рішень.

До неосновних завдань належать такі:

1. оцінка реального напруження та оптимальних планів і обґрунтованості норм споживання.

2. Виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.

3. Оцінка дієвості поточного контролю на всіх виробничих дільницях.

4. Вивчення новацій і сприяння їх поширень.

5. Дослідження конкурентоспроможності підприємства та кон’юнктури ринку.

3. Економічний аналіз як галузь економічної науки

Економічний аналіз - спеціальна галузь знань, становлення якої як науки визначене об'єктивними передумовами і потребами, характерними для виникнення будь-якої нової галузі науки. ЕА розкриває практичну розв'язання проблем економіки на макро- чи мікрорівнях. На різних рівнях господарювання необхідна інтеграція розрізнених форм ЕА, які були притаманні обліковим наукам (облік, статистика, планування) як окремим наукам. Найбільшого поширення ЕА здобув з розвитком науки управління (менеджменту). Відбулося виділення ЕА для обґрунтування, оцінювання управлінських рішень, для реалізації ін. завдань (планування, регулювання, обліку, контролю, аудиту тощо). В менеджменті використовуються прямі та зворотні зв’язки. У прямому зв’язку ЕА забезпечує параметри можливого впливу на об'єкт управління, то у зворотному - оцінює ефективність такого впливу та доцільність його корекції. Отже, ЕА - система спеціальних знань для дослідження зміни і розвитку економічних явищ, процесів у їх взаємозв'язку та взаємозумовленості, що визначається суб'єктивними та об'єктивними причинами з метою забезпечення цільового управління ними.

ЕА пов'язаний з:

1) дослідженням причинно-наслідкових зв'язків зміни та розвитку економічних явищ та процесів;

2) вибором і обґрунтуванням ділового партнерства;

3) дослідженням зовнішнього економічного середовища (маркетинговий аналіз), зміни параметрів ринку;

4) оцінюванням підприємницького ризику;

5) моделюванням поведінки економічної системи на багатокритеріальній основі;

6) обґрунтуванням цільових програм, індикативних планів і бізнес-планів та об'єктивним оцінюванням їх виконання;

7) кількісним і якісним вимірюванням об'єктивних і суб’єктивних факторів та пошуком резервів удосконалення господарських систем;

8) формуванням аналітичного забезпечення для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Головні риси економічного аналізу як науки:

1. Дослідження причинно-наслідкових зв'язків зміни та розвитку економічних явищ і процесів. ЕА характеризує явища і процеси, оцінює їх стан, проводить глибоку об'єктивну діагностику причин, які їх зумовлюють та визначають характер зміни та розвитку.

2. Об'єктивна оцінка ефективності розвитку економічної системи стосовно створених умов внутрішнього і зовнішнього економічних середовищ. (прибутковість і конкурентоспроможність)

3. Багатоваріантне, багатоаспектне забезпечення запитів користувачів - дає змогу сформувати вибір управлінських рішень на рейтинговій основі.

4. Цільова спрямованість і практична цінність аналізу полягає у розробленні планів та прогнозів, оцінці невикористаних можливостей та упущеної вигоди, узагальненні досвіду та формуванні нових можливостей.