51. Оцінка інвестиційної активності підприємства

За теорією стійкого економічного зростання, яка постійно розвивається, головною метою інвестиційної діяльності є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його функціонування та розвитку. Реалізація цієї мети забезпечує тривалий безкризовий розвиток підприємства та поступове розширення обсягу його господарської діяльності у процесі інвестування.

Головна мета інвестиційної діяльності — забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії підприємства. У процесі реалізації основної мети механізм інвестиційного менеджменту має бути спрямований на вирішення таких найважливіших завдань або цілей, а зокрема забезпечення: а)високих темпів економічного розвитку підприємства, його конкурентоспроможності за рахунок ефективної інвестиційної діяльності;

б)максимальної дохідності (чи прибутковості) або досягнення соціального ефекту від інвестиційної діяльності підприємства;

в)мінімізації ризиків при впровадженні інвестицій і здійснення інвестиційної діяльності;

г)оптимальної ліквідності інвестицій і можливостей швидкого реінвестування капіталу за зміни зовнішніх і внутрішніх умов щодо здійснення інвестиційної діяльності;

д)достатнього обсягу інвестиційних ресурсів та оптимізації (форми та методів усіх можливих джерел) і погодженості їх структури з прогнозом; ж)фінансової стійкості та платоспроможності підприємства у процесі інвестиційної діяльності (прогнози щодо впливу інвестиційної діяльності на рівень своєї фінансової стійкості та платоспроможності);

к)пошук ефективних шляхів прискорення реалізації діючої інвестиційної програми підприємства та інвестиційних проектів.

Інвестиційна активність починається з визначення інвестиційної стратегії підприємства,вибір якої залежить від:

1) стадії життєвого циклу підприємства;

2) стратегії розвитку в цілому;

3) стану зовнішнього і внутрішнього ринків інвестиційних ресурсів;

4) інвестиційної принадливості підприємства як об'єкта вкладення засобів.

Під інвестиційною стратегією слід розуміти весь комплекс довгострокових цілей і вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення. Інвестиційна стратегія підприємства повинна бути орієнтована на довгострокові цілі і реалізовуватися в процесі поточної господарської діяльності за допомогою вибору відповідних інвестиційних проектів і програм.

При інвестиційній бездіяльності прибутковість вкладених засобів з часом знижується внаслідок морального і фізичного старіння виробничого апарату, погіршення організації виробництва і т.п., що в остаточному підсумку ставить під сумнів майбутнє такого підприємства.

52. Класифікація показників використання основних фондів

Показники використання основних виробничих фондів переважно поділяються на дві великі групи: натуральні, вартісні. Іноді додатково виокремлюють ще одну групу показників — умовно-натуральні.

До натуральних показників належить продуктивність на одиницю часу роботи устаткування, машини чи механізму. Така продуктивність називається технологічною і .-вимірюється в натуральних одиницях. Натуральні показники використання основних виробничих фондів є найбільш вірогідними, але вони не дають змоги реально оцінити ступінь використання основних фондів різних видів. З метою усунення таких незручностей на деяких підприємствах застосовують умовно натуральні показники, їх сутність полягає в тому, що продуктивність устаткування, яке має на підприємстві найбільшу питому вагу, беруть за базову.

Натуральні та умовно-натуральні показники використання основних виробничих фондів застосовують для активної їх частини. Проте визначити в натуральних одиницях продуктивність будинків, споруд тощо майже неможливо. З огляду на це для визначення ефективності використання всіх основних фондів застосовують вартісні показники.

Вартісні показники поділяються на три основні групи.

І. Показники, що характеризують технічний стан основних виробничих фондів.

1 . Коефіцієнт зносу Показує, яка частка вартості основних фондів підприємства вже -перенесена на вартість готової продукції, інакше кажучи, характеризує ступінь зносу основних фондів і визначається відношенням вартості зносу до первісної вартості основних фондів на кінець року:

к_зн = Cзн / Сперв.к.р. (2.1)

2. Коефіцієнт придатності. Характеризує ступінь придатності основних фондів до експлуатації і визначається відношенням недоамортизованої вартості основних фондів С_зал до їх первісної вартості на кінець року Сперв.к.р.

К_приб = C_зал / С_{перв .к .р} =( С_{перв.п..р} - C_зн) / С_{перв. к. р} (2,2)

II. Показники, що характеризують рух основних фондів.

1. Коефіцієнт оновлення. Характеризує інтенсивність уведення в дію нових виробничих потужностей і визначається відношенням вартості введених основних фондів до первісної вартості всіх основних фондів на кінець року:

К_онов= C_введ / С_{перв .к .р} (2,4)

2. Коефіцієнт вибуття. Характеризує інтенсивність вибуття основних фондів упродовж розрахункового періоду і визначається відношенням вартості основних фондів, що вибули до первісної вартості основних фондів на початок року:

К_виб= C_виб / С_{перв .п .р} (2,5)

III. Показники, що характеризують технічне оснащення підприємства.

1. Фондооснащеність. Показує, яка частина загальної вартості основних фондів припадає на одиницю основного устаткування і визначається за формулою:

Ф_осн= C_ср / А _обл (2.6), де C_ср—середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства; А _обл облікова кількість устаткування на підприємстві, що має найбільшу питому вагу.

2. Фондоозброєність. Характеризує ступінь озброєності фондами одного працівника і показує, яка частка загальної вартості основних фондів підприємства припадає на одного середньооблікового працівника:

Ф_озб= C_ср / Ч _п (2.7), де Ч_п— середньооблікова чисельність працівників,

3. Енергоозброєність. Показує, яка частка виробничих енергетичних потужностей припадає на одного робітника і визначається за формулою

Е_озб= W_ел / Ч_.с..р (2,8), де W_ел — сумарна потужність усіх електродвигунів устаткування на підприємстві; Ч_.с..р — середньооблікова чисельність робітників, які працюють на цьому устаткуванні.

4. Машиноозброєність. Показує, яка частка машин і обладнання припадає на одного робітника і визначається за формулою

М_озб= C_{маш .обл} / ССЧ (2,9), де C_{маш .обл} –загальна вартість машин і обладнання

VI. Показники, що характеризують ефективність використання основних виробничих фондів підприємства.

Загальні показники

1. Фондовіддача. Показує, яка частка валового доходу припадає на 1 гри. вартості основних виробничих фондів:

ФВ=ВД/ C_ср (2,10), де ВД — валовий дохід протягом розрахункового періоду,

2. Фондомісткість. Характеризує, яка частка вартості основних виробничих фондів припадає на 1 грн. валового доходу підприємства. Цей показник обернений до фондовіддачі і визначається за формулою:

ФМ=C_ср / ВД (2,11)

3. Рентабельність основних виробничих фондів. Визначається відношенням балансового прибутку П _б до середньорічної вартості фондів С_ср:

М_{о .в .ф.}= П _б / С_ср

Часткові показники

1. Коефіцієнт екстенсивного використаніІя (часткове завантаження ОФ) К_с= Т_ф / Т_п або К_с= Т_ф / Т_к (2.14), Т_п - планово відпрацьований час, Т_ф - фактично відпрацьований час, Т_к - календарний час

3. Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання

Кі=Пф/П_пасп= КУ_ф /КУмах (2.16), П_пасп - паспортна потужність, Пф - фактична потужність, КУмах - максимально можливий об"єм випуску продукції на даному обладнанні , КУ_ф – фактично можливий об"єм випуску продукції на даному обладнанні.

Показує використання потужності обладнання.

4. Інтегральний коефіцієнт використання обладнання.

К_інт=К_е*К_і (2.17)

Показує використання обладнання як в часі так і по потужності.